69. Шляхи усунення колізії у законодавстві.

Стаття А. М. Мірошниченко «Законодавче закріплення пр.-ів вирішення колізій у законодавстві»

-Ієрархічний принцип вирішення колізій. Першим кроком для вирішення колізії між різними приписами законодавства завжди має бути спроба вирішити її за ієрархічним принципом – на користь акту вищої юридичної сили. У загальному вигляді даний принцип у чинному законодавстві не закріплений, втім, у кожній конкретній ситуації законодавство загалом дозволяє вибудувати ієрархію між актами, що регулюють те чи інше питання. Наприклад, із положень ч.1 ст.113 Конституції України, за якими Кабінет Міністрів України є вищим органом в системі органів виконавчої влади, випливає, що його акти мають вищу юридичну силу порівняно з актами центральних органів виконавчої влади.

-Часовий (темпоральний) принцип вирішення колізій. Часовий принцип вирішення колізій прямо законодавством не передбачений. Втім, видається, що проблемою це не є. Часовий принцип вирішення колізій безпосередньо випливає із самого факту наявності в певного органу нормотворчих повноважень, адже уповноваження регулювати відповідні відносини автоматично передбачає і правомочність змінювати існуюче регулювання – як прямо, так і непрямо, шляхом прийняття актів з тим самим предметом регулювання. До проблемних питань застосування часового принципу вирішення колізії слід віднести хіба що визначення моменту «народження» норми. Видається, що таким є момент ухвалення акту, що її містить, без прив’язки до виконання формальностей, необхідних для набрання ним чинності, і тим більше, до самого моменту набрання чинності. Це обумовлено тим, що саме в момент ухвалення акту формується воля уповноваженого органу або особи.

-Змістовний принцип вирішення колізії. При колізії двох приписів правозастосовчий орган неминуче повинен вибрати один із них. При цьому слід застосовувати тлумачення права як системи. І зазвичай вибір буде зроблений на користь правила з вужчою сферою регулювання. Втім, у суду немає обов’язку застосовувати норму тільки в силу того, що вона регулює вужче коло суспільних відносин.

Перевага спеціальній нормі має надаватися не механічно, а лише тоді, коли її вибір обґрунтовується засобами тлумачення права (насамперед, цільовим тлумаченням). Втім, далеко не завжди колізії між загальною та спеціальною нормою повинні вирішуватися на користь норми спеціальної.

Складні колізії. Найбільшу складність для вирішення являють т.зв. складні колізії між приписами актів однакової юридичної сили, причому ті із них, коли часова колізія накладається на змістовну таким чином, що спеціальна норма вміщується до акту, прийнятого раніше. Якихось спеціальних правил вирішення таких колізій законом сьогодні також не встановлено. Втім, видається, що існуючого регулювання цілком достатньо для їх правильного вирішення.

Висновок: 1. Ієрархію актів за юридичною силою слід вибудовувати для кожної конкретної ситуації, оскільки в залежності від кола врегульованих відносин вона відрізнятиметься. Законодавство дозволяє зробити це, встановлюючи систему органів, що існують в державі, та засади взаємовідносин між ними.

2. Спроби надати перевагу одним актам над іншими актами того ж виду у законі є неконституційними.

3. Правило вирішення правових колізій за часовим принципом (про перевагу більш пізнього припису) прямо випливає із самої наявності в певного органу нормотворчих повноважень.

4. Правозастосовчий орган не зобов’язаний надавати перевагу спеціальній нормі над загальною лише з огляду на коло врегульованих відносин. У кожному випадку засобами тлумачення він повинен обирати норму, застосування якої призведе до більш розумного та справедливого результату. Втім, статистично в більшості випадків цей вибір буде падати на користь спеціальної норми, яка зазвичай враховує якісь додаткові обставини, не враховані у загальній нормі.

5. Більш пізній загальний акт може скасувати попередній акт, проте не завжди повинен тлумачитися таким чином. У кожному випадку засобами тлумачення правозастосовчий орган повинен обирати норму, застосування якої призведе до більш розумного та справедливого результату.

Спосіб запобігання нормативно-правовим колізіям – це сукупність засобів, що запобігають їх виникненню.

Засоби запобігання нормативно-правовим колізіям

1. створення нових і внесення змін до чинних джерел права

2. Систематизація нормативно-правових приписів

3. Вчасне скасування застарілих (неконституційних, незаконних) приписів.

4. Врахування потенційних колізій та визначення засобів їх подолання.

5. Нормативно-правова уніфікація та гармонізація.

Засоби подолання нормативно-правових колізій

1. Усунення колізій (скасування старих та прийняття нових джерел права)

2. Переборення колізій шляхом:

а) тлумачення нормативно-правових приписів.

б) уподібнення правозастосування наявних колізійних норм.

Способи зменшення колізійності законодавства — це конкретні прийоми, засоби і процедури їх попередження, подолання та усунення.

Подолання колізій — це їх переборення в конкретному випадку в процесі правозастосування. В сучасній юридичній літературі обґрунтовують можливість існування трьох основних способів подолання юридичних колізій. Один з них має нормативно-правовий, другий — процедурно-правовий, третій — превентивно-правовий характер. Завданням першого способу є вдосконалення права як системного утворення, завданням другого є діяльність спеціальних органів держави по подоланню колізій, а завданням третього є недопущення можливості виникнення колізій на практиці. Основними способами подолання є видання колізійних норм, тлумачення за­кону і застосування правоположень. Вони утворюють колізійний механізм, що повинен включати всі перелічені вище способи і давати можливість у конкретному випадку зменшити шкідливий вплив прорахунків і недбалості законодавця. Основними способами подолання є видання колізійних норм і тлумачення закону і застосування правоположень. Попередження колізій у законодавстві- заходи, що дозволяють запобігати появі колізій ще на стадії підготовка, прийняття і введення в дію нормативних актів до набуття ними чинності. Важливе значення для попередження колізій має суворе додержання правил законодавчої техніки, наприклад, послідовне узгодження проектованих норм із системою чинних норм права. Усунення колізій у законодавстві — заходи, що дозволяють зняти колізії взагалі. Основним способом їх усунення є нормоворчість. Превентивні засоби попередження колізій:

• діяльність суб'єктів у межах закону чи наданої компетенції;

• попередня експертна оцінка нормативних актів та визначення напрямків їх узгодження;

• систематизація законодавства з метою виявлення протирічних норм;

• інвентаризація підзаконних нормативних актів, їх чіткий облік;

• виокремлення залежності ефективності норм від їх непротирічності.

Способи вдосконалення законодавства:

• вияв у системі законодавства актів, що протирічать та прийняття замість них нового акту;

• відміна одного із актів, які протирічать;

• розробка та прийняття колізійних норм;

• приведення у відповідність до вимог суспільного розвитку тих нормативних актів, що мають тривалу історію функціонування;

• розробка механізмів та їх закріплення правом, що надають можливість подолати конфлікт.