- •1. Структура аналізу пожежної небезпеки
- •2. Аналіз пожежонебезпечних властивостей
- •3. Аналіз утворення горючого середовища всередині
- •1. Аналіз горючого середовища поза технологічними апаратами.
- •1.1. Вибухонебезпечні концентрації поза апаратами при нормальному
- •1.2. Вибухонебезпечні концентрації поза апаратами при пошкодженнях та
- •1.2.1. Механічні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів
- •2. Аналіз можливих джерел запалювання
- •1.2.2. Температурні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів
- •1.2.3. Хімічний знос матеріалів (корозія)
- •3. Аналіз можливих шляхів розповсюдження
- •II. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на
- •1. Заходи по виключенню горючого середовища в
- •2. Заходи по виключенню джерел запалювання та
- •3. Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для
- •1. Надлишковий тиск вибуху для індивідуальних речовин, які
- •2. Визначаємо масу речовини (горючого газу), який надійде в
- •3. Визначення маси парів рідини, які потрапили до приміщення при
- •4. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для індивідуальних
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1. Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної
- •1.1. Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною
- •1.2. Розрахунок значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки
- •2. Розрахунок горизонтальних розмірів зон, що обмежують газо- і
- •3. Розрахунок надлишкового тиску у разі згоряння сумішей горючих
- •3.1 Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для
- •VII. Вступна частина.
- •VIII. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •IX. Викладання навчального матеріалу
- •1. Пил та його основні властивості.
- •2. Загальні відомості про текстильне виробництво.
- •3. Технологія прядильного виробництва.
- •1 Етап. Змiшування та розрихлення.
- •2 Етап. Розділення волокон.
- •4 Етап. Видовження волоконної маси.
- •5 Етап. Закручування пряжі /прядива.
- •4.Особливості пожежної небезпеки та протипожежного захисту
- •4.1. Пожежна небезпека
- •4.2. Протипожежний захист (ппз) підприємств прядильного
- •I. Вступна частина.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •V. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на
- •1. Технологiя мукомельного виробництва.
- •2. Особливості пожежної небезпеки мукомельного виробництва та
- •1. Способи фарбування.
- •2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •2.1. Пожежна небезпека процесу фарбування.
- •2.2. Основні вимоги до протипожежного захисту фарбувальних цехів та
- •2.3. Протипожежний захист фарбувального обладнання
- •2.4. Особливості протипожежного захисту зон фарбування у приміщеннях
- •2.5. Особливості протипожежного захисту фарбування габаритних виробів
- •3. Способи сушки, особливості пожежної небезпеки та протипожежний
- •3.3. Пожежно-профілактичні заходи в процесі сушки:
- •1. Протипожежний захист фарбувального обладнання
- •XVI. Вступна частина.
- •XVII. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •XVIII.Викладання навчального матеріалу
- •2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •2.1 Протипожежний захист деревообробних підприємств
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1. Основні процеси та апарати хімічної технології.
- •1.1. Загальні відомості про хімічну та нафтохімічної промисловість.
- •2. Основні процеси та апарати хімічної технології.
- •2.1. Загальні протипожежні вимоги до підприємств
- •IV. Вступна частина.
- •V. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •VI. Викладання навчального матеріалу
- •1.Призначення, види та будова трубчастих печей, особливості пожежної
- •1.1. Призначення, види, улаштування та робота трубчастих печей.
- •1.2. Особливості пожежної небезпеки трубчастих печей.
- •1.3. Протипожежний захист трубчатих печей.
- •2. Призначення, види, будова, особливості пожежної небезпеки та
- •2.1. Призначення, види та будова теплообмінників.
- •1 Група. Кожухотрубні теплообмінники.
- •2 Група. Двохтрубні теплообмінники (типу "труба в трубі").
- •2.2. Особливості пожежної небезпеки теплообмінників.
- •2.3. Протипожежний захист теплообмінників.
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
- •1.1. Призначення, будова та робота ректифікаційних колон
- •2. Особливості пожежної небезпеки ректифікаційних колон.
- •1. Наявність великої кількості лзр-гр з різними температурами
- •2. Можливість утворення внк в атмосферних колонах при пусках та
- •3. Можливість утворення внк поза колонами при аваріях з виходом
- •4. Наявність різноманітних джерел запалювання, серед яких:
- •5. Наявність шляхів та способів розповсюдження пожеж.
- •3. Протипожежний захист ректифікаційних колон.
- •1. Вимоги до розташування.
- •2. Вимоги до обладнання.
- •2. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
- •2.1. Призначення, улаштування та робота установок абсорбції.
- •2.2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •3.1. Призначення, улаштування та робота установок адсорбції.
- •3.2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •3. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
- •IV. Вступна частина.
- •V. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •VI. Викладання навчального матеріалу
- •1. Призначення, види, будова та робота реакторів хімічної промисловості
- •2. Особливості пожежної небезпеки реакторних дільниць
- •3. Протипожежний захист реакторних дільниць.
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1.Призначення, види насосних станцій, особливості їх пожежної небезпеки
- •1.1. Призначення, види насосних станцій та особливості їх пожежної
- •1.2.Протипожежний захист насосних станцій.
- •2. Призначення, види, особливості пожежної небезпеки та протипожежний
- •2.1. Призначення, види та особливості пожежної небезпеки компресорних
- •2.2. Протипожежний захист компресорних станцій.
VII. Вступна частина.
VIII. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
IX. Викладання навчального матеріалу
Питання:
1. Пил та його основні властивості.
2. Загальні відомості про текстильне виробництво.
3. Технологія прядильного виробництва.
4. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист прядильного
виробництва
ІУ. Відповіді на запитання курсантів.
У. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на
самопідготовку). Клубань В.С. Пожарная безопасность предприятий
промышленности и агропромышленного комплекса. – М.: Стройиздат, 1987
(ст320-323, 331-334).
Література
1. Клубань В.С. Пожарная безопасность предприятий промышленности и
агропромышленного комплекса. – М.: Стройиздат, 1987, стор 49 - 73
2. Баратов А.Н. Пожарная безопасность. Справочник. – М.: Химия, 1987
3. Правила пожежної безпеки в Україні.
Лекцію розробив
доцент кафедри ППТП
к.і.н., підполковник с.ц.з. С.П. Тараненко
Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри
Протокол № ______ від “__” _______________ 2012 р.
1. Пил та його основні властивості.
Пил - це сукупність дрібних твердих частинок, здатних знаходитись
в спокійному повітрі у взваженому стані більш-меньш тривалий час.
У взваженому стані пил утворює пилоповітряну суміш, яка
називається аєрозолем, в осівшому стані - аєрогелем.
Пил може траплятися у виробництві як цільовий продукт (цукрова пудра,
борошно, алюмінієва пудра тощо) або як відходи виробництва (деревинний
пил від шліфувальних станків, тютюновий пил, вугільний пил у шахтах
тощо).
До основних властивостей пилу відносяться:
1. Дисперсність (D) - рівень подрібненості пилу.
Вимірюється в мікронах - 1 мкм = 0.001 мм = 0.0001 см.
Чим більше дисперсність, тим менше розміри частинок пилу.
Фактично до пилу відносяться частки з дисперсністю в межах 0,1 - 850 мкм.
Частки розміром в межах 0.01 мкм утворюють туман і дуже повільно
осідають.
Частки розміром більш ніж 850 мк (біля 1 мм) практично нездатні
знаходитись у взваженому стані і не відносяться до пилу. Вони є просто
подрібненою твердою речовиною (тирса).
2. Хімічна активність - швидкість проходження хімічних реакції.
Як відомо, при подрібнені значно збільшується питома поверхня речовини.
Так куб, із розміром граней 10х10 мм, має поверхню площею 600 м2. Але якщо
його подрібнити на куби із гранями 1х1 мм, а іх буде 1000 шт., загальна
поверхня буде становити вже 6000 м2. При більшому подрібнені буде зростати
і площа поверхні.
За рахунок значної питомої поверхні частинок пилу, всі реакції, в тому
числі і окислювальні, йдуть значно швидше, ніж у моноблочних твердих
речовинах.
З цієї причини моноблоки та аерогелі горючих речовин тільки горять, а у
стані аерозолю горіння прискорюється до вибуху.
3. Концентраційні межі спалахування пилу (С).
Вимірюється в г/м3.
Для пилу (Сн) не існує, оскільки верхня межа у реальних виробничих
умовах недосяжна через осідання пилу. Лабораторними дослідженнями було
встановлено, що для вибухонебезпечного пилу верхня концентраційна межа
спалахування сягає 10000 г/м3 і більше.
За нижньою концентраційною межею спалахування пил поділяється на
вибухонебезпечний - з НКМС (Сн) до 65 г/м3, та пожежонебезпечний - з НКМС
(Сн) більше 65 г/м3.
Так пил деревини, в залежності від виду деревини та вологості, має НКМС
від 12 до 40 г/м3 і може вибухати. Пил тютюну має НКМС 101 г/м3 і, оскільки
така концентрація практично недосяжна в реальних умовах, він тільки горить.
З урахуванням коефіцієнта запасу, який враховує нерівномірність
концентрацій в пилоповітряній суміші, безпечною робочою концентрацією
пилу буде концентрація вдвічі менша ніж НКМС (Ср < 0,5 Сн).
За цим принципом визначають мінімальну потужність вентиляторів для
витяжки пилу. Так, наприклад, для місцевої витяжної вентиляції станків
шліфування деревини концентрація пилу у повітряпроводах повинна бути
не більше 6 г/м3.
4. Тиск вибуху пилу (Рв).
Фронт полум'я пересувається із швидкістю до 10 м/с, а вибухова хвиля - біля
300 м/с (швидкість звуку - 340 м/с)
Вибухова хвиля (зона ущільненого повітря) утворює тиск вибуху. Його
величина залежить від нижньої концентраційної межи спалахування пилу,
робочої концентрації та об'єму пилоповітряної суміші.
Рв = f (Сн, Ср, Wпп)
В залежності від концентрації тиск вибуху спочатку зростає, а потім
зменшується. Теоретично найбільша величина тиску буде утворюватися при
стехіометричній концентрації, але через неповноту горіння це трапляється
при трохи більшому її значенні.
Максимальний тиск вибуху пилу фіксувався у вугільних штольнях і сягав
значення до 30 атм.
На реальних пожежах можливі подвійні і навіть потрійні вибухи пилу. При
цьому вибухова хвиля першого вибуху підіймає у повітря осівший пил і він
також вибухає. Як правило такі вибухи мають велику потужність і приводять
до значних руйнувань.
5. Температура самоспалахування.
Для пилу ця температура буде дещо нижче, ніж для такої же речовини, але
у моноблочному стані, за рахунок високої хімічної активності пилу.
6. Схильність до самозаймання.
За рахунок високої хімічної активності більшість з видів органічного пилу
при певних умовах - вологості та температури, здатні до самозаймання у стані
аерогелю.
7. Електризація - здатність пилу до накопичення статичного електричество
під час руху.
Пил горючої речовини здатний електризуватися.
Величина потенціалів залежить від швидкості руху дисперсної маси пилу і
може сягати досить великих значень. В окремих аспіраційних установках
для транспортування пилу фіксувалися потенціали до 6000 В. Іскри від
розрядів такого потенціалу мають достатню потужність щоб стати джерелом
запалювання пилу.
Виробничий пил, з пожежної точки зору, має велику небезпеку і потребує
до себе значної уваги. Співробітникам пожежної охорони потрібно
враховувати його наявність та основні небезпечні властивості не тільки при
розробці заходів пожежної профілактики, а і під час гасіння пожеж.
Одним із виробництв, де зустрічається пил, є виробництво по переробці
луб'яних волокон, технологія, пожежна небезпека та протипожежний захист
якого буде розглянуто у наступних питаннях лекції.