- •1. Структура аналізу пожежної небезпеки
- •2. Аналіз пожежонебезпечних властивостей
- •3. Аналіз утворення горючого середовища всередині
- •1. Аналіз горючого середовища поза технологічними апаратами.
- •1.1. Вибухонебезпечні концентрації поза апаратами при нормальному
- •1.2. Вибухонебезпечні концентрації поза апаратами при пошкодженнях та
- •1.2.1. Механічні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів
- •2. Аналіз можливих джерел запалювання
- •1.2.2. Температурні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів
- •1.2.3. Хімічний знос матеріалів (корозія)
- •3. Аналіз можливих шляхів розповсюдження
- •II. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на
- •1. Заходи по виключенню горючого середовища в
- •2. Заходи по виключенню джерел запалювання та
- •3. Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для
- •1. Надлишковий тиск вибуху для індивідуальних речовин, які
- •2. Визначаємо масу речовини (горючого газу), який надійде в
- •3. Визначення маси парів рідини, які потрапили до приміщення при
- •4. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для індивідуальних
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1. Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної
- •1.1. Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною
- •1.2. Розрахунок значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки
- •2. Розрахунок горизонтальних розмірів зон, що обмежують газо- і
- •3. Розрахунок надлишкового тиску у разі згоряння сумішей горючих
- •3.1 Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для
- •VII. Вступна частина.
- •VIII. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •IX. Викладання навчального матеріалу
- •1. Пил та його основні властивості.
- •2. Загальні відомості про текстильне виробництво.
- •3. Технологія прядильного виробництва.
- •1 Етап. Змiшування та розрихлення.
- •2 Етап. Розділення волокон.
- •4 Етап. Видовження волоконної маси.
- •5 Етап. Закручування пряжі /прядива.
- •4.Особливості пожежної небезпеки та протипожежного захисту
- •4.1. Пожежна небезпека
- •4.2. Протипожежний захист (ппз) підприємств прядильного
- •I. Вступна частина.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •V. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на
- •1. Технологiя мукомельного виробництва.
- •2. Особливості пожежної небезпеки мукомельного виробництва та
- •1. Способи фарбування.
- •2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •2.1. Пожежна небезпека процесу фарбування.
- •2.2. Основні вимоги до протипожежного захисту фарбувальних цехів та
- •2.3. Протипожежний захист фарбувального обладнання
- •2.4. Особливості протипожежного захисту зон фарбування у приміщеннях
- •2.5. Особливості протипожежного захисту фарбування габаритних виробів
- •3. Способи сушки, особливості пожежної небезпеки та протипожежний
- •3.3. Пожежно-профілактичні заходи в процесі сушки:
- •1. Протипожежний захист фарбувального обладнання
- •XVI. Вступна частина.
- •XVII. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •XVIII.Викладання навчального матеріалу
- •2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •2.1 Протипожежний захист деревообробних підприємств
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1. Основні процеси та апарати хімічної технології.
- •1.1. Загальні відомості про хімічну та нафтохімічної промисловість.
- •2. Основні процеси та апарати хімічної технології.
- •2.1. Загальні протипожежні вимоги до підприємств
- •IV. Вступна частина.
- •V. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •VI. Викладання навчального матеріалу
- •1.Призначення, види та будова трубчастих печей, особливості пожежної
- •1.1. Призначення, види, улаштування та робота трубчастих печей.
- •1.2. Особливості пожежної небезпеки трубчастих печей.
- •1.3. Протипожежний захист трубчатих печей.
- •2. Призначення, види, будова, особливості пожежної небезпеки та
- •2.1. Призначення, види та будова теплообмінників.
- •1 Група. Кожухотрубні теплообмінники.
- •2 Група. Двохтрубні теплообмінники (типу "труба в трубі").
- •2.2. Особливості пожежної небезпеки теплообмінників.
- •2.3. Протипожежний захист теплообмінників.
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
- •1.1. Призначення, будова та робота ректифікаційних колон
- •2. Особливості пожежної небезпеки ректифікаційних колон.
- •1. Наявність великої кількості лзр-гр з різними температурами
- •2. Можливість утворення внк в атмосферних колонах при пусках та
- •3. Можливість утворення внк поза колонами при аваріях з виходом
- •4. Наявність різноманітних джерел запалювання, серед яких:
- •5. Наявність шляхів та способів розповсюдження пожеж.
- •3. Протипожежний захист ректифікаційних колон.
- •1. Вимоги до розташування.
- •2. Вимоги до обладнання.
- •2. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
- •2.1. Призначення, улаштування та робота установок абсорбції.
- •2.2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •3.1. Призначення, улаштування та робота установок адсорбції.
- •3.2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •3. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
- •IV. Вступна частина.
- •V. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •VI. Викладання навчального матеріалу
- •1. Призначення, види, будова та робота реакторів хімічної промисловості
- •2. Особливості пожежної небезпеки реакторних дільниць
- •3. Протипожежний захист реакторних дільниць.
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1.Призначення, види насосних станцій, особливості їх пожежної небезпеки
- •1.1. Призначення, види насосних станцій та особливості їх пожежної
- •1.2.Протипожежний захист насосних станцій.
- •2. Призначення, види, особливості пожежної небезпеки та протипожежний
- •2.1. Призначення, види та особливості пожежної небезпеки компресорних
- •2.2. Протипожежний захист компресорних станцій.
2. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
установок абсорбції.
2.1. Призначення, улаштування та робота установок абсорбції.
Сутність та види процесів сорбції.
Сорбція - це властивість окремих речовин поглинати гази або пару рідин.
(лат. sorbere - поглинати)
Речовини, які мають такі властивості, звуться сорбентами.
Таким чином:
Сорбенти - це речовини, які здатні поглинати гази або пару рідин.
Процес сорбції зворотній, тобто із сорбентів можна вилучити раніш
поглинуті гази або пару рідин. Такий процес зветься десорбцією. Таким
чином:
Десорбція - це процес вилучення із сорбентів раніш поглинутих газів або
пару рідин. (лат. de... - приставка означаюча відділення, вилучення, відміну)
На швидкість та повноту процесів сорбції та десорбції впливають такі
параметри, як температура та тиск. При цьому для покращення проходження
процесів необхідно:
- для сорбції - низька температура та високий тиск;
- для десорбції - висока температура та низький тиск.
Процеси сорбції відбіркові, тобто кожний із різновидів сорбентів здатний
поглинати тільки якийсь один з конкретних газів або пару конкретної рідини.
Універсальні сорбенти стрічаються дуже рідко.
У якості сорбентів використовують такі рідини, як ацетон, спирти, бензол
та інші вуглеводні рідини, окремі луги та кислоти, а також активоване вугілля
та спеціальні тверді штучні речовини - силікагелі.
Існують такі різновиди процесів сорбції:
Абсорбція - процес поглинання газів рідкими сорбентами.
Такі процеси використовують у виробництві поліетилену для вилучення з
етилену ацетилену за допомогою ацетону або їдкого натрію (луги), а також
для розділення вуглеводних газів на заводах оргсинтезу.
Адсобція - процес поглинання пари рідин твердими сорбентами.
Цей процес використовують на нафтопромислах для вилучення пари
бензинових фракцій з нафтового газу, а також для вилучення пари
розчинників з повітря великих фарбувальних ванн та сушарень фарбованих
виробів. Такий процес не тільки дозволяє повернути у виробництво дорогі
розчинники, а і зменшує забруднення навколишнього середовища.
Хемосорбція - процес поглинання газів сорбентами з утворенням нестійких
хімічних сполук.
Так, наприклад, звичайна вода здатна поглинати вуглекислий газ з
утворення вулекислої кислоти, яка при нагріванні або зменшені тиску легко
розкладається на воду та вуглекислий газ.
Таким чином сорбція - це фізичний процес поглинання газів або пари
рідин спеціальними речовинами, які звуться сорбентами. Процеси сорбції
зворотні, що дозволяє вилучати раніш поглинуті гази та пару. Оскільки у
процесах сорбції та десорбції обертаються горючі гази, горючі рідини та їх
пара, це вимагає їх вивчення для розробки конкретних заходів
протипожежного захисту.
Будова та робота установок абсорбції.
Установки абсорбції призначені для вилучення окремих газів із сумішей
рідкими сорбентами.
Типова одноступенева установка абсорбції складається з таких основних
елементів
- скрубер;
За конструкцією аналогічний насадочній ректифікаційній колоні, тобто
весь простір корпуса скрубера заповнений насадочними кільцями.
- ємкість чистого сорбента;
- десорбер;
Його конструкція схожа з конструкціями ковпачкових або жолобкових
ректифікаційних колон.
- ємкість чистого сорбенту;
- холодильник.
Для охолодження чистого сорбенту використовують кожухотрубні
теплообмінники, крізь які пропускають охолоджені водні розчини солей, так
званні "розсоли". Розсоли попередньо охолоджують на аміачних холодильних
установках.
Крім перерахованого обладнання на установках абсорбції розташовують
компресорні та насосні станції, проміжні ємкості для запасу сорбенту, можуть
бути газові резервуари або газгольдери.
Принцип дії таких установок можна розглянути на прикладі розділення
двокомпонентної суміші газів.
Суміш газів А+Б під тиском подається в нижню частину скрубера і
підіймається верх. Назустріч їй по насадочним кільцям стікає холодний
рідкий сорбент і поглинає з суміші газ А, а газ Б виходить через шоломову
трубу для подальшого використання.
Насичений сорбент збирається у ємність, перекачується в верхню частину
десорбера і стікає по тарілках вниз. Десорбер в нижній частині має підігрів
водяною парою. За рахунок підігріву та значного зменшення тиску газ А
вилучається із сорбенту та відводиться з десорбера для подальшого
використання.
Чистий сорбент збирається у ємність, далі прокачується крізь холодильних
для охолодження і знову повертається у скрубер.
Для більш ретельного вилучення окремих газів з сумішей використовують
багатоступеневі установки абсорбції, в яких суміш газів послідовно
прокачують через декілька скруберів.
Як видно, установки абсорбції відносяться до установок безперервної дії.
Їх будова достатньо складна та насичена різноманітним обладнанням. Оскільки
на них обертаються горючі гази вони вимагають окремого аналізу пожежної
безпеки для подальшої розробки заходів протипожежного захисту.
