2.5. Особливості протипожежного захисту фарбування габаритних виробів

Особливості протипожежного захисту фарбування габаритних виробів

наступні:

- фарбування габаритних виробів треба передбачати на відкритих ділянках,

над приямком з решіткою;

- висота виробу не повинна перевищувати 0,75 меншого розміру гратів у плані

і не бути більше 2 м;

- вироби розміщують у центрі решітки не ближче, ніж на 300 мм від краю;

- приямки повинні бути обладнані витяжкою;

- повітря повинне відсмоктуватися від грат рівномірно в кількості

2200-2500 м /год. на один квадратний метр площі грат;

- раз у тиждень повинно бути очищення приямків;

- у разі ручного фарбування внутрішніх поверхонь великогабаритних

виробів(типу цистерн тощо) необхідно передбачати в них не менше двох

отворів (люків) із протилежних боків: один - для витяжки, другий - для

доступу свіжого повітря. Фарбування слід починати з боку отворів (люків)

для витяжки повітря. Об’єм вентильованого повітря розраховується на

розведення парів розчинників у середньому до гранично допустимих

концентрацій (ГДК).

Фарбування унікальних виробів висотою більше 5 м можуть виконуватися у

цехах на місцях складання, без спеціальної вентиляції, при обов’язковому

виконанні таких умов:

- по можливості використовувати метод безповітряного розпилення;

- фарбувальні роботи в період, коли виконуються інші роботи, не проводити;

- провітрювання приміщення проводити за рахунок включення наявної

витяжної вентиляції та відкритих вікон.

Всі інші вимоги до обладнання, електрообладнання, евакуації, вентиляції та

будівель такі, як до приміщень із категорією «А» і «Б».

3. Способи сушки, особливості пожежної небезпеки та протипожежний

захист сушарок.

3.1. Способи сушки.

Сушінням називається термічний процес видалення вологи з вологих

матеріалів шляхом її випаровування та відводу утворених парів.

Під вологою розуміють рідину, яка міститься у речовині. Вона повинна бути

частково або повністю видалена. Кількість вологи, яка вимірюється у відсотках,

називається відносною вологістю матеріалу.

Сушіння матеріалів можна проводити двома шляхами: природним та

штучним.

Природне сушіння - це процес, під час якого сушильне повітря, яке

поглинуло пари вологи, відводиться із зони просушуваного матеріалу без

штучних заходів (сушіння зерна, сіна, деревини). Ця сушка відбувається на

відкритому повітрі під накриттям або в складах.

Під час штучної сушки повітря, яке поглинуло пари вологи, відводиться

штучним способом за допомогою вентиляторів, димовідсмоктувачів, витяжних

труб та інших пристроїв. Штучна сушка відбувається у спеціальних

пристроях.

Види сушарок.

За способом підведення тепла до матеріалу, який сушать, розрізняють такі

види сушарок :

- контактні (безпосереднє стикання матеріалу з теплоносієм);

- конвективні (тепло від теплоносіїв до матеріалу передається через повітря);

- терморадіаційні (тепло передається інфрачервоними променями);

- діелектричні (матеріал нагрівається у полі струму високої частоти).

Усі ці сушарки у свою чергу розрізняються:

- за принципом дії (періодичні та безперервні);

- за величиною тиску у сушильній камері (атмосферні та вакуумні);

3.2. Пожежна небезпека сушарок.

Пожежна небезпека сушарок характеризується наявністю горючого

середовища у вигляді великої кількості матеріалів, які сушать, і можливістю

утворення ВНК. Ступінь небезпеки сушарок залежить від властивостей

матеріалів, конструкції сушарки, місця розміщення нагрівальних приладів,

способу подавання тепла та температурного режиму.

Пожежна небезпека сушарок характеризується:

1) наявністю парів ЛЗР із різною температурою спалаху. Тому категорія

приміщення може бути «А» або «Б», в залежності від температури спалаху

ЛЗР-ГР;

2) можливістю виникнення ВНК у камерах під час відключення

вентиляції або перевантаження;

3) можливістю виникнення ВНК поза камер під час аварій (відключення

вентиляції та перенавантаження). Тому зона класу приміщення буде 2;

4) наявністю джерел запалення:

- вогневі джерела (паління та зварювальні роботи);

- механічні джерела (іскри від ударів та тертя металевих предметів та

іскри від співударів обладнання);

- електричні джерела (коротке замикання, розряди статичної та

атмосферної електрики, несправність та невідповідність електрообладнання);

хімічні джерела: самозаймання відкладень ЛФМ, нагрітих до певної

температури.