1 Група. Кожухотрубні теплообмінники.

Основу їх конструкції складає сталевий циліндричний кожух або корпус,

всередині якого розташовані чисельні трубки, які утворюють так званий "пучок

труб".

Трубки виготовляються з міді, латуні, бронзи або оцинкованої сталі. При

роботі, як вже було сказано, продукт для нагріву подається по трубкам, а

перегріта водяна пара - під кожух.

Кожухотрубні теплообмінники поділяються в залежності від способу

компенсації температурних напружень на 4 різновиди.

1. Жорсткі кожухотрубні теплообмінники.

Вони мають кожух, пучок труб, трубні решітки для закріплення трубок і дві

полусферичні кришки. Через відсутність компенсаційних пристроїв вони не

витримують великих температурних напружень і тому використовуються

тільки при незначних перепадах температур проміж потоками - не більше 40'С.

2. З плаваючою головкою.

В таких теплообмінниках трубки закріплені на решітку плаваючої головки,

яка при їх видовжені може вільно пересуватися в середині корпуса не

передаючі на нього температурних напружень.

Продукт подається в трубки через розподільчу камеру і через неї

відводиться, а водяна пара подається в корпус теплообмінника. Організація

руху потока пари регулюється перегородкою в корпусі теплообмінника.

3. З U-подібними трубками.

U-подібні трубки закріплюються тільки на одній трубній решітці і при

видовжені вільно пересуваються всередині корпуса.

Продукт також подається в розподільчу камеру, а напрямок потоку пари

регулюється перегородкою в корпусі.

Недоліком такого теплообмінника є те, що забруднені трубки дуже важко

прочищати.

4. З лінзовим компенсатором.

За конструкцією такий теплообмінник дуже схожий на жорсткий, але на

його кожусі виконуються один або декілька гофрів, які дозволяють кожуху

видовжуватись при виникненні температурних напружень.

2 Група. Двохтрубні теплообмінники (типу "труба в трубі").

Вони теж поділяються в залежності від способу компенсації

температурних напружень і можуть бути двох різновидів.

1. Жорсткі двохтрубні.

Складаються з двох труб різного діаметру та двох приварених кришок. В

меншу трубу подається продукт, а в більшу - перегріта водяна пара. За

допомогою двійників такі теплообмінники об'єднуються у батареї. Такі

теплообмінники можуть використовуватись тільки при перепаді температур

не більше 40'С через відсутність пристроїв компенсації температурних

напружень.

2. Компенсаційні двохтрубні.

Виглядають як подвійні жорсткі теплообмінники. Але внутрішні труби в

них закріплені зварюванням тільки з однієї сторони. З іншого боку

теплообмінник закривається спеціальною литою кришкою, яка зветься "калач".

В середині нього внутрішні труби можуть вільно видовжуватись при

нагріванні. Такі теплообмінники також можуть об'єднуватись у батареї.

Внутрішні труби виготовляють з повздовжими ребрами для кращого

центрування та збільшення поверхні теплообміну.

Як видно із сказаного теплообмінники є дуже поширеними апаратами на

технологічних установках хімічної та нафтохімічної промисловості. За

конструкцією вони поділяються на дві великі групи, які в свою чергу теж

поділяються на різновиди в залежності від способів компенсації

температурних напружень.