2. Загальні відомості про текстильне виробництво.

Текстильне виробництво (промисловість) - це окрема галузь легкої

промисловості, де виробляє пряжу, нитки, тканини та інші вироби з

рослинних, тваринних, хімічних та синтетичних волокон.

Як відомо, первина людина одягалась у шкури забитих тварин. Але

колись було помічено, що ворс на шкурах, який складається з тваринних

волокон - вовни, має властивість переплітатися та звалюватись. Ця

властивість була використана і першим текстильним виробом людства стала

валяна вовняна тканина, Зараз з такої тканини виробляють пледи, накидки,

кавказькі бурки і т.iн. Властивість вовни звалюватись також використовують

для отримання волоку, валянок та капелюхів.

Трохи пізніше навчилися скручувати волокна вовни у нитки (пряжу або

прядиво), переплітати їх і отримувати ткану вовняну тканину.

Першою тканиною з рослинних волокон була льняна тканина. Відомості

про неї доходять до нас з 3-4 тисячоліття до н.е. з Єгипту та древньої

держави Урарту. В тi часи вона була дуже рідкою і високо цінувалася.

Бавовну довгий час тільки додавали до льняної тканини у зв'язку з її

дуже коротким волокном. Тільки починаючи з другої половини 18 століття

(1768 р.) навчилися виготовляти суцiльнобавовнянi тканини.

Початок народження текстильної промисловості можна віднести до 1738

р., коли в Англії з'явилася перша ткацька машина. Трохи пізніше була,

зроблена і прядильна машина, спочатку на 7, а потім і на 25 веретен. Але для

повного формування текстильної промисловості знадобилося ще 100 років,

коли всі технологічні операції були механізовані, а для приводу станків почали

використовуватися парові машини.

Сучасна текстильна промисловість включає в себе виробництва:

прядильне - для отримання пряжи з волокон; ткацьке - для отримання

тканини з пряжі; оздоблювальне - для покращення властивостей тканини.

Текстильні підприємства можуть бути різних типів: окремі фабрики -

прядильні, ткацькi, оздоблювальнi; комбiнованi фабрики - прядильно-ткацькi,

ткацько-оздоблювальнi; комбiнати, якi включають в себе всi 3 вида

виробництв.

Текстильна промисловiсть має дуже давню історiю і є однiєю із

важливiших для людства галузью легкої промисловостi.

Відпрацювання прийомів та апаратів її технології пройшло досить

складний шлях.

Як свідчить статистика пожеж, до найбільш небезпечного виду

текстильного виробництва відноситься прядильне виробництво, про яке піде

мова у наступних питаннях лекції.

3. Технологія прядильного виробництва.

Як вже було сказано прядильне виробництво необхідне для отримання

пряжи (прядива) з волокон. Сировиною для нього є бавовна, льон, пенька,

вовна, хiмiчні та синтетичні волокна. У лекції технологія прядильного

виробництва буде розглянута на прикладі бавовняного прядіння. Прядіння з

іншої сировини практично, не відрізняється вiд бавовняного.

На Українi бавовна вирощується тільки у південних регіонах, не дуже

високої якості і у незначній кількості. Тому основними постачальниками

бавовни є країни Середньої Азiї та Близького Сходу. Найкращі сорти

довговолоконої бавовни вирощують у Єгипті.

На фабриці бавовна поступає спресованою у купи вагою 120-220 кг.

За ходом технологічного процесу цю бавовну треба розтріпати, вилучити з

неї бур’янові домішки, розрівняти волокна, укласти їх паралельно одне до

одного та скрутити у пряжу.

Технологiя виробництва подiляється на 5 етапів: