1. Протипожежний захист фарбувального обладнання

Нормативні документи:

- ДБН В 1.1.7 -2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»;

- СНиП 2.09.02 - 85 «Производственные здания»;

- СНиП 2.04.01 - 85 « Внутренний водопровод и канализация зданий»;

- СНиП 2.04.05 - 91 « Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха».

- СНиП 2.04.02 - 84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения»

- ППБ в Україні.

Протипожежні вимоги до фарбувального обладнання при різних способах

фарбування наступні:

А. Фарбування розпиленням:

- фарбування повинне виконуватись тільки при діючій витяжній вентиляції з

місцевою витяжкою;

- збирання повітря витяжної системи повинне бути через гідрофільтр;

- повітропроводи системи вентиляції повинні бути негорючими, заземленими

та з отворами для очищення;

- вентилятори повинні бути вибухобезпечними і можуть знаходитися у

приміщенні, якщо входять до складу обладнання;

- фарбопульт та камера повинні бути заземленими;

- повинне бути блокування подачі ЛФМ із включенням вентиляції;

- фарбувальні камери повинні бути з АУП;

- вихід повітря повинен бути на 2 м вище даху;

- повинне бути очищення: повітропроводів - раз у два місяці, камер - раз у

тиждень.

Б. Фарбування в електростатичному полі.

- фарбування повинне бути в камерах із витяжкою;

- збирання повітря повинне бути через гідрофільтр;

- повітропроводи повинні бути негорючими, заземленими та з отворами для

очищення;

- вентилятори повинні бути вибухобезпечними і розташовані у приміщенні,

якщо вони входять до складу обладнання;

- вихід повітря повинен бути на 2 м вище даху;

- повинне бути блокування подачі ЛФМ із включенням вентиляції, конвеєра

та подачею напруги;

- повинне бути аварійне відключення напруги з пульта та на виході;

- повинні бути пристрої проти розкачування виробів;

- камери повинні бути з АУП;

- повинне бути очищення камер один раз на тиждень.

В. Фарбування зануренням:

- ванни до 0,5 м² повинні бути обладнані бортовою місцевою витяжкою та

кришками, які закривають ванну на період перерви роботи;

- ванни місткістю понад 0,5 м² повинні мати спеціальну камеру, обладнану

витяжною вентиляцією;

- ванни занурення понад 1 м³ повинні мати аварійне зливання ЛФМ;

- повинен бути захист від іскор , які виникають під час ударів;

- збирання повітря з камер може бути без гідрофільтрів , тому що немає

розпилення ЛФМ;

- повітропроводи повинні бути негорючі, заземлені;

- вентилятори повинні бути вибухобезпечними і можуть розміщуватися у

приміщенні, якщо вони входять до складу обладнання;

- вихід повітря повинен бути на 2 м вище даху;

- камери повинні бути з АУП.

Г.Фарбування обливом:

- повинне проводитися в камерах із витяжкою;

- обладнання повинне бути заземленим;

- збирання повітря може бути без гідрофільтру;

- повинне бути блокування працюючого насосу з включенням вентиляції;

- вихід повітря повинен бути на 2 м вище даху;

- повітропроводи повинні бути негорючими та заземленими;

- вентилятори повинні бути вибухобезпечними і можуть розташовуватись у

приміщенні, якщо вони входять до складу обладнання;

- камери повинні бути з АУП.

Особливості протипожежного захисту зон фарбування у приміщеннях

категорій «В», «Г», «Д».

Виконується при наявності конвеєра, в загальному технологічному процесі.

У цих приміщеннях (категорій «В», «Г», «Д»):

- зона фарбування повинна бути не більше 200 м або 10% від площі

приміщення, якщо більше - категорія приміщення буде «А» або «Б»;

- в зоні фарбування електричне обладнання повинне бути по зоні класу 2 в

радіусі 5 м;

- вентиляція зони фарбування повинна бути окремо від вентиляції приміщень з

категорій «А», «Б»;

- зона фарбування повинна бути з АУП;

- вогневі роботи повинні проводитись не ближче 15 м.

Особливості протипожежного захисту фарбування габаритних виробів

Особливості протипожежного захисту фарбування габаритних виробів

наступні:

- фарбування габаритних виробів треба передбачати на відкритих ділянках,

над приямком з решіткою;

- висота виробу не повинна перевищувати 0,75 меншого розміру гратів у плані

і не бути більше 2 м;

- вироби розміщують у центрі решітки не ближче, ніж на 300 мм від краю;

- приямки повинні бути обладнані витяжкою;

- повітря повинне відсмоктуватися від грат рівномірно в кількості

2200-2500 м /год. на один квадратний метр площі грат;

- раз у тиждень повинно бути очищення приямків;

- у разі ручного фарбування внутрішніх поверхонь великогабаритних

виробів(типу цистерн тощо) необхідно передбачати в них не менше двох

отворів (люків) із протилежних боків: один - для витяжки, другий - для

доступу свіжого повітря. Фарбування слід починати з боку отворів (люків)

для витяжки повітря. Об’єм вентильованого повітря розраховується на

розведення парів розчинників у середньому до гранично допустимих

концентрацій (ГДК).

Фарбування унікальних виробів висотою більше 5 м можуть виконуватися у

цехах на місцях складання, без спеціальної вентиляції, при обов’язковому

виконанні таких умов:

- по можливості використовувати метод безповітряного розпилення;

- фарбувальні роботи в період, коли виконуються інші роботи, не проводити;

- провітрювання приміщення проводити за рахунок включення наявної

витяжної вентиляції та відкритих вікон.

Всі інші вимоги до обладнання, електрообладнання, евакуації, вентиляції та

будівель такі, як до приміщень із категорією «А» і «Б».

Висновок: Існує достатньо великий перелік протипожежних вимогчинних

нормативних документів, виконання яких дозволяє значно зменшити пожежну

небезпеку при проведенні фарбувальних робіт та не допустити виникнення

пожеж.

2. Аварійний злив рідини.

Для обмеження розвитку пожежі на виробництві застосовують аварійний

злив вогненебезпечних рідин із апаратів, що знаходяться у небезпечній зоні.

Аварійний злив здійснюється самопливом або шляхом витискування рідин із

апаратів стиснутим інертним газом. Основним розрахунковим параметром

системи аварійного зливу є тривалість випорожнення апаратів від

пожежонебезпечної рідини. Методику визначення тривалості випорожнення

апаратів, розташованих на одній висотній відмітці, приведено нижче.

1. Визначають об’єм зливної рідини з апаратів:

n

р i i .

де: V_і - геометричний об’єм і-го випорожненого апарата, [м³];

e_і - ступінь заповнення і-го апарата;

n- число одночасно випорожнених апаратів.

2. Проводять трасування аварійного трубопроводу від випорожнених

апаратів до аварійної ємності, визначають довжину лінійних ділянок

(вертикальних, горизонтальних, похилих), кількість і види місцевих опорів.

Значення коефіцієнтів місцевих опорів знаходять за довідковим даним (див.

табл.18 дод.).

3. Визначають сумарний коефіцієнт місцевих опорів:

z = N z ,

де: N_i - кількість місцевих опорів одного виду;

z_і - числове значення і-го коефіцієнта;

n - число видів місцевих опорів.

4. Визначають відстань (по вертикалі) від рівня рідини в апараті, що

випорожнюється, на початку зливу до вихідного перерізу аварійного

трубопроводу в аварійній ємності H₁ і від випускного отвору апарата до

вихідного перерізу аварійного трубопроводу в аварійній ємності H₂.

5. Визначають максимально допустиму тривалість аварійного

випорожнення апарата:

t_{випор.м}=[t]_зл-t_опер, . .

де: t_{випор.м} - максимально допустима тривалість аварійного випорожнення

апарату, [с];

[t]_зл - допустима тривалість аварійного режиму, [с];

обгрунтовується розрахунком, виходячи з вогнестійкості будівельних

конструкцій та обладнання, тривалості горіння рідин або середнього

часу виклику пожежних підрозділів; у більшості випадків приймають

[t]_зл < 900 [с];

t_опер - тривалість операцій із приведення системи в дію, яка на

діючому виробництві складається із часу виявлення аварійної ситуації

t_вияв.п, прийняття рішення t_п.р, продування (при необхідності) системи

інертним газом t_пр та відкривання привідних засувок t_п.з:

t_опер.=t_вияв.п+t_п.р+t_пр+t_п.з. .

При проектуванні системи аварійного зливу, як правило приймають: при

ручному пуску системи в дії t_опер.р =300 с і при автоматичному пуску t_опер.а =

120 с.

6. Подальші розрахунки проводять з використанням методу послідовних

наближень, для чого оцінюють коефіцієнт витрат системи аварійного зливу:

1

j_сист = .

1 + 3z_С

7.Визначають діаметр трубопроводу d_тр:

d_тр = 0,758

^t_{випор.м}^j_сист

8. За довідковими даними (див. табл. 22 дод.) підбирають труби для

влаштування лінійної частини системи аварійного зливу, товщину стінок яких

визначають з урахуванням тиску рідини в них . Внутрішній діаметр труб

приймають не менше 100 мм.

Визначають площу прохідного перерізу труб системи аварійного зливу і

вихідного патрубка апарата:

f_тр=f_вих=0,785 d , .

- внутрішній діаметр трубопроводу, [м].

9.Визначають середню швидкість руху рідини по аварійному

трубопроводу при зливі:

w = 2 ,22 j

10.Знаходять густину рідини p_t [кг/м³] , яка зливається з апарата при

робочій температурі (див. табл. 4 дод.), та її в’язкість m_t [Па×с] (див. табл. 11

дод.).

11. Визначають значення критерію Рейнольдса :

Rе= w d × p_t / m_t .

12. В залежності від величини числа Rе визначають коефіцієнти опору

тертя лінійних дільниць трубопроводу l за формулами:

при Rе £ 2300

64

Re

при 2320 < Rе £ 10000

l =

при Rе > 10000

l = 0,11ç + ÷

де: d - внутрішній діаметр трубопроводу, [м];

D - абсолютна шорсткість стінок труб, [м];

Rе = w d p_t / m - число Рейнольдса:

w - швидкість руху продукту в трубопроводі, [м/с];

m - коефіцієнт динамічної в’язкості продукту при робочій температурі

(див. табл. 9 та 11 дод.), [Па×с];

d - діаметр трубопроводу, [м];

p_t - густина продукту при робочій температурі, [кг/м³].

В розрахунках приймають такі значення величини D [м]:

- для нових стальних суцільнотягнутих і зварних, а також

оцинкованих труб D = (0,1-0,2)10 ^-3;

- для чавунних труб D = 0,3 × 10 ^-3;

- для суцільнотягнутих і зварних стальних труб з незначною корозією

D = (0,2-0,3)10 ^-3;

- для старих стальних труб, які піддалися значній корозії,

D = 0,7 × 10 ^-3 і вище;

- для старих чавунних труб D = 0,4 × 10 ^-3 і вище.

13. Визначають коефіцієнт опору системи:

_l

z = z_с + l_і

d_{вн і=1} ^,

де: l_і - довжина і-ї лінійної ділянки трубопроводу;

n - число лінійних ділянок.

14. Визначають уточнене значення коефіцієнта витрат системи:

1

1+ z_сист

15. Визначають помилку при оцінці коефіцієнта витрат системи:

/

j_сист

Якщо помилка не перевищує 5%, вважають значення

продовжують розрахунки, починаючи з п. 16. Якщо q_j ³ 5%, то задаються

новим значенням коефіцієнта витрат системи:

j_сист = 05 j_сист + j_{сист ,}

і повторюють всі розрахунки з п. 7 до тих пір, поки q_j стане менше 5 %.

16. Визначають тривалість спорожнення апарата. Для апарата постійного

по висоті перерізу (вертикальний циліндричний апарат, апарат з квадратною

або прямокутною опорою і паралельними стінками тощо):

0,452F H₁ - H₂

j_сист f_вих

де: F - площа поперечного перерізу апарата, [м²].

17. Перевіряють умови виконання аварійного зливу.

При t_випор+t_опер<[t]_зл розрахунок системи аварійного зливу вважають

закінченим.

Якщо ця умова не виконується, необхідно здійснити такі заходи (один або

декілька):

- замість ручного приводу системи аварійного зливу в дію забезпечити

автоматичний привід (провести перевірочний розрахунок системи, починаючи з

п. 5);

- збільшити діаметр аварійного трубопроводу (провести перевірочний

розрахунок системи, починаючи з п. 11);

- підібрати оптимальний варіант розміщення аварійної ємності,

забезпечивши мінімальну довжину лінійної частини трубопроводу при

мінімумі місцевих опорів (провести перевірочний розрахунок системи,

починаючи з п. 13);

- запропонувати аварійний злив шляхом витискання рідини (провести

перевірочний розрахунок системи починаючи з п. 4). В цьому випадку

величини Н₁ і Н₂ визначають таким чином:

_Рr×к

_{Н2 =}

r_t × g

де: Р_r×н і Р_r×к - надлишковий тиск інертного газу відповідно на початку і в

кінці спорожнілого апарата, [Па]; тиск інертного газу не повинен

перевищувати допустимого за умовами міцності тиску в апараті і

трубопроводі;

g=9,81 м/с² - прискорення сили тяжіння.

18.Визначають об’єм аварійної ємності:

V_a=V_р/e, .

де: e - ступінь заповнення аварійної ємності рідиною;

приймають e=0,8 для ЛЗР і e=0,9 для ГР.

19. Результати розрахунку системи аварійного зливу (технічна

характеристика):

- пожежонебезпечна рідина;

- спосіб спорожнення апарата від пожежонебезпечної рідини - (вільним

самопливом або під тиском інертного газу);

- робочий тиск в апараті Р_р, [Па];

- об’єм рідини, що зливається V_ж, [м³];

- допустима тривалість аварійного режиму [t]_зл, [с];

- привід системи аварійного зливу (ручний або автоматичний);

- діаметр аварійного трубопроводу d_вн, [мм];

- час випорожнення апарата t_вип, [с];

- об’єм аварійної ємності V_а, [м³].

Висновок: Як видно з прикладів пожеж, пожежі в фарбувальних цехах

миттєво розповсюджуються по приміщенням, що призводять до масової

загибелі людей, нанесенні великих збитків підприємствам. Застосування

аварійного зливу вогненебезпечних рідин із апаратів, що знаходяться у

небезпечній зоні суттєво обмежує розвиток пожежі на виробництві.

Висновок по лекції: Вивчення технологiї виробництв, знання методiв

аналiзу пожежної небезпеки, основних принципiв її зниження та вимог

нормативно-керiвних документiв з питань пожежної безпеки дозволяють

забезпечити якiсну розробку заходiв щодо попередження пожеж на

підприємствах промисловості.

Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля

МНС України

Факультет пожежно-профілактичної діяльності

Кафедра пожежно-профілактичної роботи

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри ППР

к.т.н., доцент майор с.ц.з.

С.В. Цвіркун

“____”_______ 2012 р.

ППТП, 3 курс

ЛЕКЦІЯ

по темі №4 : “Пожежна безпека деревообробних підприємств.”

Час: 4 годин, із них 2 години – лекцій, 4 години – ПЗ.

Заняття № 4/1 «Протипожежний захист деревообробних підприємств.»

Навчальна мета: ознайомити курсантів з технологією деревообробних

підприємств, а також вивчити особливості пожежної небезпеки та

протипожежний захист даних підприємств для впровадження цих знань у

практичну діяльність інспектора ДПН.

Виховна мета: виховувати у курсантів професійне, відповідальне відношення

до виконання ними функцій них обов’язків інспектора ДПН по попередженню

пожеж на деревообробних підприємствах..

Метод проведення: словесно-інформаційний, проблемний та наочно-

інформаційний

Час проведення: 2 години

Матеріальне забезпечення: нормативні документи, плакати-4 шт., слайди в

Power Point - 23 шт.

Місце проведення: лекційний зал.

Послідовність проведення заняття: