- •1. Структура аналізу пожежної небезпеки
- •2. Аналіз пожежонебезпечних властивостей
- •3. Аналіз утворення горючого середовища всередині
- •1. Аналіз горючого середовища поза технологічними апаратами.
- •1.1. Вибухонебезпечні концентрації поза апаратами при нормальному
- •1.2. Вибухонебезпечні концентрації поза апаратами при пошкодженнях та
- •1.2.1. Механічні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів
- •2. Аналіз можливих джерел запалювання
- •1.2.2. Температурні впливи на матеріал апаратів та трубопроводів
- •1.2.3. Хімічний знос матеріалів (корозія)
- •3. Аналіз можливих шляхів розповсюдження
- •II. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на
- •1. Заходи по виключенню горючого середовища в
- •2. Заходи по виключенню джерел запалювання та
- •3. Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для
- •1. Надлишковий тиск вибуху для індивідуальних речовин, які
- •2. Визначаємо масу речовини (горючого газу), який надійде в
- •3. Визначення маси парів рідини, які потрапили до приміщення при
- •4. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для індивідуальних
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1. Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної
- •1.1. Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною
- •1.2. Розрахунок значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки
- •2. Розрахунок горизонтальних розмірів зон, що обмежують газо- і
- •3. Розрахунок надлишкового тиску у разі згоряння сумішей горючих
- •3.1 Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для
- •VII. Вступна частина.
- •VIII. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •IX. Викладання навчального матеріалу
- •1. Пил та його основні властивості.
- •2. Загальні відомості про текстильне виробництво.
- •3. Технологія прядильного виробництва.
- •1 Етап. Змiшування та розрихлення.
- •2 Етап. Розділення волокон.
- •4 Етап. Видовження волоконної маси.
- •5 Етап. Закручування пряжі /прядива.
- •4.Особливості пожежної небезпеки та протипожежного захисту
- •4.1. Пожежна небезпека
- •4.2. Протипожежний захист (ппз) підприємств прядильного
- •I. Вступна частина.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •V. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на
- •1. Технологiя мукомельного виробництва.
- •2. Особливості пожежної небезпеки мукомельного виробництва та
- •1. Способи фарбування.
- •2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •2.1. Пожежна небезпека процесу фарбування.
- •2.2. Основні вимоги до протипожежного захисту фарбувальних цехів та
- •2.3. Протипожежний захист фарбувального обладнання
- •2.4. Особливості протипожежного захисту зон фарбування у приміщеннях
- •2.5. Особливості протипожежного захисту фарбування габаритних виробів
- •3. Способи сушки, особливості пожежної небезпеки та протипожежний
- •3.3. Пожежно-профілактичні заходи в процесі сушки:
- •1. Протипожежний захист фарбувального обладнання
- •XVI. Вступна частина.
- •XVII. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •XVIII.Викладання навчального матеріалу
- •2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •2.1 Протипожежний захист деревообробних підприємств
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1. Основні процеси та апарати хімічної технології.
- •1.1. Загальні відомості про хімічну та нафтохімічної промисловість.
- •2. Основні процеси та апарати хімічної технології.
- •2.1. Загальні протипожежні вимоги до підприємств
- •IV. Вступна частина.
- •V. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •VI. Викладання навчального матеріалу
- •1.Призначення, види та будова трубчастих печей, особливості пожежної
- •1.1. Призначення, види, улаштування та робота трубчастих печей.
- •1.2. Особливості пожежної небезпеки трубчастих печей.
- •1.3. Протипожежний захист трубчатих печей.
- •2. Призначення, види, будова, особливості пожежної небезпеки та
- •2.1. Призначення, види та будова теплообмінників.
- •1 Група. Кожухотрубні теплообмінники.
- •2 Група. Двохтрубні теплообмінники (типу "труба в трубі").
- •2.2. Особливості пожежної небезпеки теплообмінників.
- •2.3. Протипожежний захист теплообмінників.
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
- •1.1. Призначення, будова та робота ректифікаційних колон
- •2. Особливості пожежної небезпеки ректифікаційних колон.
- •1. Наявність великої кількості лзр-гр з різними температурами
- •2. Можливість утворення внк в атмосферних колонах при пусках та
- •3. Можливість утворення внк поза колонами при аваріях з виходом
- •4. Наявність різноманітних джерел запалювання, серед яких:
- •5. Наявність шляхів та способів розповсюдження пожеж.
- •3. Протипожежний захист ректифікаційних колон.
- •1. Вимоги до розташування.
- •2. Вимоги до обладнання.
- •2. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
- •2.1. Призначення, улаштування та робота установок абсорбції.
- •2.2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •3.1. Призначення, улаштування та робота установок адсорбції.
- •3.2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •3. Призначення, будова, робота, особливості пожежної небезпеки та ппз
- •IV. Вступна частина.
- •V. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •VI. Викладання навчального матеріалу
- •1. Призначення, види, будова та робота реакторів хімічної промисловості
- •2. Особливості пожежної небезпеки реакторних дільниць
- •3. Протипожежний захист реакторних дільниць.
- •I. Вступна частина.
- •II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції.
- •III. Викладання навчального матеріалу
- •1.Призначення, види насосних станцій, особливості їх пожежної небезпеки
- •1.1. Призначення, види насосних станцій та особливості їх пожежної
- •1.2.Протипожежний захист насосних станцій.
- •2. Призначення, види, особливості пожежної небезпеки та протипожежний
- •2.1. Призначення, види та особливості пожежної небезпеки компресорних
- •2.2. Протипожежний захист компресорних станцій.
1 Етап. Змiшування та розрихлення.
На цьому етапi використовуются такi апарати:
- живiльники-змiшувачi - 4-5 шт.;
- головний живильник;
- горизонтальний та вертикальний розрихлювачi.
Всi апарати поєднанi мiж собою пневмопроводом для транспортування
бавовни.
Спочатку купи бавовни рiзних партiй подають у рiзні живильники-
змiшувачi. За рахунок пересування нахиленого стрiчкового транспортеру з
голками купа розривается на шматки волокон, якi затягуються у
пневмопровiд, де змiшуються з волокнами інших партiй для усереднення
складу бавовни.
Оскiльки транспортер живильника складается з окремих стрiчок, вiн
утворює грати, скрiзь якi провалюються шматки бавовни з дуже короткими
волокнами - так званнi "угари", якi не придатні для прядiння. Їх
використовують для отримання вати.
Головний живильник має таку ж саму конструкцiю та принцип дiї, але
бiльше за розмiрами та продуктивнiстю.
Надалі процес розрихлювання продовжується у горизонтальному, а
потiм у вертикальному розрихлювачах. Вони мають горизонтальні та
вертикальнi ножі, якi обертаются із швидкiстю 460-750 об/хв. і проводять
остаточне розрихлювання.
Із кожного з апаратів по пневмопроводах вилучають угари.
Для утворення розрядження у пневмопроводах на них встановлюють так
званні "конденсори". В корпусі конденсор має швидкісний перфорований
(дірчастий) барабан, в середині якого встановлена нерухома перегородка.
Верхня частина барабану поєднана з витяжними вентиляторами через рукавні
фільтри. Бавовна з пневмопроводу присмоктується до верхньої частини
барабану, а пiсля його повороту потрапляє у нижню зону, де нема розрядження,
відвалюється і рухається далі. Одночасно з бавовни висмоктується пил та
дрібні бур’янові домiшки.
2 Етап. Розділення волокон.
На цьому етапі використовуються тріпальні машини. Як правило іх
встановлюють не менше 2-х: проміжна і остаточна.
За конструкцією вони схожі на тріпальні машини переробки луб'яних
волокон, але тріпала менше за розмірами і мають більшу швидкість обертання
- 1000-1500 об/хв. З цих машин також вилучаються угари.
З етап. Вирівнювання волокон
Після розділення волокон вони по конвеєру подаються на чесальну
машину, яка має широку (130 см) голчату стрiчку, що пересувається над масою
волокон. За рахунок дiї голок волокна вирівнюються, причісуються і
укладаються у вигляді широкої пухнастої стрічки товщиною 2-3 см яка має
назву "полотно". Полотно намотується на палиці і відводиться на іншу
дільницю.
4 Етап. Видовження волоконної маси.
На цьому етапі полотно потрапляє до так званої стрічкоровнічної
машини. Вона має направляючи, які обминають полотно з боків, та парні
валки, що обертаються з різними швидкостями. За рахунок витягування
валками та обминання направляючими полотно перетворюється на волоконний
жмут товщиною 2-3 см який зветься рівниця. Вона спіраллю укладається у
картоні циліндричні відра і перевозиться на останню дільницю виробництва.
5 Етап. Закручування пряжі /прядива.
За площею остання дільниця виробництва найбільша, бо на ній
встановлено декілька десятків прядильних машин. У цих машинах рівниця
ще більше подовжується, стоншується і скручується у пряжу за рахунок її
пропускання через кільцеві веретена, що обертаються з великою швидкістю -
10-12 тис. об/хв.
Особливістю процесу є те, що під час пропускання рівниці скрізь
кільця утворюється дуже багато бавовняного пуху.
Готова пряжа намотується на барабани і направляється на ткацькі
фабрики.
Усi цi етапи технологічного процесу розподіляють як правило на 3
дiльницi: - сортувально-трепальна - включає в себе 1 та 2 етапи; - підготовча
- включає 3 та 4 етапи; - прядильна - виконується останній 5 етап.
Як видно технологія отримання бавовняної пряжи достатньо складна
ї вимагає високого насичення спеціальними машинами та апаратами. Але без
уявлення про технологію виробництва практично неможливо аналізувати
пожежну небезпеку, мова про яку піде у наступному питанні лекції.
