1.2.Протипожежний захист насосних станцій.

Висока пожежна небезпека насосних станцій вимагає впровадження

комплексу заходів протипожежного захисту.

До нормативно-керівних документів, де вони викладені, відносяться:

- основні СНиПи;

- ВУПП-88 (ВНТП 28-79) "Протипожежні норми проектування

підприємств нафтопереробної та нафтохімічної промисловості" (Збірник

НКД N 31);

- ВНЕ 5-79 "Правила пожежної безпеки при експлуатації підприємств

хімічної промисловості";

- ППБ-79 "ППБ при експлуатації підприємств нафтоперероблюючих

підприємств"

- ППБ в У (Правила пожежної безпеки в Україні).

До закритих насосних станцій застосовуються тіж самі вимоги, як до

будинків та приміщень категорій "А" або "Б". Але є і окремі особливості.

1. Вимоги до будинків.

Загальні по категоріям "А" та "Б", але є і додаткові:

- в підлогах повинні бути не менше 2-х лотків з відводом через

гідрозатвори в промканалізацію або окрему ємкість;

- гарячі насосні повинні відокремліватись від холодних стіною з межею

вогнестійкості не менше 1,5 год., прохід повинен бути через протипожежні

двері з межею вогнестійкості 0,6 год.

Вимоги до евакуації, опаленню, пожежному водопостачанню та пожежній

автоматиці загальні по приміщенням категорій "А" та "Б".

2. Вимоги до обладнання.

- назовні повинні бути аварійні вимикачі насосів;

- вузли засувок повинні бути не ближче 1 м від глухих стін та 3 м від

отворів;

- все обладнання повинно бути заземлено і мати на фланцях токопровідні

перемички.

3. Вимоги до електрообладнання.

Повинно бути по зоні класу 2

4. Вимоги до вентиляції.

Повинен бути весь комплекс вентиляційних систем - припливна, загальна

витяжна та аварійна. Додатково, на неробочий період, повинна бути

природна витяжна з дефлекторами.

5. Вимоги до протипожежного режиму.

Крім загальних вимог додатково повинно виконуватись:

- в станціях повинна бути схема трубопроводів та засувок;

- підтягування з'єднань та сальників повинно виконуватись тільки на

непрацюючому обладнанні.

Відкриті насосні станції мають свої особливості протипожежного захисту,

до яких відносяться:

1. Навіси повинні бути І-ІІ ступеня вогнестійкості.

2. Вони можуть мати огорожу площею не більше 50 % із щілинами по 0,3 м

зверху та знизу.

3. По довжині станції повинні поділятися на дільниці не більше 90 м.

Поділення може бути:

- протипожежною стіною з межею вогнестійкості 2,5 год.;

- протипожежною зоною довжиною 6 м з водяним зрошуванням;

- протипожежною зоною довжиною 15 м без зрошування.

4. На трубопроводах повинні бути аварійні засувки не ближче 3 м і не далі

50 м від станції.

Висновок: Насосні станції по перекачуванню ЛЗР-ГР мають значну

пожежну небезпеку, а впровадження комплексу заходів протипожежного

захисту вимагає від співробітників пожежної охорони глибоких знань

нормативно-керівних документів.

2. Призначення, види, особливості пожежної небезпеки та протипожежний

захист компресорних станцій

2.1. Призначення, види та особливості пожежної небезпеки компресорних

станцій

Для переміщення горючих газів використовують різноманітні за

конструкцією компресори. Вони можуть бути:

- поршневі або плунжерні - для утворення великих тисків (до

1200 атм);

- турбінні - для великих витрат газу.

Такі компресори частіше за все встановлюються на магістральних

газопроводах.

Компресори, як правило, розташовують в окремих одноповерхових

будинках, які звуться компресорними станціями.

Станції які перекачують скраплені гази насиваються насосно-

компресорними.

Крім компресорів на станціях розташовують додаткове обладнання, серед

якого можуть бути:

- масловловлювачі - для вилученя з газу масла;

- кондесатовідводники - для вилучення конденсату води або вуглеводних

рідин;

- газові колектори - для розподілу потоків газу;

- витратні масляні баки.

Пожежна небезпека компресорних станцій характеризується рядом факторів:

1. Наявність горючих газів у великій кількості.

Таким чином всі компресорні станції відносяться до категорії "А".

2. Неможливість утворення ВНК в компресорах через відсутність

окислювача.

ВНК можуть утворюватись тільки при аваріях з підсмоктуванням повітря у

всмоктуючу лінію, якщо компресор працює із розрядженням. Таке трапляється

дуже рідко.

Все ж компресори можна віднести до вибухонебезпечних апаратів, оскільки

при значних перебільшеннях тиску вони можуть розриватися із швидкістю

вибуху

.

3. Можливість утворення ВНК поза компресорів при аваріях.

Причинами аварій можуть бути:

- знос сальників компресорів;

- старіння прокладок фланцевих з'єднань;

- ушкодження від вібрації;

- ушкодження від гідроударів конденсату;

- ушкодження від перебільшення тиску при перегрівах.

Таким чином в компресорних станціях буде зона класу 2.

4. Наявність типових джерел запалювання.

Особливістю спалахування газу є те, що для цього достатньо джерел малої

потужності.

5. Наявність шляхів та способів розповсюдження пожеж.

Пожежі на компресорних станціях можуть розповсюджуватися:

- випромінюванням;

-по розливу скраплених газів;

- горінням, вибухом або детонацією газоповітряних сумішей.

Пожежі компресорних станцій здебільшого починаються з вибухів і дуже

важко ліквідуються.

Все це свідчить про дуже високу пожежну небезпеку компресорних станцій

горючих газів.