Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
скрипченко выкова и пед психология.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

2. Види учіння та структура учбової діяльності учнів

Більшість авторів визначають учіння як здобуття конкретного досвіду, зокрема, знань, умінь та навичок, видів поведінки та діяльності. І.І. Ілья-сов порівняно з іншими вченими розводить поняття учіння та розвиток. Він розуміє учіння на емпіричному рівні як здобуття досвіду, як те, що можна назвати зовнішнім по відношенню до змін, які будуть відбуватися у внутрішньому плані, тобто у психічних процесах, діях, операціях. Ці внутрішні процеси він називає розвитком. У зв'язку з тим, що у змісті поняття учіння залишається лише набуття зовнішнього досвіду, а до роз­витку відноситься набуття загального досвіду, тобто загальних способів дій та операцій, це дало можливість авторові виділити види учіння. Так, за видом набутого пізнавального узагальненого та конкретного досвіду

274

Вікова І педагогічна психологія

IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння

275

учіння може бути засвоєнням чуттєвого (екстероцептивного та пропрі-оцептивного) і раціонального (емпіричного та теоретичного) матеріалу, а також досвіду практичної та дослідницької діяльності, репродуктивної та творчої. Учіння можна розрізняти як організоване та стихійне за умо­вами його протікання. Наприклад, проходження його в умовах допомоги та управління чи в умовах самостійного процесу.

За характером цього процесу І.І. Ільясов виділяє цілеспрямоване, до­вільне або нецілеспрямоване, мимовільне учіння як побічний продукт ін­ших процесів та діяльностей, наприклад, як результат ігрової діяльності.

Виокремлене І.І. Ільясовим цілеспрямоване довільне учіння є актив­ним учінням. Чеський теоретик І. Лінгарт називає його учбовою діяль­ністю учнів.

Отже, поняття учіння та учбова діяльність не є тотожними. Учбова ді­яльність є однією з форм учіння.

Учбова діяльність суб'єкта має структуру, до якої входять такі компо­ненти: 1) мотивація; 2) учбові задачі в конкретних ситуаціях; 3) учбові дії; 4) контроль, що переходить у самоконтроль; 5) оцінка, що переходить у самооцінку.

Мотивація є одним з важливих компонентів цієї діяльності. Вона є джерелом активності суб'єкта. Більшість авторів пояснюють мотивацію як систему психологічних факторів, що зумовлюють поведінку та діяль­ність людини. С. Занюк виділяє динамічний та структурний (змістовий) аспект мотивації. На його думку, продуктивність діяльності, її процес і результат визначаються, по-перше, спрямованістю мотивів, їх змістом; а по-друге, силою, активністю, напруженістю мотивів відповідного змісту [7]. Структурний аспект мотивації - це прояви різнобічних потреб лю­дини. До змістового аспекту мотивації входять такі компоненти, як зміст мотивації (система психологічних факторів як зумовлювачів діяльності), зв'язок між мотивами; ієрархія мотивів, потреби, які лежать в основі мо­тивів і зумовлюють поведінку. Динамічний аспект мотивації визначаєть­ся такими характеристиками, як сила, стійкість, міра збудження мотивів, здатність переключатися з одних мотивів на інші [7].

Мотив - це сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які викликають активність суб'єкта і визначають її спрямованість.

Поняття "мотив" часто співвідносять з поняттям "потреба". С. Занюк розрізняє ці поняття таким чином. "При аналізі питання, чому організм вза­галі приходить в стан активності, розглядаються прояви потреб і інстинктів як джерел активності. Якщо вивчається питання, на що спрямована актив­ність організму, заради чого вибираються саме ці дії вчинку, а не інші, до­сліджуються насамперед прояви мотивів як причин, які визначають вибір напряму поведінки. Потреба спонукає до активності, а мотив - до спрямо­ваної діяльності. Коли потреба конкретизується і знаходить предмет, який

здатний її задовольнити, то вона перетворюється на мотив" [7]. Л.І. Божо-вич пише, що мотивами можуть виступати предмети зовнішнього світу, уявлення, ідеї, почуття, переживання, словом, все те, в чому знаходить вті­лення потреби. Поняття "мотив" вужче поняття "потреби".

Найбільш широким є поняття "мотиваційної сфери", у зміст якого Л.С. Виготський включив афективну, вольову сферу особистості, пере­живання задоволення потреби. У загальнопсихологічному контексті мо­тивація об'єднує в собі рушійні сили поведінки. Види мотивів розрізня­ють залежно: 1) від характеру участі у діяльності (усвідомлені, реально діючі мотиви); 2) від часу зумовлення діяльності (далека-коротка моти­вація); 3) від соціальної значущості (соціальні-вузькоособистісні); 4) від включеності у діяльність або від таких мотивів, що знаходяться поза нею (широкі соціальні мотиви та вузькоособистісні мотиви); мотиви конкрет­ного виду діяльності та інші [7].

С. Занюк, посилаючись на класифікацію мотивів Л.І. Божович залеж­но від зв'язку мотиву зі змістом або процесом діяльності (внутрішні, зо­внішні мотиви), міркує про класифікацію так:

  1. Внутрішні мотиви. Мотиви, які пов'язані з процесом і змістом діяль­ ності (коли до діяльності спонукає її процес і зміст, а не зовнішні чин­ ники).

  2. Зовнішні мотиви:

2.1. Широкі соціальні мотиви:

а) мотив обов'язку і відповідальності перед суспільством, групою, окремими людьми;

б) мотиви самовираження і самовдосконалення;

2.2. Вузькоособистісні мотиви:

а) прагнення отримати схвалення з боку інших людей;

б) прагнення отримати високий соціальний статус (престижна мотива­ ція).

2.3. Мотиви уникнення неприємностей, котрі можуть виникати у випадку незадоволення вимог, очікувань або потреб інших людей [7].

В плані розгляду класифікаційних основ мотивації та структури по­треб великий інтерес викликає "потребовий трикутник" А. Маслоу. До­слідник показує потреби особистості в плані її самоактуалізації, розвитку, підтримання життєдіяльності організму. Велику роль у структурі особис-тісних потреб відводить комунікативним та пізнавальним потребам, але без зв'язку з діяльністю.

Згідно поглядів Б. Додонова, діяльність спонукається такою групою мотивів:

  1. задоволення від самого процесу діяльності — П;

  2. прямий результат діяльності (створений продукт, засвоєні знання то­ що)-?;

276

Вікова і педагогічна психологія