- •Стислий зміст
- •Вікова та педагогічна психологія
- •1. Предмет вікової психології
- •2. Предмет педагогічної психологи
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •1. Класифікація методів.
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •2. Емпіричні методи
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •3. Інтерпретаційні методи
- •11. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •1. Загальне поняття про психічний розвиток
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблемо психічного розвитку дитини
- •3. Психічний розвиток і навчання
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •1. Психологія немовлячого періоду Новонародженість
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •2. Ранній вік (2-3 рік життя)
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинство
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •3. Дошкільний вік
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •V. Молодший шкільний вік
- •1. Розвиток молодшого школяра
- •2. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •3. Вступ дитини до школи
- •V. Молодший шкільний вік
- •4. Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •5. Характерні особливості учбової діяльності молодшого школяра
- •V. Молодший шкільний вік
- •V. Молодший шкільний вік
- •7. Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей
- •8. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів
- •8.1. Розвиток відчуттів і сприймань у молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •8.2. Пам'ять молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •8.3. Уява молодших школярів
- •8.4. Розвиток мислення молодших школярів
- •8.5. Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів
- •8.6. Учбові задачі, які використовуються у початкових класах
- •8.7. Розвиток мовлення молодших школярів
- •8.8. Увага молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •9. Формування особистості молодшого школяра 9.1. Емоційні особливості у молодших школярів
- •9.2. Вольові якості молодших школярів
- •9.3. Індивідуально-типологічні особливості молодших школярів
- •9.4. Засвоєння морально-етичних цінностей, норм і правил поведінки молодших школярів
- •V. Молодший шкільним вік
- •9.5. Формування взаємовідносин, груп і колективів у молодших школярів
- •9.6. Формування самосвідомості молодших школярів
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •1. Загальна характеристика підліткового віку
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •2. Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особиаості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •3. Особливості взаємин і спілкування підлітків з дорослими та одноліками
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •4. Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особнпопі підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •1. Загальна характеристика юнацького віку
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •2. Соціальна ситуація розвитку юнацтва. Криза юнацького віку та особливості її перебігу
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісиого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •4. Характеристика пізнавальної сфери та розвиток вищих психічних функцій в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особипісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •5. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •7. Формування концепції індивідуального сенсу життя та духовна самосвідомість особистості
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •2. Розвиток психічних процесів в період дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих
- •VIII. Вік дорослості
- •4. Кризи віку дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одно з форм уміння
- •1. Історія психології учіння
- •IX. Понятті про уміння. Учбова діяльність учні» як одно з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учні» як одна з форм учіння
- •2. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учні» як одна з форм уміння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •3. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів
- •4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
- •IX. Поняті про учіння. Учбова діяльність учні» як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння 287
- •5. Вміння самостійно вчитися
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння 289
- •6. Неуспішність, її причини та запобігання
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •1. Поняття про навчання та його психологічні механізми
- •X. Гкихопогія навчання
- •2. Психологічний погляд на дидактичні принципи
- •X. Психологія навчання
- •3. Теорії навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •4. Класифікація навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •5. Моделі навчання
- •X. Психології навчання
- •7. Управління процесом навчання
- •7.1. Концепції управління процесом навчання
- •X. Психологія навчання
- •7.2. Управління як забезпечення єдності основних функцій діяльності вчителя та учнів
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчанні
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психології навчання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •1. Загальне поняття про психологію виховання. Предмет і завдання психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •2. Виховання як формування цілісної особистості
- •XI. Психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •3. Поняття про моральність
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •В исокий рівень
- •Середній рівень
- •Н изький рівень
- •XI. Психологія виховання
- •4. Вікові аспекти виховання
- •XI. Психологія вихованні
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •5. Психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою
- •XI. Психологія виховання
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •2. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •3. Структура педагогічних здібностей
- •XII. Психологія вчителя
- •4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •5. Стилі педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •6. Психологічний аналіз уроку в діяльності вчителя
- •XII. Психологія вчителя
2. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
Більшість авторів визначають учіння як здобуття конкретного досвіду, зокрема, знань, умінь та навичок, видів поведінки та діяльності. І.І. Ілья-сов порівняно з іншими вченими розводить поняття учіння та розвиток. Він розуміє учіння на емпіричному рівні як здобуття досвіду, як те, що можна назвати зовнішнім по відношенню до змін, які будуть відбуватися у внутрішньому плані, тобто у психічних процесах, діях, операціях. Ці внутрішні процеси він називає розвитком. У зв'язку з тим, що у змісті поняття учіння залишається лише набуття зовнішнього досвіду, а до розвитку відноситься набуття загального досвіду, тобто загальних способів дій та операцій, це дало можливість авторові виділити види учіння. Так, за видом набутого пізнавального узагальненого та конкретного досвіду
274
Вікова І педагогічна психологія
IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
275
учіння може бути засвоєнням чуттєвого (екстероцептивного та пропрі-оцептивного) і раціонального (емпіричного та теоретичного) матеріалу, а також досвіду практичної та дослідницької діяльності, репродуктивної та творчої. Учіння можна розрізняти як організоване та стихійне за умовами його протікання. Наприклад, проходження його в умовах допомоги та управління чи в умовах самостійного процесу.
За характером цього процесу І.І. Ільясов виділяє цілеспрямоване, довільне або нецілеспрямоване, мимовільне учіння як побічний продукт інших процесів та діяльностей, наприклад, як результат ігрової діяльності.
Виокремлене І.І. Ільясовим цілеспрямоване довільне учіння є активним учінням. Чеський теоретик І. Лінгарт називає його учбовою діяльністю учнів.
Отже, поняття учіння та учбова діяльність не є тотожними. Учбова діяльність є однією з форм учіння.
Учбова діяльність суб'єкта має структуру, до якої входять такі компоненти: 1) мотивація; 2) учбові задачі в конкретних ситуаціях; 3) учбові дії; 4) контроль, що переходить у самоконтроль; 5) оцінка, що переходить у самооцінку.
Мотивація є одним з важливих компонентів цієї діяльності. Вона є джерелом активності суб'єкта. Більшість авторів пояснюють мотивацію як систему психологічних факторів, що зумовлюють поведінку та діяльність людини. С. Занюк виділяє динамічний та структурний (змістовий) аспект мотивації. На його думку, продуктивність діяльності, її процес і результат визначаються, по-перше, спрямованістю мотивів, їх змістом; а по-друге, силою, активністю, напруженістю мотивів відповідного змісту [7]. Структурний аспект мотивації - це прояви різнобічних потреб людини. До змістового аспекту мотивації входять такі компоненти, як зміст мотивації (система психологічних факторів як зумовлювачів діяльності), зв'язок між мотивами; ієрархія мотивів, потреби, які лежать в основі мотивів і зумовлюють поведінку. Динамічний аспект мотивації визначається такими характеристиками, як сила, стійкість, міра збудження мотивів, здатність переключатися з одних мотивів на інші [7].
Мотив - це сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які викликають активність суб'єкта і визначають її спрямованість.
Поняття "мотив" часто співвідносять з поняттям "потреба". С. Занюк розрізняє ці поняття таким чином. "При аналізі питання, чому організм взагалі приходить в стан активності, розглядаються прояви потреб і інстинктів як джерел активності. Якщо вивчається питання, на що спрямована активність організму, заради чого вибираються саме ці дії вчинку, а не інші, досліджуються насамперед прояви мотивів як причин, які визначають вибір напряму поведінки. Потреба спонукає до активності, а мотив - до спрямованої діяльності. Коли потреба конкретизується і знаходить предмет, який
здатний її задовольнити, то вона перетворюється на мотив" [7]. Л.І. Божо-вич пише, що мотивами можуть виступати предмети зовнішнього світу, уявлення, ідеї, почуття, переживання, словом, все те, в чому знаходить втілення потреби. Поняття "мотив" вужче поняття "потреби".
Найбільш широким є поняття "мотиваційної сфери", у зміст якого Л.С. Виготський включив афективну, вольову сферу особистості, переживання задоволення потреби. У загальнопсихологічному контексті мотивація об'єднує в собі рушійні сили поведінки. Види мотивів розрізняють залежно: 1) від характеру участі у діяльності (усвідомлені, реально діючі мотиви); 2) від часу зумовлення діяльності (далека-коротка мотивація); 3) від соціальної значущості (соціальні-вузькоособистісні); 4) від включеності у діяльність або від таких мотивів, що знаходяться поза нею (широкі соціальні мотиви та вузькоособистісні мотиви); мотиви конкретного виду діяльності та інші [7].
С. Занюк, посилаючись на класифікацію мотивів Л.І. Божович залежно від зв'язку мотиву зі змістом або процесом діяльності (внутрішні, зовнішні мотиви), міркує про класифікацію так:
Внутрішні мотиви. Мотиви, які пов'язані з процесом і змістом діяль ності (коли до діяльності спонукає її процес і зміст, а не зовнішні чин ники).
Зовнішні мотиви:
2.1. Широкі соціальні мотиви:
а) мотив обов'язку і відповідальності перед суспільством, групою, окремими людьми;
б) мотиви самовираження і самовдосконалення;
2.2. Вузькоособистісні мотиви:
а) прагнення отримати схвалення з боку інших людей;
б) прагнення отримати високий соціальний статус (престижна мотива ція).
2.3. Мотиви уникнення неприємностей, котрі можуть виникати у випадку незадоволення вимог, очікувань або потреб інших людей [7].
В плані розгляду класифікаційних основ мотивації та структури потреб великий інтерес викликає "потребовий трикутник" А. Маслоу. Дослідник показує потреби особистості в плані її самоактуалізації, розвитку, підтримання життєдіяльності організму. Велику роль у структурі особис-тісних потреб відводить комунікативним та пізнавальним потребам, але без зв'язку з діяльністю.
Згідно поглядів Б. Додонова, діяльність спонукається такою групою мотивів:
задоволення від самого процесу діяльності — П;
прямий результат діяльності (створений продукт, засвоєні знання то що)-?;
276
Вікова і педагогічна психологія
