VI. Психологія особистості підлітка

171

щодо питань еротики і сексу (які актуальні зараз у віці 12-13 років). На­пруженість у взаєминах між обома сторонами створюють і такі вимоги батьків до підлітків, як їх охайність, допомога в домашньому господар­стві та заборона палити і пізно приходити увечері додому.

Серед причин розбіжностей у поглядах між батьками і підлітками найбільш важливими виступають:

• різниця у досвіді дорослих і підлітків;

• відсутність чітких етапів переходу від дитячої залежності до дорослої незалежності;

• відсутність певних правил, які структурують послаблення батьків­ ської влади у фазі переходу від дитинства до підлітковості;

• соціальні відмінності, що пов'язані із зіткненням контролюючої ролі дорослих з потребами підлітків у автономії.

Характер взаємин з учителями і суб'єктивне ставлення до них зміню­ються протягом підліткового віку. Якщо провідним мотивом взаємин і спілкування молодших підлітків є прагнення отримати підтримку, заохо­чення вчителя за поведінку чи навчання, то в середньому підлітковому віці виникає прагнення до особистого спілкування з учителем. З роками підлітків все більше хвилюють особистісні та професійні якості педаго­га. При цьому професійні якості педагогів у цілому задовольняють під­літків, а особистісні не завжди. Невдоволеність особистісними якостями педагогів сприймається ними частіше всього як проблема «справедли­вості» вчителя. Помітно, що з віком складається ситуація нарощування потреби в особистісному спілкуванні підлітків з педагогами і неможли­вість її задовольнити.

Незважаючи на зовнішні і внутрішні протиріччя, які існують в між-особистісних взаєминах між дорослими (батьками, вчителями) та підліт­ками, останні відчувають потребу в спілкуванні з дорослими.

Результати сучасних досліджень показують, що існують три основних типи взаємин, які певним чином впливають на мотиви, форми і зміни у спілкуванні дорослих і підлітків. По-перше, це взаємини, які спираються на офіційно зафіксовані права і обов'язки дорослих і дітей (регламенто­ване спілкування). По-друге, взаємини, які будуються на потребі розумі­ти один одного, на прагненні до емоційного контакту і допомоги іншому (нерегламентоване або «довірливе» спілкування). По-третє, взаємини, які виникають при відсутності прихильності один до одного або байдужості (неорганізоване, випадкове спілкування).

Підлітки в більшості випадків прагнуть до довірливого, нерегламен-тованого типу взаємин з дорослими. Це створює сприятливі можливості для реалізації такої потреби спілкування, як вирішення характерної для цього періоду проблеми пізнання самого себе, своїх можливостей і свого місця у житті. Переважання в реальності регламентованого типу взаємин

перешкоджає розвитку потреби у спілкуванні з дорослими, що спонукає підлітків до пошуку відповідей на виникаючі питання в колі однолітків. Останні, не володіючи достатнім соціальним досвідом та необхідними знаннями, дають суперечливу або неадекватну інформацію і на свій роз­суд інтерпретують будь-які факти.

Особливо сприятливими бувають ситуації довірливого, нерегламенто-ваного спілкування, коли дорослий виступає в якості друга. З ним легко проводити час, знаходити теми для розмов, а також займатися спільною діяльністю. Такий тип взаємин допомагає підлітку по-новому подивити­ся на світ дорослих і, завдяки йому набути самостверджуючих позицій для власного життя. В результаті цього створюються глибокі емоційні і духовні контакти з дорослими, які підтримують підлітка в складних чи критичних життєвих ситуаціях.

Одним з позитивних досягнень, що виникають в довірливому спілку­ванні, є потреба підлітка в емпатії по відношенню до дорослого, яка ви­значає прагнення допомогти і підтримати його, розділити з ним радість і горе. Дорослий, який здатний зрозуміти співпереживання і готовий прийняти співчутливе ставлення підлітка до себе, виступає у взаєминах з ним на «рівних» правах. Емпатійний підліток завжди відчуває потре­бу поділитися своїми враженнями, розповісти про події свого життя, але йому буває важко зробити перший крок до інтимного спілкування. Для дорослого дуже важливо, у зв'язку з легкою ранимістю такого підлітка, обрати саме нерегламентовану форму спілкування, з метою підтримання довірливих контактів.

Основним змістом спілкування підлітків з дорослими стають питан­ня соціальних проблем, взаємостосунках між людьми, моральних оцінок подій і вчинків оточуючих, особистісних взаємин між юнаками і дівчата­ми та проблема вибору ціннісних орієнтацій і самоствердження себе як особистості. Серед партнерів по спілкуванню ними виділяються вчителі, батьки, близькі родичі, однолітки, друзі.

Якщо підліток у взаємостосунках відчуває, що від нього багато чого очікують, він може намагатися ухилитися від виконання обов'язків, при­ховуючись за досить «доброго» дорослого. Тому для засвоєння підлітком нової системи взаємин важлива чітка аргументація вимог, що йдуть від дорослого. Неаргументоване нав'язування вимог, як правило, відкидаєть­ся. До того ж, підліток більше домагається певних прав, ніж прагне при­йняти на себе обов'язки. Велике значення в цей період мають єдині ви­моги до підлітка як в сім'ї, так і в школі.

У випадках, коли вимоги суперечливі, підлітки демонструють протес­ти в різних формах, проявляють непокірність з метою змінити такі вза­ємини. І дорослі поступово, під впливом домагань підлітків, вимушені переходити до нових форм спілкування з ними. Цей процес далеко не

1 72

Вікова І педагогічна психологія