V. Молодший шкільний вік

Молодший шкільний вік визначається як вік інтенсивного формуван­ня навчальної діяльності. В цьому віці провідною діяльністю стає учіння. З цих причин ми більш детально зупинимось на характеристиці учнів молодшого шкільного віку.

1. Розвиток молодшого школяра

За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дітей від шести до одинадцяти років називаєть­ся молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги їх перехід від ігрової до учбової діяльності, яка стає у цьому віці про­відною.

Вступ дитини до школи - це різка зміна її життя і діяльності. Дити­на йде до школи з фізичною й психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються і продовжують розвиватись фізичні й розумові сили, формуються психічні властивості молодшого школяра.

Анатомо-фізіологічні особливості

Фізіологи відмічають, що початок навчання дітей у школі практично співпадає з періодом фізіологічної кризи, яка проявляється в тому, що в організмі дітей цього віку проходять різні ендокринні та інші фізіологіч­ні зрушення:

• бурхливий ріст тіла;

• збільшення внутрішніх органів;

• підвищення втомленості;

• нервово-психічна ранимість.

Проте, відмічається більш успішна, у порівнянні із дошкільником, здатність до адаптації.

Протягом молодшого шкільного віку відбувається подальше зростан­ня організму дитини.

Деякі фізіологи відмічають, що з 6 років у дітей наступає період рів­номірного росту, який триває пересічно до 9 років у дівчаток і до 11-у хлопчиків. Дівчатка після 9 років випереджають у рості хлопчиків.

Кістково-сполучний апарат молодших школярів відзначається гнуч-, кістю, оскільки в їхніх кістках ще багато хрящової тканини. На це треба зважати, щоб запобігти можливому викривленню хребта, яке негативно

позначається на кровообігу, диханні й тим самим ослаблює організм. До 12 років триває окостеніння фаланг пальців руки, а окостеніння зап'яс­тя завершується в 10-13 років. Переважно цим пояснюється, чому точні рухи руки під час письма, малювання тощо стомлюють дітей 7-8 років швидше, ніж старших. Зазнають зміни і розвиток таза, кістки якого по­чинають зростатися, проте зв'язкова система їх ще м'яка і гнучка. Тому важливо стежити, щоб учень правильно сидів за партою, щоб меблі у школі і робочі місця вдома відповідали зросту дитини. Збільшення розмі­рів у дітей цього віку інколи супроводжується відчуттям болю, особливо у нічні періоди. У першокласників випадає до 20 молочних зубів. З по­явою постійних зубів дорослі помічають, що їх розмір не відповідає роз­міру рота дитини, але це зникає пізніше з ростом кісток черепа.

Розвивається м'язова система молодших школярів. Збільшується вага всіх м'язів відносно ваги тіла, що сприяє зростанню фізичної сили ді­тей, підвищується здатність організму до відносно тривалої діяльності. Дрібні м'язи кисті руки розвиваються повільніше. Діти цього віку, добре володіючи ходьбою, бігом, ще недостатньо координують рухи, здійсню­вані дрібними м'язами. Першокласникові важко писати в межах рядка, координувати рухи руки, не робити зайвих рухів, які спричиняють швид­ку втому. Тому в 1 класі слід проводити фізхвилинки, які знімають напру­ження дрібних м'язів пальців і кисті руки.

З часом школярі набувають здатності розподіляти навантаження на різні групи м'язів, рухи їх стають більш координованими, точними, удо­сконалюється техніка письма. Важливо врахувати те, що у молодших школярів посилюється розвиток рухового апарату, що обумовлює над­мірну рухливість дітей цього віку і зважати на їх прагнення бігати, лази­ти, плавати тощо, пам'ятаючи, що розвиток моторики дітей зв'язаний не тільки з фізичним, а й з розумовим розвитком підростаючої особистості. Проте і надмірна рухлива активність протягом тривалого часу може не­гативно позначитись на стані здоров'я дитини.

Діти цього віку дихають частіше, ніж дорослі. За даними О.Ф. Тура число дихань (за хвилину) у дітей 5-6 років близько 25, у дітей 10-12 років- 20-22, у дорослих- 16-18. Життєва місткість легень, за даними Н.А. Шалкова, у хлопців 7-9 років відповідно становить 1400 і 1700 см³, а у дівчат менше на 100-300 см³. Для підтримання їхньої працездатності особливо важливо, щоб у класах було чисте повітря. К.Д. Ушинський го­ворив, що ніщо так не хилить дитину до сонливості й лінощів, як несвіже повітря в приміщенні.

Продовжується ріст м'язового апарата серця. Артерії у школяра де­що ширші, ніж у дорослої людини, і саме цим пояснюються особливості артеріального тиску. Частота серцевих скорочень у молодшого школяра стійкіша, ніж у дитини дошкільного віку. Але під впливом різних рухів,

11В

Віково і педагогічна психологія

У. Молодший шкільний вік

119

позитивних і негативних емоцій вона швидко змінюється. Радість, сму­ток, задоволення, незадоволення, біль, злість тощо позначається на ро­боті серця дітей. Тому важливо позбавити першокласників негативних переживань за їх навчальні успіхи.

Вага мозку першокласника наближається до ваги мозку дорослої лю­дини. У молодших школярів збільшується рухливість нервових процесів, що дає змогу дітям швидко змінювати свою поведінку відповідно до ви­мог учителя, але як зазначають фізіологи, найбільш специфічні відділи головного мозку першокласника, які відповідають за програмування, ре­гуляцію і контроль складних форм психічної діяльності, ще не завершили свого формування. Саме тому, на думку дослідників, регулюючі і гальму­ючі впливи кори на підкіркові структури виявляються недостатніми. Цим фізіологи і психологи пояснюють те, що молодший школяр (особливо учень 1-3 класу) легко відволікається, не здатний до тривалого зосеред­ження, збудливий, емоційний. Продуктивність роботи у молодших шко­лярів приблизно у половину нижча, ніж у старшокласників.

У дітей добре розвинені всі органи чуття, але деякі з них мають свої особливості. Так, їхні очі, завдяки еластичності кришталика, можуть швидко змінювати свою форму залежно від пози під час читання і пись­ма. Якщо не врахувати цієї особливості органів зору молодших школярів і не виправити їх пози, то це може призвести до підвищення очного тис­ку, до нечіткості зображень на сітківці й до виникнення короткозорості.