- •Стислий зміст
- •Вікова та педагогічна психологія
- •1. Предмет вікової психології
- •2. Предмет педагогічної психологи
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •1. Класифікація методів.
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •2. Емпіричні методи
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •3. Інтерпретаційні методи
- •11. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •1. Загальне поняття про психічний розвиток
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблемо психічного розвитку дитини
- •3. Психічний розвиток і навчання
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •1. Психологія немовлячого періоду Новонародженість
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •2. Ранній вік (2-3 рік життя)
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинство
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •3. Дошкільний вік
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •V. Молодший шкільний вік
- •1. Розвиток молодшого школяра
- •2. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •3. Вступ дитини до школи
- •V. Молодший шкільний вік
- •4. Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •5. Характерні особливості учбової діяльності молодшого школяра
- •V. Молодший шкільний вік
- •V. Молодший шкільний вік
- •7. Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей
- •8. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів
- •8.1. Розвиток відчуттів і сприймань у молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •8.2. Пам'ять молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •8.3. Уява молодших школярів
- •8.4. Розвиток мислення молодших школярів
- •8.5. Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів
- •8.6. Учбові задачі, які використовуються у початкових класах
- •8.7. Розвиток мовлення молодших школярів
- •8.8. Увага молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •9. Формування особистості молодшого школяра 9.1. Емоційні особливості у молодших школярів
- •9.2. Вольові якості молодших школярів
- •9.3. Індивідуально-типологічні особливості молодших школярів
- •9.4. Засвоєння морально-етичних цінностей, норм і правил поведінки молодших школярів
- •V. Молодший шкільним вік
- •9.5. Формування взаємовідносин, груп і колективів у молодших школярів
- •9.6. Формування самосвідомості молодших школярів
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •1. Загальна характеристика підліткового віку
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •2. Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особиаості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •3. Особливості взаємин і спілкування підлітків з дорослими та одноліками
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •4. Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особнпопі підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •1. Загальна характеристика юнацького віку
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •2. Соціальна ситуація розвитку юнацтва. Криза юнацького віку та особливості її перебігу
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісиого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •4. Характеристика пізнавальної сфери та розвиток вищих психічних функцій в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особипісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •5. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •7. Формування концепції індивідуального сенсу життя та духовна самосвідомість особистості
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •2. Розвиток психічних процесів в період дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих
- •VIII. Вік дорослості
- •4. Кризи віку дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одно з форм уміння
- •1. Історія психології учіння
- •IX. Понятті про уміння. Учбова діяльність учні» як одно з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учні» як одна з форм учіння
- •2. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учні» як одна з форм уміння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •3. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів
- •4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
- •IX. Поняті про учіння. Учбова діяльність учні» як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння 287
- •5. Вміння самостійно вчитися
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння 289
- •6. Неуспішність, її причини та запобігання
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •1. Поняття про навчання та його психологічні механізми
- •X. Гкихопогія навчання
- •2. Психологічний погляд на дидактичні принципи
- •X. Психологія навчання
- •3. Теорії навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •4. Класифікація навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •5. Моделі навчання
- •X. Психології навчання
- •7. Управління процесом навчання
- •7.1. Концепції управління процесом навчання
- •X. Психологія навчання
- •7.2. Управління як забезпечення єдності основних функцій діяльності вчителя та учнів
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчанні
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психології навчання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •1. Загальне поняття про психологію виховання. Предмет і завдання психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •2. Виховання як формування цілісної особистості
- •XI. Психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •3. Поняття про моральність
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •В исокий рівень
- •Середній рівень
- •Н изький рівень
- •XI. Психологія виховання
- •4. Вікові аспекти виховання
- •XI. Психологія вихованні
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •5. Психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою
- •XI. Психологія виховання
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •2. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •3. Структура педагогічних здібностей
- •XII. Психологія вчителя
- •4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •5. Стилі педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •6. Психологічний аналіз уроку в діяльності вчителя
- •XII. Психологія вчителя
VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
2О9
Ідентичність - психосоціальна тотожність - дозволяє особистості усвідомлювати себе у всьому багатстві своїх ставлень до навколишнього світу та визначає її систему цінностей, ідеалів, життєвих планів, соціальних ролей з відповідними формами поведінки. Ідентичність - умова психічного здоров'я, і якщо вона не сформується, то людина не знаходить себе, свого місця у суспільстві, почувається „втраченою".
Канадський психолог Ж. Марша встановив чотири типових варіанти формування ідентичності:
Невизначена, ще не сформована, „дифузна" ідентичність означає, що молода людина ще не пройшла через випробування, пов'язані з само визначенням.
Наперед зумовлений, „приречений варіант розвитку" передбачає, що індивід раніше визначеного терміну включився у „дорослу" систему взаємин, зробивши це під чужим впливом, що розцінюється як несприят ливий фактор для формування його особистішої зрілості.
Проба ролей або „мораторій" у спробі виробити ідентичність, коли молода людина знаходиться у процесі інтенсивного пошуку себе.
Реалізована або „зріла ідентичність" вказує на те, що криза про йшла, відчуття самоідентичності, тобто власної визначеності, сформова но, і молода людина перейшла до самореалізації.
Вказані варіанти формування ідентичності виступають в двох своїх значеннях: це етапи розвитку особистості і одночасно її типи. Пройшовши стадію невизначеної ідентичності, юнак може підійти до інтенсивного випробування різноманітних ролей, але може залишитися й на початковому рівні, так і не переживши усіх труднощів та радощів процесу самовизначення.
Дифузна ідентичність пов'язана з інфантильним бажанням якомога довше не вступати у доросле життя, зі стійким станом тривоги, почуттям ізоляції та спустошення. Дифузна ідентичність може виявлятися у відкритому несприйнятті соціальних ролей, бажаних для сім'ї та найближчого оточення, у неповазі до всього вітчизняного та переоцінці закордонного, у прагненнні стати „нічим" (якщо це єдиний спосіб самоствердження, що залишився).
Тільки реалізована, сформована ідентичність особистості (довіра до світу, самостійність, ініціативність, компетентність) дозволяє старшокласнику вирішити головне завдання, яке ставить перед ним суспільство, - завдання самовизначення, вміння розробити свій життєвий план. Де життєвий план - явище одночасно соціального та етичного порядку, тобто, ким бути (професійне самовизначення) та яким бути (моральне самовизначення). Життєвий план виникає, на думку І.С. Кона, тільки тоді, коли предметом роздумів стає не тільки кінцевий результат, але й способи його досягнення, шлях, яким збирається йти людина, ті об'єктивні
та суб'єктивні ресурси, які їй для цього знадобляться. Життєвий план - це план діяльності, тому він „заземлюється", в першу чергу, на вибір професії.
Вибір професії передбачає наявність у школярів інформації двоякого роду: про світ професій взагалі та можливості й вимоги кожної з них; про свої здібності та інтереси. Такої інформації сучасному старшокласнику не вистачає. В основі ставлення до світу професій лежить запозичений досвід - відомості, отримані від батьків, знайомих, друзів, однолітків, з книжок, кінофільмів, телепередач. Досвід цей звичайно абстрактний, тому що не пережитий, не вистражданий людиною. Переважна більшість старшокласників обирає професію більш-менш стихійно. Суттєві фактори професійного самовизначення - це віковий період, в якому здійснюється вибір професії, рівень інформованості й рівень домагань старшокласників.
Вибір професії - складний та довготривалий процес, під час якого існує певна небезпека зробити помилку. Наприклад: відстрочення у часі професійного самовизначення у зв'язку з відсутністю стійких інтересів (це відповідає етапу дифузної ідентичності за Ж. Маршем). Звичайно, невизначене майбутнє не дає можливості цілеспрямовано його реалізовувати. Спроби батьків прискорити .цей процес за допомогою прямого психологічного тиску, як правило, дають негативні результати, викликаючи у старшокласників зростання тривожності, а іноді й відмову від будь-якого самовизначення, небажання взагалі щось вибирати (що відповідає стадії „приречення" або „дифузній" ідентичності за Ж. Маршем).
Раннє самовизначення вважається позитивним, хоча теж має свої недоліки. Підліткові захоплення нерідко обумовлені випадковими факторами. Категоричність вибору та небажання розглянути інші варіанти часто служить психологічним захисним механізмом, засобом втечі від сумнівів. У майбутньому це може призвести до розчарування. Іноді рання професіоналізація пов'язана з несприятливими сімейними умовами, низькою успішністю та іншими негативними факторами, які знижують рівень свідомого та добровільного вибору.
Вибір професії відображає певний рівень особистісних домагань. Він включає оцінку своїх об'єктивних можливостей (людині, яка у дитинстві не вчилася музиці, важко поступити в консерваторію) та оцінку своїх здібностей. На старшокласника впливає суб'єктивний рівень вимог, які пред'являються ним до професії, він часто завищений. Найчастіше це стимулює людину до подолання труднощів. Гірше, якщо рівень запитів занижений, і юнак ні до чого не спрямований.
Підготовка молоді до праці і вибір професії - важлива державна справа. Необхідно забезпечити зв'язок загального та трудового виховання, організувати участь старшокласників у суспільно корисній праці,
21О
Вікова і педагогічна психологія
УМ. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
21 1
забезпечуючи свідомий вибір професійної підготовки. Важливий також і рівень інформованості старшокласників як про майбутню професію, так і про самих себе. Юнаки та дівчата погано знають конкретні особливості кожної професії, що робить їх вибір переважно випадковим. У виборі професії велике значення має професійна консультація, яка є у багатьох містах нашої країни. Професійна орієнтація - частина соціального самовизначення особистості. Вибір професії по-справжньому вдалий тільки тоді, коли він пов'язаний з соціально-моральним вибором, з роздумами про сенс життя.
Досвід вивчення проблеми професійного самовизначення узагальнений Н.С. Пряжніковим. В розробленій ним змістовно-процесуальній моделі професійного самовизначення центром визнається ціннісно-моральний аспект, розвиток самосвідомості (розвинена рефлексія, самопізнання) й потреба в професійній компетентності. Основу професійного самовизначення складають наступні психологічні фактори:
усвідомлення цінності суспільно-корисної праці;
загальна орієнтація в соціально-економічній ситуації в країні та світі професійної праці;
усвідомлення необхідності загальної й професійної підготовки для повноцінного самовизначення й самореалізації;
виділення далекої (перспективної) професійної цілі (мрії) та узго дження цієї мрії з іншими важливими життєвими цілями (сімейними, особистісним, суспільними тощо);
розуміння суті поставлених цілей (мрій) та усвідомлення можливих зовнішніх і внутрішніх перешкод на шляху їх досягнення.
У зв'язку з цим, Н. С. Пряжніков застерігає від небезпеки маніпуля-тивних впливів на професійний вибір молоді, коли через засоби масової інформації, рекламу, так звану суспільну думку формуються неправильні уявлення про швидку кар'єру, успіх, накопичення багатства, які прив'язуються до певної професії, що практично позбавляє юнаків можливості адекватного самовизначення, позбавляє їх реального погляду на процес об'єктивного професійного вибору та професійного становлення.
Допомога молоді в цьому питанні з боку дорослих і суспільства потрібна, проте не у вигляді готових рекомендацій чи нав'язаних стереотипів, а у формі розвитку здатності до усвідомлення й самостійного планування професійних і життєвих перспектив та, при необхідності, їх своєчасної корекції.
Нова соціальна позиція старшокласника та провідна діяльність змінюють для нього значущість навчальної діяльності, зокрема, учіння. У порівнянні з підлітками інтерес до навчання у них підвищується. Це пов'язано з тим, що складається нова мотиваційна структура учіння. Домінуюче місце займають мотиви, пов'язані з самовизначенням та підготовкою
до самостійного життя. Ці мотиви отримують особистісний смисл та стають дійовими. Старшокласники, для яких головною є учбово-професійна діяльність, починають розглядати навчання як необхідну базу, передумову майбутньої професійної діяльності. Саме у старшому шкільному віці проявляється свідоме позитивне відношення до навчання. їх цікавлять переважно ті предмети, які будуть потрібні у подальшому житті, їх знову починає хвилювати успішність навчання. Звідси і недостатня увага до „непотрібних" предметів, відмова від зневажливого ставлення до оцінок, що властива підліткам.
Закінчуючи школу, старшокласники повинні бути психологічно готовими до дорослого життя. Поняття „психологічної готовності" передбачає у даному випадку наявність потреб та здібностей, що дозволяють випускнику школи найповніше реалізувати себе у професійній діяльності, громадському та майбутньому сімейному житті. Передусім, це потреба у спілкуванні з іншими людьми, потреба та здатність творчо працювати, по-друге, вміння теоретично мислити, орієнтуватися у різноманітних подіях, що відбуваються у сучасному світі, що виступає у формі наукового, теоретичного світогляду, по-третє, наявність розвиненої рефлексії, за допомогою якої забезпечується свідоме та критичне ставлення до себе.
Сформувавшись, ці якості утворюють психологічну базу для соціального та особистісного самовизначення школярів - центрального новоутворення раннього юнацького віку. Головною ознакою цього періоду є потреба юнака зайняти внутрішню позицію дорослої людини, вибрати професію, усвідомити себе членом суспільства, виробити світогляд, вибрати свій життєвий шлях.
