1. Предмет вікової психології

Предмет вікової психології. Психологія, як і інші науки, вийшла з філософії. Цей вихід стався у XVII ст. Пізніше у психологічній науці від­булася її диференціація, у результаті якої утворився ряд психологічних наук. Однією з гілок була генетична психологія. її предметом є вивчен­ня розвитку психіки тварин і людини. У свою чергу генетична психо­логія зазнала диференціації. З неї виділились такі галузі психології: по­рівняльна психологія, яка вивчає філогенез психіки шляхом порівняння основних форм психіки тварин і людини, психологія народів або етно­психологія, яка здійснює порівняльне вивчення психічного складу різ­них народів і націй, і вікова психологія. Вікова психологія і є предметом нашого вивчення.

Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі. Вона вивчає психічний розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її онтогенезу, на основі зміни типів провідної діяльності.

Предметом вікової психології є вивчення виникнення і розвитку пси­хічних процесів та властивостей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуттів, сприймання, пам'яті, мис­лення та інші психічні функції; вона вивчає, як змінюються ці функції з віком людини. Предметом вікової психології є вивчення на різних віко­вих етапах гри, навчання, праці, спілкування тощо формування психіч­них якостей підростаючої особистості, появу новоутворень, які виника­ють з віком у психіці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку. Предметом вікової психології є розкриття співвідношення природ­них факторів (спадковість, визрівання організму тощо) і суспільних за­собів, за допомогою яких реалізуються можливості психічного розвитку людини. До предмету вікової психології входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку психіки людини, дослідження закономірнос­тей переходу від попередніх до наступних періодів розвитку психічних функцій, а також вивчення індивідуальних психологічних відмінностей у розвитку людей різних вікових груп.

Отже, предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини нарізних етапах її індивідуального життя.

Як зазначалось, вікова психологія виникла у результаті диференціації наук, своїм корінням вона була започаткована, як і вся психологія, у фі­лософії, пізніше - вийшла із загальної і генетичної психології, а потім у ній самій проходив процес диференціації. Як наслідок виникла дитяча психологія.

Дитяча психологія - галузь психології, яка вивчає закономірності пси­хічного розвитку дитини. Вона має ряд загальних проблем з педагогіч­ною психологією і педагогікою. Дитяча психологія як самостійна галузь знань почала виокремлюватись в середині XIX ст. під впливом запитів педагогічної практики.

Дитяча психологія у свою чергу ділиться на психологію раннього віку, психологію дошкільника, психологію молодшого школяра. Ці галузі знань розглядаються як розділи вікової психології. В цих розділах висвітлюються факти й закономірності психічного розвитку функцій, психологічні особ­ливості дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку. До ві­кової психології входить психологія підлітка, психологія юнака, психологія ранньої зрілості, психологія середньої зрілості, психологія пізньої зрілос­ті. В такому поділі є деякі відмінності, зумовлені дещо різними підходами. Так, наприклад, німецький і американський психолог Е. Еріксон виділяє психологію раннього дитинства, психологію віку гри, психологію шкільно­го віку (6-12 років), психологію юнацтва (від 12—13 до 19-20). Такий поділ виходив з його розуміння стадій розвитку підростаючої особистості.

Українські та інші психологи виділяють психологію підлітка як розділ вікової психології, який вивчає факти й закономірності психічного розвитку в підлітковому віці, психологічні особливості підлітка, психологію юнака, психологію людей зрілого віку і психологію людей похилого віку. У курсах вікової психології для педагогічних вузів особлива увага звертається на га­лузі вікової психології від народження до юнацького віку включно.

Як і кожна наука, вікова психологія має ряд складових. Це:

1. Вчені з їх знаннями, творчим потенціалом, кваліфікацією, досвідом і кооперацією наукової праці. У психології є вчені, яким присвоюються за наукові успіхи наукові ступені кандидата, доктора психологічних наук за кваліфікацією педагогічна та вікова психологія.

2. Відділи чи лабораторії або групи при психологічних чи педагогічних наукових установах, яких об'єднують інтереси проблем вікової психо­ логії.

1. Понятійний, категорійний апарат, на якому базується вікова психологія.

3. Система наукової інформації. Дані, які одержують науковці, працюю­ чи в галузі вікової психології, друкуються в монографічних роботах, у психологічних збірниках та журналах тощо.

4. Методи дослідження, якими користуються науковці, здобуваючи не­ обхідну інформацію.

8

Віково і педагогічна психологія

І. Предмет вікової І педагогічної психології

9

Вікова психологія вивчає ряд психологічних явищ, які зазначаються різними термінами. До них належать, наприклад, такі:

• Розвиток - поняття, що виражає процес руху і зміни цілісних систем; процес, пов'язаний із виникненням якісно нових об'єктів чи станів.

• Сенситивні періоди, тобто періоди онтогенетичного розвитку, в яких розвиваючий організм буває особливо чутливим до певних впливів оточуючого середовища; перехід оптимальних можливостей для най­ більш ефективного розвитку психіки, навчання і виховання.

• Спадковість, тобто властивості живої матерії передавати поколінню озна­ ки і особливості розвитку батьків, які забезпечують наступність морфоло­ гічних, фізіологічних і біохімічних організацій живих істот поколінню.

• Дитинство, тобто етап онтогенетичного розвитку індивіду, починаю­ чи від народження і закінчуючи підлітковим віком.

Вікова психологія пов'язана із:

• Педагогічною психологією.

• Віковою психофізіологією - галузь психології, яка вивчає онтогенетич­ ний розвиток системи фізіологічних механізмів психології діяльності, зокрема роль біологічного дозрівання у психологічному розвитку.

• Віковою фізіологією - розділом фізіології, в якому вивчаються особ­ ливості життєдіяльності організму у різні періоди онтогенезу, функції органів, систем органів, систем органів в цілому.

• Дитячою нейропсихологією - наукою про формування функціональ­ ної мозкової організації в онтогенезі, яка виникає на стиках дитячої психології, вікової психофізіології і нейропсихології.

• Геронтопсихологією - галуззю вікової психології, яка вивчає законо­ мірності функціювання і розвиток психіки осіб похилого віку.

• Психодіагностикою - наукою і практикою психологічного діагнозу, тобто з'ясуванню наявності і ступеня вираженості у людини певних психологічних ознак і близькою до неї психологічною діагностикою, яка розробляє методи з'ясування і вивчення індивідуально-психоло­ гічних особливостей людини.