- •Стислий зміст
- •Вікова та педагогічна психологія
- •1. Предмет вікової психології
- •2. Предмет педагогічної психологи
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •1. Класифікація методів.
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •2. Емпіричні методи
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •3. Інтерпретаційні методи
- •11. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •1. Загальне поняття про психічний розвиток
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблемо психічного розвитку дитини
- •3. Психічний розвиток і навчання
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •1. Психологія немовлячого періоду Новонародженість
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •2. Ранній вік (2-3 рік життя)
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинство
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •3. Дошкільний вік
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •V. Молодший шкільний вік
- •1. Розвиток молодшого школяра
- •2. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •3. Вступ дитини до школи
- •V. Молодший шкільний вік
- •4. Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •5. Характерні особливості учбової діяльності молодшого школяра
- •V. Молодший шкільний вік
- •V. Молодший шкільний вік
- •7. Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей
- •8. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів
- •8.1. Розвиток відчуттів і сприймань у молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •8.2. Пам'ять молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •8.3. Уява молодших школярів
- •8.4. Розвиток мислення молодших школярів
- •8.5. Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів
- •8.6. Учбові задачі, які використовуються у початкових класах
- •8.7. Розвиток мовлення молодших школярів
- •8.8. Увага молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •9. Формування особистості молодшого школяра 9.1. Емоційні особливості у молодших школярів
- •9.2. Вольові якості молодших школярів
- •9.3. Індивідуально-типологічні особливості молодших школярів
- •9.4. Засвоєння морально-етичних цінностей, норм і правил поведінки молодших школярів
- •V. Молодший шкільним вік
- •9.5. Формування взаємовідносин, груп і колективів у молодших школярів
- •9.6. Формування самосвідомості молодших школярів
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •1. Загальна характеристика підліткового віку
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •2. Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особиаості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •3. Особливості взаємин і спілкування підлітків з дорослими та одноліками
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •4. Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особнпопі підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •1. Загальна характеристика юнацького віку
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •2. Соціальна ситуація розвитку юнацтва. Криза юнацького віку та особливості її перебігу
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісиого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •4. Характеристика пізнавальної сфери та розвиток вищих психічних функцій в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особипісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •5. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •7. Формування концепції індивідуального сенсу життя та духовна самосвідомість особистості
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •2. Розвиток психічних процесів в період дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих
- •VIII. Вік дорослості
- •4. Кризи віку дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одно з форм уміння
- •1. Історія психології учіння
- •IX. Понятті про уміння. Учбова діяльність учні» як одно з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учні» як одна з форм учіння
- •2. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учні» як одна з форм уміння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •3. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів
- •4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
- •IX. Поняті про учіння. Учбова діяльність учні» як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння 287
- •5. Вміння самостійно вчитися
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння 289
- •6. Неуспішність, її причини та запобігання
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •1. Поняття про навчання та його психологічні механізми
- •X. Гкихопогія навчання
- •2. Психологічний погляд на дидактичні принципи
- •X. Психологія навчання
- •3. Теорії навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •4. Класифікація навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •5. Моделі навчання
- •X. Психології навчання
- •7. Управління процесом навчання
- •7.1. Концепції управління процесом навчання
- •X. Психологія навчання
- •7.2. Управління як забезпечення єдності основних функцій діяльності вчителя та учнів
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчанні
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психології навчання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •1. Загальне поняття про психологію виховання. Предмет і завдання психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •2. Виховання як формування цілісної особистості
- •XI. Психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •3. Поняття про моральність
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •В исокий рівень
- •Середній рівень
- •Н изький рівень
- •XI. Психологія виховання
- •4. Вікові аспекти виховання
- •XI. Психологія вихованні
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •5. Психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою
- •XI. Психологія виховання
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •2. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •3. Структура педагогічних здібностей
- •XII. Психологія вчителя
- •4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •5. Стилі педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •6. Психологічний аналіз уроку в діяльності вчителя
- •XII. Психологія вчителя
VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
237
вона хоче, і на що здатна спрямовувати свою поведінку, пристосовувати її до ситуації, навіть відмовитися від неї на користь іншої, більш відповідальної поведінки. Така особистість стає суб'єктом власної поведінки. Як суб'єкт, вона сама перед собою відповідає за дії, в результаті яких порушується порядок світу, в якому проходить її життя.
З технічного боку наявність усвідомлених мотивацій передбачає створення умов для використання абстракцій, за допомогою яких особистість може створювати неіснуючі до цього моделі світу. Завдяки цим моделям особистість може звільнитися від тиску досвіду, автономно його оцінити і спроектувати власні принципи поведінки заздалегідь, а значить без страху. Недаремно створення пацієнту умов для активного, абстрактного мислення лежить в основі всіх раціональних психотерапевтичних технік. Однак людина не в змозі змінити програму, коли не знає, особливо, якщо не хоче знати, чого б вона хотіла у житті. В цьому випадку здійснення програми захисної мотивації стає метою самою в собі.
Коли є чітка і усвідомлена мета вчинків, то засоби її здійснення підкоряються меті. Якщо ж ціль менш чітка, слабше усвідомлюється чи взагалі зникає, то людині стає легше сконцентруватися на діях як на таких. Тобто захисна мотивація допомагає лише „тут і тепер". Вона полегшує життя в багатьох конкретних ситуаціях, дозволяє зберегти хорошу думку про себе. Вона підтримує нашу відмову, коли ми повинні діяти і укріплює наші зусилля, коли доречно відмовитися. Поведінка, заснована на захисній мотивації, по суті, суперечить інтересам особистості. У зв'язку з цим Альфред Адлер відмітив, що невротик - головний ворог сам собі. Особливо це помітно по відношенню до інтересів індивіда в довгостроковій перспективі. Тут спостерігається аналогія, яка стосується віддаленого успіху людини. В складних, важких справах віддалений успіх повинен бути компенсований відмовою від повноцінного найближчого успіху. Негайне задоволення та викликане ним хороше самопочуття - це прекрасно. Це важливий елемент людського життя. Проте людське життя продовжується багато десятиліть і необхідно подумати, чи не доведеться нам багато і довго розплачуватися за миттєве задоволення, а головне: чи не доведеться нам заплатити відсутністю чи, навіть, втратою довгострокових особистісних цілей? Хоч тільки такі цілі дійсно важливі і надають смислу людському життю. Задоволеність життям і задоволеність миттєвими переживаннями значно відрізняються один від одного. Біографії багатьох людей показують, що розвиток їх особистостей, стійкість до складних ситуацій, постійність професійних успіхів залежать від позиції, яку займають в ієрархії їх цінностей ці два види задоволення.
Велике значення має такий зміст смислу життя, який можна постійно модифікувати у відповідності з новим досвідом індивіда і новими перспективами. Сенс життя не повинен ставати ритуалом, якому підкорена
доля людини. Постійним компонентом „адекватного" сенсу життя повинен бути наступний принцип: подібно як свобода індивіда захищена лише в тому випадку, коли всі люди вільні, так і кінцевим критерієм блага особистості є інтереси кожного індивіда, якими ні в якому разі не можна пожертвувати. „ Хто рятує одне життя, той рятує весь світ". Будь яке порушення цього правила - це перший крок до знищення світу.
Проте, вказану проблему можна розглядати по-іншому: ставити питання не про те, на що спрямовують людину її бажання, а які умови повинні бути виконані, щоб людина змогла реалізувати себе? Психічно здорова людина наділена свідомістю та самосвідомістю, тому може і повинна розуміти сенс власного існування. Якщо вона не розуміє цього сенсу, то й не робить зусиль з подолання життєвих труднощів, вирішення різних проблем. І при цьому головне не те, чи цікавиться людина сенсом свого життя і що думає про цей смисл, а те, чи має вона концепцію, яка б надавала сенсу її життю.
Абрахам Маслоу у своїй характеристиці „самоактуалізатора" відмітив, що однією з важливих особливостей його концепції світу є свіжість сприйняття, здатність помічати нове в повсякденних подіях і захоплюватися цим. В роботі „Мотивація і особистість" він писав, що для такої особистості кожний захід сонця може бути таким же прекрасним, як і попередній, кожна квітка може викликати почуття, що перехоплюють подих, навіть, якщо він раніше бачив мільйони квітів.
Формування концепції сенсу життя - це процес, що включає декілька фаз. Після подолання фази ідентифікації наступає фаза „космічної потреби" в сенсі життя. Далі йде зріла концепція сенсу життя, викликана не тільки інтересом до таємного сенсу власного життя, а й почуттям відповідальності за своє життя.
Зріла людина, створюючи концепцію самої себе, визначає, що для неї важливо і що із цього слідує. Вона ніби пропускає досвід світу через структуру власного „Я". Цей зв'язок сенсу життя з „Я" знаходить підтримку в результатах багатьох досліджень, які проводилися останнім часом.
Вони однозначно вказують на особливу роль „Я" як центральної схеми, яка є головною системою співвіднесення для процесів регуляції. Встановлено також, що „Я", сформоване як модель, а значить концепція себе, є тією відповідністю дій переконанням, проблему яких намагається розв'язати психологія. Згідно отриманих експериментальних даних, тими, хто дотримується заявлених переконань в своїй життєвій практиці, є люди, „Я" яких має характеристики абстрактних концепцій (Іагуто\уісг М).
В своїй роботі „Галактика потреб..." К. Обуховський вказує, що „Я" -це своєрідний прототип, з яким ми співвідносимо концепцію інших людей.
238
Вікова і педагогічна психологія
