VI. Психологія особистості підлітка

187

Виникнення та осмислення ціннісних орієнтацій, позицій, установок і поглядів підлітка, як правило, пов'язане з процесом навчання. В той же час для їх розвитку велике значення має вплив оточуючих обставин, умов соціалізації та культурного рівня середовища. Моральний розвиток набуває суттєвих змін саме в перехідному віці. Становлення ціннісних поглядів підлітка характеризується їх ускладненням, збільшенням лібе­ралізації, зростанням особистісної незалежності. Зміст їх безперервно змінюється і залежить від актуального морального зразка. Засвоєння під­літком морального зразка відбувається тоді, коли він здійснює реальні моральні вчинки в значущому для нього соціальному оточенні. Але таке засвоєння не завжди проходить безконфліктно. В поведінці підліток біль­ше прикутий до конкретного змісту власних дій і не завжди усвідомлює узагальнений моральний смисл того чи іншого вчинку.

Незважаючи на нестійкість моральних переконань і складність їх осмислення особистістю підлітка, можна виділити загальні тенденції зростання моральності в період дорослішання. Це, зокрема, перегляд ціннісних уявлень і все більша їх деперсоналізація, тобто відрив від ре­ферентних особистостей (батьків, як зразків для наслідування). Все біль­шої значущості набувають ціннісні уявлення самі по собі. В зв'язку з цим підсилюється «соціальне дозрівання» власного «Я».

Інтелектуальні зміни дозволяють розвиватися власній ієрархії ціннос­тей, яка починає впливати на прийняття рішень підлітком і його поведін­ку. З'являється перенесення функції морального зразка з батьків, вчителів та інших дорослих на референтну групу. Зростаюче визначення абстрак­тних цінностей відбувається без відкидання ідеального зразка (особис­тостей і груп), які уособлюють моральні принципи. Підсилюється групо­вий конформізм по відношенню до визнаних цінностей, але він не веде до різкої зміни ціннісних уявлень, сприйнятих у сім'ї. Спостерігається аси­міляція ціннісних орієнтацій відповідній культурній традиції та визнання більшості цінностей, які властиві культурному оточенню підлітків.

У взаємодіях підлітків домінує принцип взаємності моральних обов'язків. Він реалізується в процесі особистісного зростання, коли ви­никає позиція відмови від егоцентризму. Вже в середині та наприкінці підліткового віку егоцентризм починає помалу поступатися місцем де­центрації, як найбільш досконалій позиції підлітка. Це означає форму­вання особливих здібностей:

-- застосування у ставленні до самого себе тих критеріїв оцінки, що й до інших;

• використання загальних принципів співіснування як основи мораль­ ної поведінки та оцінка відповідно до них як самого себе, так і інших;

• здатність враховувати потреби та інтереси оточуючих такою ж мі­ рою, як і свої власні.

Сучасна соціальна ситуація життя багато в чому визначає моральне становлення особистості підлітка. Але в ній самій, як вказує В.С. Мухіна, не існує тих конкретних умов, людей і обставин, які щоразу з усією ви­значеністю здійснювали б на підлітка виключно сприятливий чи виключ­но негативний вплив. Сутність його внутрішнього світу дуже рідко може бути однозначно чистою і духовною або «низькою» і бездуховною: на­скільки різноманітні умови життя, настільки і багатогранна особистість підлітка.

Отже, сучасне соціальне буття підлітків характеризується таким багатоохоплюючим арсеналом умов і можливих провокацій для станов­лення їх особистості, що дорослі не завжди повністю їх враховують. Так, один підліток може прагнути до найбільш прекрасних досягень духовної культури, відвідуючи консерваторію, картинну галерею, музеї і різні ви­ставки, а інший - може шукати контактів з безпритульними, вивчаючи міру людського падіння і досліджуючи незвідане. Треба наголосити, що в підлітковому віці відбувається незвичне розширення соціальних умов буття особистості: як у фізичному просторі, так і в особистісному - в плані збільшення діапазону духовних випробувань самого себе. Зрозу­міло, що це небезпечні прагнення для несформованої особистості. То­му цей шлях передбачає обов'язкову підтримку і посередницьку позицію дорослого друга, щоб підліток не «зупинився» в асоціальному просторі, а зміг піднятися до морально-етичних вершин життя.

Розвиток «Я» і набуття ідентичності. В підлітковому віці в процесі формування цінностей, ідеалів, цілей, професійних і особистісних пла­нів особливого розвитку набуває складова основа особистості, її «Я». Це організована система поглядів, установок і мотивів особистості, які обу­мовлюють її неповторність, незмінність та самототожність. У період до­рослішання певної консолідації у структурі особистості досягають і інші її компоненти.

Ідентифікаційна поведінка та ідентичність розвиваються безперерв­но, починаючи з раннього дитинства і тривають протягом всього життя. Ідентифікація відбувається завжди в межах певних суспільних взаємин (вплив сім'ї, референтних осіб, засобів масової комунікації). Вона також пов'язана з конкретними людьми, які протягом певного періоду можуть слугувати «ідеалом», «зразком», «еталоном» для наслідування.

Непростим завданням цей віковий період стає пошук ідентичності, що означає усвідомлення підлітком тотожності самого себе, безперерв­ності у часі власної особистості та виникнення, у зв'язку з цим, відчуття, що інші також це визнають. Ідентичність - це стан особистості, а іденти­фікація - це процес її формування.

Розвиток «Я» та ідентифікація виступають як взаємозалежні проце­си, які доповнюють один одного. Яким же чином підліток зберігає свою

188

Вікова і педагогічна психологія