Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
скрипченко выкова и пед психология.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

9.2. Вольові якості молодших школярів

Помітних успіхів досягають молодші школярі в набуванні здатності здійснювати цілеспрямовані дії, долати при цьому зовнішні та внутрішні труднощі. Формуванню їх вольових якостей сприяє передусім шкільне

ллл

Вікова і педагогічна психологія

У. Молодший шкільний вік

145

навчання, яке вимагає від учнів усвідомлення й виконання обов'язкових завдань, підпорядкування їм своєї активності, довільного регулювання поведінки, вміння активно керувати своєю увагою, слухати, думати, за­пам'ятовувати, узгоджувати свої потреби з вимогами вчителя. Підвищена емоційна збудливість негативно впливає на волю і особливо на самоволо-діння. Для деяких молодших школярів характерна нестримність бажань, мінливість настрою, яким вони не можуть керувати. Негативно познача­ється на формування вольових рис характеру молодших школярів праг­нення наслідувати інших, особливо "сміливих" і "відважних" однолітків і старших, не розбираючись що у їхній "сміливості" і "відважності" до­бре і що погано. Зважаючи, що моральні критерії у молодших школярів ще не досить визріли і тому, що їм потрібна допомога вчителя, батьків (М.П. Задесенець).

Правильно ставити вимоги - досить складна річ. Якщо не виявити терпіння, такту й оперувати лише наказами (зроби те, збігай туди і т.п.), то можна викликати негативізм. Вимоги тут мають визначатися не мірку­ваннями власної зручності, а перспективою виховання повноцінної лю­дини. Форма вимог буває різною: нагадування, заклик до дії, застережен­ня, заборона.

9.3. Індивідуально-типологічні особливості молодших школярів

На формуванні вольових та інших якостей особистості молодшого школяра позначається тип його нервової системи, що є основою його темпераменту.

Під впливом навчання і виховання у дітей молодшого шкільно­го віку формуються такі риси характеру, як цілеспрямованість, аку­ратність, любов до праці тощо. Важливою умовою формування рис характеру є життя учнів у шкільному колективі, їх участь у дитячих організаціях. Положення про те, що формування особистості відбу­вається головним чином у взаєминах з однолітками, товаришами по навчанню і дорослими, що оточують ЇЇ, є незаперечним у педагогіці і психології. Причому підкреслюється першорядна роль стосунків учнів у групі чи колективі, в якому вони постійно займаються навчальною діяльністю, грою тощо. Успіх у формуванні рис характеру в молодших школярів залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце нале­жить єдності вимог школи і родини, позитивному прикладу дорослих, розумному застосуванню ними заохочень і покарань (М.Ф. Добринін, В.І. Абраменко та ін.).

Уважного індивідуального підходу потребують діти, які вчаться посе­редньо. Однак нерідко, учень, який одержав "шестірку", затратив більше зусиль, ніж той, якому поставили "дванадцять". Тому вчителеві важливо

помічати зусилля "середнього" учня, його ставлення до учіння, й відпо­відно оцінювати їх. Окрилений заслуженою похвалою, він, як правило, починає значно краще вчитись і поводитись, поступово змінювати не­гативне ставлення до учіння і учителя (В.І. Абраменко, Н.П. Зубалій, О.І. Киричук, Л.О. Скрипченко та ін.).

Індивідуального підходу потребують і ті вихованці, самооцінка яких завищена або занижена. Якщо учень занадто високої думки про себе, ба­жано більше уваги звертати на його недоліки в роботі, щоб він усвідо­мив: ставлення до нього визначається справжніми, а не бажаними успі­хами. Ті школярі, які недооцінюють себе, природно, потребують підкрес­лення навіть ледь помітних успіхів. А якщо вони розгублені від невдачі, вчителю треба показати їм, що він у них вірить і чекає нових досягнень у навчанні і поведінці. Таким чином, усвідомлювання себе здійснюється як завдяки судження інших, так і оцінці учнем власної учбової і трудової діяльності (Л.С. Сапожникова). У молодших школярів формується само­повага до себе. Зважаючи на зв'язок самоповаги з успіхами у навчанні деякі вчителі намагаються часто хвалити своїх учнів, щоб сформувати у них повагу до себе. Помірна похвала корисна для розвитку "Я-образу", але така, яка не відповідає успіхам дітей може привести дітей до думки, що в кожній справі їм нема рівних, що вони в центрі Всесвіту. У таких дітей можуть сформуватись такі риси, які створюють проблеми у спіл­куванні з ровесниками і вчителями, приводити до соціальної байдужості (Г. Крайгтаін.)