17.8 Цистерни для перевезення кальцинованої соди
Ремонт цистерн для перевезення кальцинованої соди виконується відповідно до ТК-104 ПКБ ЦВ "Типовой технологический процесс. Цистерна для перевозки кальцинированной соды. Специализированное оборудование и котел" та № 155 ПКБ ЦВ "Цистерна для перевозки кальцинированной соды. Руководство по деповскому ремонту".
17.9 Цистерни для перевезення кислот
17.9.1 Котли цистерн, які мають несправності, ремонтують відповідно до вимог цих Правил.
Котли цистерн, які мають парообігрівальну сорочку, ремонтують відповідно до 17.3 цих Правил.
17.9.2 Несправні зливальні і наливні пристрої, запірну арматуру, кришки люків великого і малого ковпаків ремонтують. Несправні кріпильні вироби кришок люків замінюють. Їхня постановка виконується за креслениками даного типу вагона. Кислотостійкі прокладки, які мають пошкодження, замінюють новими.
17.9.3 Запобіжні щити (захисні фартухи), що служать для захисту вузлів цистерни від випадково пролитої кислоти, при пошкодженнях, корозійному спрацюванні більше 30 % поперечного перерізу ремонтують, захисне покриття відновлюють.
17.10 Цистерни для перевезення сірчаної кислоти, меланжу та азотної кислоти
17.10.1 Ремонт котлів цистерн для перевезення поліпшеної сірчаної та слабкої азотної кислот проводять з урахуванням того, що котли виготовлені із корозійностійкої сталі 12X18Н10T. Для перевезення поліпшеної та акумуляторної сірчаної кислоти котли виготовлені із корозійностійких двошарових сталей 20К+10Х17Н13М2Т і ВСт3Сп5+06ХН28МДТ (ЭН943), для перевезення кислотного меланжу і слабкої азотної кислоти - із корозійностійкої сталі 08Х18Г8Н2Т (КО-3).
17.10.2 Для виявлення дефектних місць і площі пошкодження котла цистерни роблять візуальний огляд внутрішньої та зовнішньої поверхонь котла, а також контрольну перевірку товщини металу з допомогою переносного ультразвукового товщиноміра марок ТИЦ-1, "Кварц-6", ТУЗ-1, ТУЗ-2, тощо. Товщину стінок котла вимірюють із внутрішньої та зовнішньої сторони в нижній частині обичайки, коло крайніх опор котла, поблизу приварювання горловини, біля зварних швів, а також в інших місцях, в залежності від стану котла.
17.10.3 Щільність стінок котла перевіряють згідно з 19.8 цих Правил.
17.10.4 Котли із товщиною листів менше половини розмірів, указаних в робочих креслениках, направляють в капітальний ремонт.
17.10.5 При усуненні дефектів у вигляді тріщин, глибоких пор, підрізів і свищів дефектне місце обробляють тільки механічним способом.
17.10.6 Місце стоншення стінок (більше допустимих розмірів) вирізають.
На котлах із нержавіючих сталей дефектні місця вирізають механічним способом. Допускається використання електродугового, повітрянодугового, плазмового і киснево-флюсового способів різання з наступним механічним обробленням крайок для видалення зони термічного впливу різання (не менше розміру від 5 мм до 10 мм від крайки різання).
17.10.7 Заварювання дефектних місць, уварювання вставок або приварювання деталей виконують з використанням зварювальних матеріалів, указаних в таблиці 2.
17.10.8 Для постановки вставок використовують ті ж сталі, із яких виготовлена ділянка котла, що ремонтується.
17.10.9 На котлах із монолітних корозійностійких сталей (12Х18Н10Т, 08Х18Г8Н2Т) кронштейни та інші деталі, приварювані безпосередньо до котла, повинні бути виготовлені із тієї ж сталі.
17.10.10 На котлах із двошарової сталі допускається постановка вставок із одношарової сталі, яка відповідає марці плакуючого шару.
17.10.11 Крайки вуглецевого шару двошарової сталі, що стикаються з перевізним продуктом, наплавляються електродами типу ЭА-2 (1-й шар), а потім електродами відповідної марки, яка використовується для зварювання даної сталі.
17.10.12 При проведенні зварювання з двох сторін в останню чергу виконують зварні шви, повернуті до агресивного середовища. При накладанні зварних швів із зовнішньої сторони котла зона зварювання всередині котла повинна охолоджуватися (наприклад, мокрим азбестом).
17.10.13 При зварюванні нержавіючих сталей вузькі зварні шви повинні накладатися в декілька проходів. Кожний наступний шов накладають після повного охолодження попереднього.
17.10.14 Для зварювання розділового шару використовують електроди діаметром 3 мм, для плакуючого - діаметром 3 мм і 4 мм.
17.10.15 Зварювання легованих сталей електродами повинне проводитися на постійному струмі зворотної полярності. Зварювальний струм не повинен перевищувати 90 А для електродів діаметром 3 мм і 130 А - діаметром 4 мм.
17.10.16 До зварювання котлів із нержавіючої сталі та двошарових сталей допускають тільки зварників, атестованих на виконання робіт з корозійностійкими сталями.
17.10.17 Запобіжно-впускний клапан обов'язково знімають з котла, розбирають, перевіряють і випробовують згідно з Т 01.04.
17.10.18 Перевіряють стан верхнього зливального пристрою. Зливальну трубу 1 (рисунок 27) обстукують м'якими ударами слюсарного молотка масою 2 кг, при появленні пробоїн, пошкоджену ділянку труби вирізають і вварюють нову. Відкидні болти 3 на заглушці з пошкодженою або спрацьованою більше, ніж на 1 мм наріззю замінюють новими.
Вушка фланців і запірну петлю 6 заглушки з отворами, спрацьованими більше, ніж на 3 мм по діаметру, наплавляють і розсвердлюють заново до розмірів, указаних на кресленику.
Заглушки 4 із наскрізними тріщинами замінюють новими, із спрацюванням по товщині більше, ніж на 25 % товщини, указаної в робочих креслениках - наплавляють з наступним механічним обробленням. З'єднувальні валики 2 із спрацюванням більше, ніж на 2 мм по діаметру наплавляють з наступним механічним обробленням до розмірів, указаних на робочих креслениках. Шпильки 7 в нижньому фланці викручують для огляду, а ті, що мають пошкодження нарізі або їхнє спрацювання більше 1 мм - замінюють. Прокладки 5 верхнього і нижнього фланців, спрацьовані або з надривами, замінюють новими, виготовленими із фторопласту – 4ПН згідно з ГОСТ 10007.
Рисунок 27 - Зливальний пристрій
Рисунок 28 - Горловина і кришка люка
17.10.19 Перевіряють стан лазового люка: кришку-заглушку 3 (рисунок 28) люка знімають, а ту, що має наскрізні тріщини, - замінюють; iз спрацюванням по товщині більше 25 % граничного розміру - наплавляють з наступним механічним обробленням.
17.10.20 Відкидні болти 1 знімають, а ті, що мають пошкоджену нарізь або із спрацюванням більше 1 мм - замінюють.
17.10.21 З'єднувальні валики, спрацьовані більше ніж на 2 мм по діаметру, наплавляють з наступним механічним обробленням до розмірів, указаних на робочих креслениках.
17.10.22 Стінки вушок запірних петель 4, спрацьовані по діаметру більше, ніж на 3 мм, наплавляють з наступним механічним обробленням до розмірів креслеників.
17.10.23 Стан горловини 6 цистерни перевіряють легким обстукуванням слюсарного молотка, пошкоджені ділянки ремонтують з приварюванням накладок із металу тієї ж марки і тієї ж товщини, що і ковпак.
17.10.24 Прокладки 2 і 5, заглушки 3 і кришки лазового люка спрацьовані, з надривами і тріщинами замінюють новими, виготовленими із фторопласту – 4ПН згідно з ГОСТ 10007.
17.10.25 Перевіряють стан зовнішніх і внутрішніх сходів котла. При заміні пошкоджених частин внутрішніх сходів вони повинні бути виготовлені із корозійностійкої сталі марки 08Х18Г8Н2Т.
Кронштейни сходів допускається виготовляти із сталі марки Χ18Η10Τ.
17.10.26 Перевіряють правильність установлення котла і надійність його кріплення. Пояси, які кріплять котел до рами, оглядають, хвостовики поясів, а також гайки і муфти, які мають спрацьовану або пошкоджену нарізь, замінюють.
17.10.27 Після ремонту і постановки на місце арматури і запобіжно-впускного клапана, котли цистерн випробовують на щільність повітрям тиском 0,05 МПа (0,5 кгс/см2) аналогічно котлам цистерн нафтобензинового парку.