- •Вантажні вагони залізниць україни колії 1520 (1524) мм правила з деповського ремонту
- •Про затвердження та введення в дію нормативного документа "Вантажні вагони залізниць України колії 1520 (1524) мм. Правила з деповського ремонту"
- •Вантажні вагони залізниць україни колії 1520 (1524) мм правила з деповського ремонту
- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Вимоги безпеки та охорони довкілля
- •3.3 Вимоги безпеки при проведенні деповського ремонту вагонів
- •3.4 Вимоги безпеки до технологічного процесу
- •3.5. Вимоги до території, виробничих приміщень та робочих місць
- •3.6 Основні вимоги до обладнання та інструменту
- •3.7 Вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.8 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •3.9 Основні вимоги пожежної безпеки
- •3.10 Порядок допуску працівників до проведення робіт
- •3.11 Вимоги охорони довкілля
- •4 Загальні положення
- •5.1 Загальні вимоги
- •5.2 Тривісні візки
- •5.2.2 Бокові рами візків
- •Шворневі балки
- •Надресорні балки
- •Балансири
- •Ковзуни
- •5.2.7 Ресорне підвішування
- •5.2.8 Приймання та підкочування тривісних візків під вагон
- •6 Ремонт колісних пар
- •7 Ремонт автозчепного пристрою
- •8 Ремонт гальмівного обладнання
- •9 Ремонт буксового вузла
- •10 Ремонт ресорного підвішування
- •11 Ремонт рам вагонів
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Ремонт кузовів критих вагонів універсальних
- •12.2.1 Ремонт каркаса та обшивки кузова
- •12.3 Ремонт підлоги
- •12.4 Ремонт даху
- •12.5 Ремонт бокових люків
- •12.6 Ремонт дверей та дверних прорізів
- •14 Ремонт платформ
- •14.1 Універсальні платформи
- •Платформи двоярусні для перевезення легкових автомобілів
- •14.3 Платформи для перевезення лісу в хлистах і лісоматеріалів
- •14.4. Платформи для перевезення великотоннажних контейнерів і колісної техніки
- •Ремонт універсальних шести- і чотиривісних напіввагонів
- •15.1 Ремонт каркаса та обшивки кузова
- •15.2 Ремонт кришок розвантажувальних люків
- •16 Ремонт спеціалізованих напіввагонів і критих вагонів
- •16.1 Чотиривісні напіввагони для перевезення технологічних трісок
- •16.2 Вагони для перевезення нафтобітуму
- •Думпкари (вагони-самоскиди)
- •16.4 Криті вагони-хопери для перевезення сировини мінеральних добрив
- •16.4.1 Кузов і дах
- •Кришки завантажувальних і розвантажувальних люків
- •16.4.3 Механізм розвантаження
- •16.4.4 Регулювання механізму розвантаження
- •16.5 Криті вагони з кузовом, що піднімається, для перевезення апатитового концентрату
- •16.6 Напіввагони-хопери для перевезення гарячих обкотишів і агломерату
- •16.6.1 Ремонт кузова і кришок розвантажувальних люків
- •16.6.2 Ремонт і регулювання механізму розвантаження
- •16.7 Напіввагони-хопери для перевезення торфу
- •16.8 Криті вагони-хопери для перевезення цементу
- •16.9 Криті вагони-хопери для перевезення технічного вуглецю
- •16.10 Криті вагони-хопери для перевезення зерна
- •17 Ремонт цистерн
- •17.1 Загальні вимоги до ремонту
- •17.2 Восьмивісні цистерни
- •17.3 Цистерни з парообігрівальною сорочкою для перевезення в’язких нафтопродуктів
- •17.4 Цистерни із теплоізоляцією для перевезення в’язких нафтопродуктів
- •17.5 Цистерни для перевезення спирту
- •17.6 Цистерни для перевезення молока
- •17.7 Цистерни для перевезення цементу
- •17.8 Цистерни для перевезення кальцинованої соди
- •17.9 Цистерни для перевезення кислот
- •17.10 Цистерни для перевезення сірчаної кислоти, меланжу та азотної кислоти
- •17.11 Цистерни для перевезення виноматеріалів
- •18 Ремонт суцільнометалевих вантажних вагонів (цмв) для перевезення легковагих вантажів
- •18.1 Ремонт кузова і даху
- •18.2 Ремонт пересувної рами
- •18.3 Ремонт і випробування лебідки
- •18.4 Ремонт зчепки - упора
- •18.5 Ремонт домкратів
- •18.6 Ремонт електрообладнання вагона
- •19 Перевірка і приймання вагонів після ремонту
- •20 Фарбування, нанесення знаків і написів
- •21 Гарантії на відремонтовані вагони
- •Додаток б
- •Перелік основного обладнання для деповського ремонту вантажних вагонів
- •Додаток в
- •Журнал обліку проведення випробувань котлів цистерн
- •Додаток г
- •Бібліографія
18.3 Ремонт і випробування лебідки
18.3.1 Ремонт і обстеження лебідки, зчепки-упора і домкратів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.01.
18.3.2 До технічного стану електрогальма пред'являються наступні вимоги:
- гальмові котушки електрогальма з оголеними проводами і з опором ізоляції менше 0,5 МОм замінюють;
- отвори в стояках гальма і пальці кріплення, спрацьовані більше ніж на 2 мм по діаметру, ремонтують наплавленням з наступним механічним обробленням до розмірів, указаних на робочих креслениках;
- зазор між сердечниками електромагніту допускається не більше 16 мм;
- спрацювання гальмових накладок колодок гальма допускається не більше 5 мм.
Після ремонту лебідки і її вузлів регулюють електрогальмо і перевіряють відповідність робочого троса вимогам НПАОП 0.00-1.01.
При регулюванні гальма необхідно керуватися "Инструкцией по монтажу и эксплуатации тормоза общего назначения типа ТКТ" В-3 від 02.12.80 р. при цьому:
- установлюють гальмовий хід якоря;
- регулюють головну пружину гайкою на зусилля 147 Н (15 кгс);
- установлюють рівномірний відхід колодок.
Пальці кріплення гальма змащують мастилом ЦИАТИМ-201 згідно з
ГОСТ 6267, при цьому попадання мастила на робочу поверхню шківа не допускається.
Відремонтоване і відрегульоване гальмо повинне бути перевірене в роботі при випробуванні всієї установки.
18.3.3 Шестірні лебідки після складання повинні вільно прокручуватися рукояткою ручного привода.
18.3.4 При випробуванні лебідки на холостому ходу протягом 30 хвилин не допускається:
- нагрівання корпусу редуктора в місцях підшипникових вузлів більше
від 40 оС до 50 оС;
- нерівномірний стук в зубчастих передачах редукторів;
-деренчливий металевий шум, який супроводжується вібрацією станини лебідки;
- циклічний (періодичний) шум, то підсилюється, то слабшає;
- деренчливий звук сердечника котушки електромагнітного гальма;
- неспіввісність валів електродвигуна з редуктором більше 0,2 мм;
- вісьовий люфт барабана більше 0,5 мм;
- нагрівання корпусу муфти більше від 60 оС до 80 оС;
- пробуксовка фрикційної муфти (допускається пробуксовка дисків муфти в момент пуску електродвигуна не більше часу від 3 секунд до 5 секунд).
18.3.5 Після випробування лебідки оливу в редукторі, в якому поставлені відремонтовані шестерні, перевіряють на відсутність механічних домішок. При наявності останніх, олива повинна бути злита, картер промитий гасом або бензином, просушений і заправлений свіжою оливою.
18.4 Ремонт зчепки - упора
18.4.1 Зчепку-упор (рисунок 31) повністю розбирають, оглядають усі вузли і, при необхідності, ремонтують.
18.4.2 Зуби храпового колеса 8 і собачки храпового механізму, які мають спрацювання більше 3 мм, відновлюють наплавленням з наступним механічним обробленням до розмірів, указаних на робочих креслениках.
18.4.3 Ущільнювальні кільця 3 і 6 замінюють.
18.4.4 Скалку 1 зчепки-упора, яка має задирки, зачищають. При спрацюванні упорної поверхні скалки більше 5 мм останню відновлюють наплавленням з наступним механічним обробленням.
18.4.5 Кришку 7 із тріщинами і відколами замінюють із постановкою нових гвинтів та ущільнювальних кілець.
18.4.6 Вигнуті або зламані рукоятки 2 храповика і скалки замінюють.
18.4.7 Вузли зчепки-упора після ремонту повинні задовольняти наступні вимоги:
- рукоятки скалки 1 зчепки-упора повинні забезпечувати обертання гвинта 5 при упорі собачки в зуби храповика і проковзувати при зворотному русі;
- скалка зчепки-упора повинна вільно, без заїдань переміщуватися в корпусі 4 при обертанні гвинта 5;
- зварні шви зчепки-упора не повинні мати тріщин, різких заглиблень, напливів, раковин, пор, пропалювань;
- кріплення зчепки-упора повинне бути справним.
18.4.8 Зчепка-упор вагонів перших випусків повинен обладнуватися штоком-фіксатором, який не допускає закривання торцевих малих дверей до постановки рукоятки скалки зчепки-упора в положення "Закрито".
