3.Фашизація Японії та агресивна зовнішня політика другої половини 30-поч.40-х рр.

Світова економічна криза 1929 -33 рр спричинила проблеми з імпортом шовку до США в яких власне і почалась криза. На Лондонській конференції 30 р був прийнятий «Морський закон», який змусив Японію скоротити тонаж крейсерів на 70 %. Так занепала яп торгівля. А також аграрна криза і загострення соціально-політичної ситуації (демократичні рухи…) все це призвело до пошуку нових ідей розвитку держави. Нові ідеї принесла політична організація «Молоді офіцери» , які виступали за активізацію зовнішньої політики (особливо до Китаю), в той же час вони виступали за повну підтримку імператора і надання йому необмеженої влади. Ще однією силою, яка боролася за зміни старих порядків в Японії були нові концерни. Молоде офіцерство і нові концерни склали основу різновидності японського фашизму. радикальними угрупуваннями «Молодих офіцерів» були вбиті президент, прем’єр.1936 р Молоде оф. Організувало путч, вбивши міністра Сайто, але армія не підтримала виступу.Новий міністр Хірота висунув 5-и річ план розвитку військової промисловості планував створити «нову економічну і політичну структуру» фашизацію Японії. В 1937 міністром став Каноє, він і здійснював цю програму. Ним були розпущені всі партії, але створена і існувала фашистська політ організація «Асоціація допомоги трону». Відбувся контроль монополій над державною і зовнішньою політикою. Зовн. Політ: 1931 рКвантунська армія не підкоряючись кабінету міністрів захопила Маньчжурію і створила державу Маньчжоу-го

Білет 29.

1.Характеристика археологічних культур доби енеоліту та бронзи

Енеоліт — Перехідний період між неолітом та епохою бронзи, для якого є хар-ним співіснування мідних виробів з кам'яною і кременевою індустрією. Для Укр.датується 4000 — 2500 (5000 — 3500) рр. до н. є. Період досягнень у гірничорудній справі, металургії та металообробці (міді, золота), зрушень в екон. та с-му розвитку населення. З енеолітом пов'язано перехід від мотичного до орного землеробства, виникнення ремесел (гончарного, металургії), поява перших міст, держав. Початок М. В. в Україні пов'язують з виникненням на початку IV (початку V) тис. до н. є. Трипільської к-ри, завдяки якій мідь пізнали племена —творці інших к-р (середньостогівської, дніпро-донецької тощо).

Трипільська к-ра (початок IV - кінець ІІІ тис. до н.е.), знайдено археологом В.Хвойка у с.Трипілля на Київщині. Територія, заселена трипільцями, пролягала від Словаччини та Румуни до Слобідської України, від Чернігова до Чорного моря. Основу к-ри на її ранньому етапі складали балканські землеробсько-скотарські племена. Обробляючи землю дерев'яним плугом з кам'яним або кістяним лемехом, вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо. Зерно мололи за допомогою кам'яних жорен. Трипільці розводили ДРХ, коней, свиней. Селилися у басейнах річок. Великі пос. (від 10 до 20 тис. мешканців) - Майданецьке, Доброводи, Талянки (на Черкащині). Населення жило у стаціонарних глиняних одно-, двоповерхових будинках з кількома кімнатами. Посуд виготовлявся у спеціальних гончарних печах, а потім фарбувався білою, червоною і чорною фарбами х-ними візерунками. Окрім цього, знайдені керамічні фігурки людей і тварин, макети житла. Розвивалося ткацтво.

Середньостогівська к-ра. Названа за пос., на о-ві Середній Стіг на Дніпрі. Відомі стаціонарні пос. та сезонні стоянки, грунтові та курганні пох. Риси культури: керам. з домішками, черепашки, гостро-донна, опуклотіла, з плавно або різко відігнутими вінцями. Орнаментація — відбитки гребінцевих штампів або перевитого шнура. У кременевих виробах двобічно ретушовані вістря дротиків і списів підтрикутної форми з прямою основою, ножі на великих пластинах. У пох. обряді пануючим є скорчене положення на спині і розчленовані пох. з використанням вохри та каменю.

Дніпро-Донецька К. Область неолітичних к-р. Виділена В. М. Даниленком. Ареал: лісостепові р-ни Сіверського Дінця, Псла, Подніпров'я, Нижнього Подесення. Загальні риси к-р: у домобудівництві — переважають підпрямокутні наземні або слабо заглиблені житла; у гончарстві — використання домішок рослин, випалені сліди яких помітні на поверхні, гостро-реберні прямостінні слоїки і слабо профільовані горщики із стягнутими до середини вінцями; орнамент — гофрування вінець, ряди вузьких коротких гребінцевих відбитків, овальні наколи, прокреслені і прокр-накольчасті візерунки.

В другій половині III тис. до н. є. бронзовий вік. Його особливість — істотне поширення виробів з бронзи. Отже, з'явилися професійні майстри високої кваліфікації. Відомі великі центри стародавньої металургії (Донецький басейн) та металообробки (Карпато-Дунайський регіон). Основними галузями господарства були землеробство (лісостеп) та скотарство (степ). Розвиток виробництва та обміну.

Протягом бронзового віку існувало кілька етнок-них груп. їхнім археологічним еквівалентом були к-ри: ямна, катакомбна, багатова-ликової кераміки, зрубна (Степ), шнурової кераміки, тшинецько-комарівська, білогрудівська, бондарихінська (Лісостеп і Полісся).

Ямна культурно-історична спільність: степове й лісостепове Лівобережжя та Правобережжя. Кургани, залишки великих поселень. (с. Михайлівка на Херсонщині, мало потужні кам'яні оборонні стіни). Це був, мабуть, племінний центр. Глиняний посуд яйцевидної форми, оздоблений відбитками шнура і гребінця, та кістяні моло-точковидні шпильки.

Поч.. II тис. до н. є. катакомбна к-ра (катакомби — ями з підбоєм).

В лісостеповій зоні України у др.пол. III — п.пол.II тис. до н. є. на величезних просторах Сх. та Зх.Європи проживали носії к-р шнурової кераміки, або бойових сокир.

У сер.II — на поч.І тис. до н. є. на основі к-р шнурової кераміки склались к-ри пізнього періоду бронзового віку, в тому числі тшинецько-комарівська, білогрудівська, бондарихінська. Основу їхньої господарської діяльності становили землеробство, приселищне скотарство, рибальство, мисливство, а також ремісниче виробництво, зокрема бронзоливарне.