3. Війна Пн. Американських колоній за незалежність і утв сша

1775-83 революционно-освободительная война 13 английских колоний в Северной Америке — Американская революция.Причины войны Политика Великобритании противоречила объективному ходу развития колоний и складыванию новой нации. Метрополия планомерно подавляла развитие в колониях промышленности и торговли, стремилась сохранить их в качестве источника дешевого сырья и рынка сбыта промышленных товаров. Нарастающее сопротивление вызывали действия Великобритании по налогообложению колоний: Акт о гербовом сборе 1765, Акты Таумшенда 1767Акт о верховенстве 1766 утверждал практически неограниченную власть британского парламента над колониями. Подъем освободительного движения способствовал политизации колонистов, созданию патриотических организаций, «Сыны свободы». Конфликт обострялся, шагом на пути к более активному сопротивлению стала «бостонская бойня» 1770. Сплочению сил в колониях содействовали «комитеты связи», возглавившие переход от бойкота британских товаров к актам активного сопротивления. Одним из таких актов стало «бостонское чаепитие» 1773, на которое британский парламент ответил принятием серии «Репрессивных актов» 1774. Осознание необходимости совместных действий привело к созыву I-го Континентального конгресса, 1774 в Филадельфии и принявшего «Декларацию прав и жалоб», а также «Ассоциацию», санкционировавшую провалилась. Командующий британскими силами генерал У. Хау (Гоу) поддержанный кораблями эскадры 5 сентября занял Нью-Йорк . На рубеже 1776-77 Вашингтон потерпел ряд поражений, но взял реванш при Трентоне и Принстоне. Его успех повысил моральный дух американской армии. Армия, постоянно испытывала сложности с комплектованием, обучением и снабжением. Ее козырем стала тактика рассыпного строя, такую же тактику внезапных нападений на британские суда демонстрировали и капитаны американских кораблей. Кампания 1777. СаратогаВ кампании 1777 основной удар британское командование планировало нанести по Новой Англии. Войска генерала Дж. Бургойна, выступив в середине июня из Канады, захватили стратегически важный форт Тайкондерога Американцы, нанесли 13 августа поражение при Беннигтоне. Генерал Хау в нарушение всего стратегического замысла двинулся не на север, а на юг. В августе флот доставил его отряды в Чесапикский залив, английские войска 26 сентября вступили в Филадельфию. 4 октября Вашингтон потерпел тяжелое поражение у Джермантауна и в декабре 1777 отвел армию на зимние квартиры в Вэлли-Форд, ставшие символом мужества и выдержки американского солдата.

По-иному складывалась ситуация на севере страны. Здесь части американской армии под командованием генерала Г. Гейтса окружили у Саратоги и 17 октября 1777 заставили капитулировать войска генерала Бургойна.

Білет 30.

1. Кам’яний вік

Первісна людина на укр землях з'явилася близько 1 млн. р тому в період раннього палеоліту. На думку археологів, найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на терит Укр з Передньої Азії через Балкани і Центр Євр. Ця міграція хвилеподібно зривала протягом багатьох тисячоліть. Рештки найдавніших стоянок первісних людей на терит Укр знайдені біля с. Королеве (Закарпаття), м.Амвросіївка (Донбас), с.Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Всього відомо на території України понад 30 стоянок доби раннього палеоліту.

Архантропи жили невеликими групами, що утвор первісне людське стадо. Ця перша форма соц організації базувалася на основі кровнородинних стосунків. Господарство первісних людей було присвоюючим. Основним знаряддям стало ручне рубило. Залежно від ситуації воно виконувало роль сокири, кайла, метального каменя тощо.

1 млн. -150 тис. р до н. є. - Ранній палеоліт - поява першої людини, могла лише викор дари природи, тоді як первісна людина уже дещо виготовляла сама. Незахищені, погано озброєні в боротьбі за своє існув люди (неандертальці, синантропи та ін.) могли вижити в теплих під. районах (стоянки на Україні - 200-150 тис. років до н.е.)

150-40 тис. років до н. є. - Середній палеоліт. Сприятливий клімат змінився різким похолоданням через насування льодовиків із Скандин п-ва. Боротьба за виживання змусила первісних людей вдатися до виготовлення досконаліших знарядь праці, одягу, спорудження житла. Вперше почали добувати й використовувати вогонь. Пам'ятки в Чернігівщині (Дергунь), на Дніпрі (Кодак, Запоріжжя) та Волині (Житомир), у Галичині (с. Касперівка), в Кїїк-Коба (Крим).

40-13 тис. років до н.е. - Пізній палеоліт. Поява людини сучасного фізичного типу. Із появою людини розумної дородову громаду заступає родова організація суспільства. Змінюється форма існування людського суспільства: первісне стадо поступається материнській родовій общині. Виникає язичеська релігія: «анімізм», «тотемізм», магія і «фетишизм».

13 - 4 тис. років до н.е. - Мезоліт (середня кам'яна доба). В післяльодовиковий період поч освоєння північних територій. Вимерли великі тварини, мисливство стало змінюв рибальством, збиральницт, прирученням тварин. Винайдено лук і стріли. Почала складатися племінна організація, з'являються відмінності у житті різних груп людей.

4 - 3 тис. років до н.е. - Неоліт (нова кам'яна доба) - виникнення нової форми господарювання (землеробства і скотарства) та перехід до осілості. Удосконалення кам'яних знарядь праці за допомогою свердління, пиляння, шліфування. Почалося виготовлення глиняного посуду. Люди неоліту жили родовими групами, об'єднаними особою жінки-матері. Так утворився лад - матріархат.

Неолітична револ (переход від традиц привласнюючого господар (мисливство, збиральництво, рибальство) до відтворюючого (землеробство і скотарство). Археологами виявлено майже 500 осередків життя доби неоліту, що представляють понад десяток неолітичних культур (дунайську, буго-дністровську, сурсько-дніпровську тощо).

Рисами були: ♦ винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці; ♦ виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів (виникає виробництво керамічного посуду, прядіння, а згодом і ткацтво); ♦ перехід до осілого способу життя (землеробство і тваринництво були продуктивнішими, ніж мисливство і збиральництво); ♦ активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили); ♦ суттєві зрушення в демографічній сфері (збільшення кількості та розмірів поселень, щільності їх забудови, зростає тривалість життя людини (в середньому 30-32 роки). Перехід до землеробства і скотарства сприяв помітним змінам в організації суспільного життя: зростанню ролі парної сімї, розквіту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади. У період неоліту зародилася землеробська цивілізація, яка незабаром стала панівною в Європі.