1. Старосхідні цивілізації: спільне і особливе.

Єгипетська, Шумерська (пониззя Тигру і Єфрату), Вавилогська (асиро-вавилонс)Уратська (Вірменс нагіря) Індська, Індійська, Давньокитайська.

Через схожість завдань, що стояли перед ними, схожість обставин за яких вони виникли і функціонув – схожістьдерж ладу. 1) тривале існув общини, розвиток приватної власності не зачіпав землі, 3) рабовласнийькі, але у патріархальній формі.4) деспотія як теократична монархія. Сх. деспотія – це централізовані держави з надзвичайно забюрократизованим апарат ом управління. 5) виборчі посади відсутні. 6) в б-які держ відомства: військові, фінансові, громадс робіт. 7) поділ на адмін одиниці,8) відсутність чітких соц класових груп (вільне і невільне, знать-управлінці) жерці, осн – селяни, (в Єгипті, Китаї, Месопотамії. Міг мати майно, сімю, угоди. В Єгипті – зем ділянка могла бути в спадок) індія- касти(брахмани, кшатрії, вайши, шудри)

Вигідні географ і клімат умови. (іригаційне зрошувальне землеробство)

2. Гетьманщина в ост. Чв 17-80-х рр.. 18 ст.

Гетьманщина— д-ва на терит центр і пн-сх Укр, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 р. З 1654 р увійшла під протекторатМосковс царства та зберігало свою автономію до 1764-го р, до ліквідації Катериною II.

Після втрати державності словом Гетьманщина позначали Лівобер Укр, що входила до складу Укр козац д-ви.

Край охоплює терит суч Чернігівської, Полтавської, Сумської і лівобер частин Київської і Черкаської, зх часину Брянської обл.

З 1668 - 1669 років Лівобер Укр входить до складу моск імп. Демьян Багатогрішний, хоч і був затверджений на гетьманство в Москві, але проводив незалежну політ, не погоджуючись бути маріонеткою пануючи. Він намагався обмежити військову присутність москов військ на Укр. За допомогою сердюцких полків йому вдалося навести порядок на Укр. Проте, постійні конфлікти Багатогрішного з козацькою старшиною привели до того, що врешті-решт він був арештований московською владою.

Наступним гетьманом був Іван Самойловіч (1672 - 1687). Щоб отримати підтримку козацької старшини, він роздавав їм землі. Він намагався поширити свою владу на всю Укр. Він підсилив свій контроль над запорожцями і з 1674 р боровся проти Дорошенко і турка. Він підтримував перехід на Лівобер і Слобожанщину. Московський - польс договір 1686 р підтвердив приналежність Правобер до Польщі і підпорядкував Запоріжжя безпосередньо пану, а не гетьманові. Розчарований, Самойлович не прийняв активної участі в московс поході до Криму, за що був арештований і засланий до Сибіру.

Сильніший вплив Росії на Укр позначився в підпорядкуванні Москві Укр православної церкви. У 1685 - 1686 р Київська православна митрополія була підпорядкована Московській патріархії. Укр православна церква втратила самостійність і впродовж століть піддавалася русифікації

Занепад Гетманщини і її загибель.

Після поразки Мазепи з новою силою почав діяти план подальшого підпорядкування Гетманщини москов цареві. Це був тривалий процес, який то прискорювався, то, у випадку війні з Туреч, коли було небезпечно злити укр, сповільнювався. Щоб ослабити опір укр, імперський уряд розпалював ворожнечу між гетьманом і старшиною, між старшиною і селянством, використ старе правило- розділяй і володарюй. Скарги селян на старшину рос імперський уряд використовував як привід для втручання у внутр справи Гетманщини. У 1708 р за згодою царя був вибраний гетьманом Іван Скоропадський. При ньому (1708 - 1722) контроль Москви над Укр посилився. Петро 1 призначив свого представника при гетьманові з правом контролю за діями гетьмана. Для допомоги представникові царя були направлені на Укр два полки. Гетьманська столиця була перенесена з Батурина в Глухів (ближче до Росії). Петро 1 почав особисто призначати полковників, а його представник при гетьманові призначав молодших офіцерів, зазвичай з числа росіян і іноземців. У 1721 р указом Петра 1 Киево - Печерській і Чернігівській друкарні було запрешено видавати всі інші книги окрім церковних, і ті потрібно було пристосувати до рос норм. У 1719 р укр було запрешено прямо експортувати пшеницю на захід, а все повинно отправлятся через Ригу або Архангельськ. Ціни на неї встановлював рос уряд, а російські купці отримали значні пільги в торгівлі з Гетманщиною. Останнім ударом по автономії Гетманщини була підстава Петром 1 29 квітня 1722 р Малоруській Колегії, яка повністю підривала владу гетьмана. Скоропадський протестував, але марно. У липні 1722 р він помер. У 1722 р гетьманом став чернігівс полковник Павло Полуботок (1722 - 1724). Між ним і генералом Степаном Вельяміновим, главою Малоруської Колегії, почалася боротьба. Полуботок відмовлявся підкорятися Колегії і створював нові форми гетьманської адмін. Він також прагнув стримувати утиск селян старшиною. Він вимагав, і старшина його підтримала в цьому, скасування Колегії і повернення всіх давніх прав Гетманщини. Але це тільки розсердило Петра 1 і він збільшив права Колегії. Незабаром Полуботок і автори петиції були викликані до Петербургу і посаджені у в'язницю. Полуботок помер у в'язниці. Інші були помилувані після смерті Петра 1 в 1725 р.

Небезпеку нової війни з Туреччиною примусили рос уряд піти навтречу укр вимогам. Були проведені вибори гетьмана. Їм став миргородський полковник Данило Апостол (1727 - 1734). Він направив всі сили на відродження гетьманс влади. Він відновив право призначати генеральну старшину і полковників, зменшив число росіян і інших іноземців в адмін, підпорядкував своїй владі Київ, обмежив число рос полків на Україні до шести.

Після смерті Д.Апостола імператриця Ганна Іоанновна заборонила обирати нового гетьмана і створила так зване Правління Гетьманського Уряду (1734 - 1750). Перший глава правління князь Олексій Шаховськой отримав таємні інструкції про поступовий згортання гетьманської влади. Під час царювання рос імператриці Єлизавети 1 (1741 - 1762) її фаворит Олексій Разумовський, звичайний укр козак, який став графом, переконав її разпустіть Правління і відновити гетьманську владу, а на чолі її поставити його молодшого брата Кирила Разумовського. Новий гетьман (1750 - 1764), проводив велику частину часу в Петербурзі, де став президентом Академії Наук, а упраляла Гетьманщ в основному старшина. Розумовський зміг добитися деякого разширення автономії: справами Гетманщини почав займатися не Сенат, а Колегія Закордонних Справ. Проте, в 1754 році було введено мито на ввезення і вивіз товарів - головне джерело доходів гетьмана. Розумовський допоміг Катерині 2 (1762 - 1796) зійти на престол, а потім в жовтні 1763 року він зібрав старшину на з'їзд в Глухів. На цьому з'їзді була прийнята петиція до імператриці з проханням повернути загублені права Гетьманщини, вирішити скликання укр дворянського сейму - збори, за прикладом польського сейму. Розумовський просив закріпити за його родом гетьманське управління. Катерина віддячила Розумовському, змусивши в 1764 р відректися від гетьманс влади. З 1764 р була відновлена робота Малоруської Колегії. Укр автономія знищувалася поступово, але неухильно. Після закінчення рос-турецької війни 1768 - 1774 р, царські війська зрадницький напали на Запорізьку Сікти і зруйнували її. Частина козаків пішла за Дунай, де вони організували нову Сікти. Катерина щедро дарувала укр землі нім, сербським, болгарс і іншим колоністам. У 1781 р було знищено полковий адмін пристрій (десять полків) і Гетманщина була реорганізована в три наміснитцтво (губернії). У 1783 р козацькі війська були реорганізовані в десять кавалерійських полків російської армії. У української церкви були забрані на користь рос д-ви майно церкви і церк селяни. Гетманщина і козацький політ і соц устрій перестало існувати.

В к17 ст великий вплив почала грати козацька старшина, яка по суті була станом, що управляє. Рядові ж козаки від постійних воєн розорялися, козацьке військо скорочувалось. Крім того озброєння їх застаріло і вони вже не грали тієї ролі, яку вони грали в 15 - 17 ст

Іван Мазепа. Північна війна.

Приймачем Самойловича став Іван Мазепа (1687 - 1708/09) - один з видних політ діячів козац Укр. Це була людина з відмінною освітою, яка довгий час прожила в різних країнах Зх Європи, знала декілька мов. Він був знавцем літ-ри, мис-ва, військової справи. Він також прагнув зробити старшину своєю опорою, проте намагався ослабити кріпосний гніт. Велику частину своїх багатств він віддавав на споруду храмів, шкіл. Він узяв під опіку Київську Академію.

Він прагнув підтримувати хороші відносини з Москвою, активно підтримував моск царя Петра 1 в Азовській війні проти турок і татар в 1695 - 1696 р, був радником пануючи. Завдяки цьому Москва підтримала заняття Правобер Укр в 1704 р. Тепер вся терит Укр була об'єднана під владою гетьмана.