1. Виникнення д-ви у сх слов’ян та етапи розвитку

Напередодні утвор д-ви К Русь на її те­рит існувало близько 15 сх.слов племінних об'єднань: поляни, сіверяни, древляни, дуліби, білі хорвати, уличі, тиверці т п. ін. У VI -VIII ст. ці об'єднання еволюціону­ють у протодерж утвор - племінні князівства. Одним із перших таких утворень був Дулібський племінний союз.. Навколо Києва також утвор сильний полянський союз. Київ, заданими істор джерел, було засно­вано у др.пол Vст. (у 1982 р. відзначали 1500-річчя міста). За легендою,його заснували брати Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь. Окремі дослідники вважають Кия першим полянським князем. У сер IX ст. це об'єднання стало називатися "Руська земля". Найбільшої могутності воно досягло за часів правл Аскольда і Діра (? - 882). З Аскльдом історики пов'язують успішні морські походи на Візантію (860, 866), а також спробу запровади­ти християнство на Русі.

К Русь у IX- п.тр XII ст. Поч проце­су утвор К Русі можна віднести до часів князю­вання Олега (882 - 912). Саме Олег у 882 р. посів київс престол і відтоді Київ стає політ центром, навколо якого розпочалося об'єднання сх.слов племінних союзів. Олег підкорив древлян (883), сіверян (884) і радимичів (885), обклав їх даниною. Уличі і тиверці не підкорилися, і Олег, очевидно, уклав з ними союзну уго­ду, бо вони брали участь у поході 907 р. на Константино­поль. У 907, 911 рр. Олег здійснив успішні походи на Кон­стантинополь, у ці самі роки він уклав вигідні для Русі міждержавні угоди. Ігор (912 - 945). продовжив політ збирання руських земель. Він підкорив древлян, які вийшли із покори після смерті Олега, приєднав уличів. У 915 р. уклав мир з печеніга­ми; у 941, 944 рр. здійснив походи на Візантію (підписав до­говір менш вигідний, ніж Олег у 911 р.). У джерелах згадується також похід Ігоря на Закавказзя у 944 р. У 945 р. Іго­ря вбили древляни за спробу вдруге взяти в них данину. Ольга (945 - 964). Посівши престол, вона остаточно підко­рила древлян, ліквідувала їхню князівську династію. Княги­ня здійснила низку р-м: впорядкувала збір данини і виз­начила її види - устави, уроки й оброки; визначила місця збирання данини - погости; на терит підвладних пле­мен установила держ володіння - займища, ловища. У зовн політ Ольга надавала перевагу дипломатичним методам. У 957 р. вона здійснила подорож до м .Константи­нополя з метою встановл добросусідс відносин і, на думку деяких дослідників, щоб охреститися самій і за до­помогою Візантії охрестити Русь. У 959 р. княгиня послала посольство до германс імператора Оттона І з прохан­ням послати на Русь місіонерів для поширення християнст­ва. Оттон І задовольнив прохання, послав на Русь єпископа Альберта, але місія успіху не мала.

Святослав (964 - 972). У 969 р. він здійснив адмін р-му. Для зміцнення влади київської династії поста­вив князювати своїх синів: у древлян - Олега, у Новгороді -Володимира, в Києві - Ярополка. Святослав здійснив у 964 -966 рр. успішні походи, внаслідок яких підкорив в'ятичів, волзьких болгар, буртасів, розгромив Хазарський каганат, завоював на Пн Кавказі ясів та касогів і на Керченсь­кому перешийку заснував Тмутараканське князівство. Свято­слав здійснив два походи на Балкани у 968 і 969 рр. Після битви при Доростолі 971 р. було підпис угоду з Візантією, за якою князь зобов'язався не воювати проти неї, відмовив­ся від претензій на Болгарію і Крим. У 972 р., коли Свято­слав повертався з походу, його вбили печеніги.

Ярополк (972 - 978). Після смерті батька Ярополк пішов війною на брата Олега, що правив у древлян. Під час сутич­ки Олег загинув. Довідавшись про смерть молодшого брата, Володимир втікає із Новгорода до варягів, а Ярополк поси­лає у Новгород своїх урядників. Т.ч. Ярополк зосе­редив у своїх руках владу над усіма батьківськими землями. Проте Володимир за допомогою варягів завдав поразки Ярополку, наказав вбити його і в 979 р. посів київський престол.

Володимир (979 - 1015) завершив об'єднання сх­.слов.земель (приєднав у кX ст. зх землі); провів масштабну адмін р-му (замінив племінних князів на своїх 12 синів) і домігся максимальної централізації влади; здійснив військову р-му, почав кар­бувати гроші; у 988 р. запровадив християнство як держ релігію; побудував багато міст і храмів; піклувався про розвиток к-ри. Володимир Великий вів успішну боротьбу з печенігами, побудував низку укріплень з боку степу. За допомогою династичних шлюбів князь вста­новив добросусідські зв'язки з Польщею, Швецією, уклав угоду зі Священною Римською імперією, після хрещення підтримував добрі відносини з Візантією.

Святополк (1015 - 1019), прозваний Окаянним за вбивст­во братів Бориса, Гліба та Святослава. Після смерті Володи­мира Святополк розпочав боротьбу за Київський престол. Прагнучи позбутись конкурентів, убив братів. За підтримки свого тестя, польс короля Болеслава, вів війну за пре­стол з братом Ярославом, проте зазнав поразки.

Ярослав Мудрий (1019 -1054) завершив правове оформлен­ня д-ви. За часів його правління було написано право­вий кодекс Київської д-ви "Руська правда". Прагнучи звільнити д-ву і церкву з-під патронату Візантії він засну­вав Київську метрополію (1039), уперше поставив митропо­литом русича Іларіона (1051). За Я.Мудрого були збу­довані собор св.Софії, Золоті ворота; відкрито багато шкіл, створені книгозбірні, засновано Києво-Печерський монас­тир. Найвищого розвитку у цей період досягли ремесло та торгівля. У 1036 р. Ярослав завдав остаточної поразки пе­ченігам. Він встановив добросусідські відносини з європ державами (Франц,Угорщ,Норвег) і закріпив їх династичними шлюбами, за що його називали "тестем Європи". У 30-х рр. XI ст. князь відвоював у поляків Червенські землі.

Ярославичі (1054 - 1113). До 1068 р. Ізяслав, Святослав і Всеволод правили спільно (окремі дослідники вважають, що в цей час склався тріумвірат, хоча історичні джерела не зга­дують про угоду між синами Ярослава). У 1068 р. після не­вдачі в битві з половцями кияни повстали проти Ізяслава і на деякий час вигнали його. Проте в цьому самому році Ізяслав повернув собі престол. У1073 р. його вдруге вигнали. У 1073 - 1076рр. князює Святослав. У цей час починаються міжусобні війни між князями. Після смерті Святослава пре­стол знову зайняв Ізяслав. У1078 р. він був вбитий. У1078 -1093рр. князював Всеволод. У внутр політ він нама­гався подолати міжусобні чвари, у зн - організува­ти відсіч половцям. У 1093 - 1113 рр. князював Святополк Ізяславич. У цей період намітилась тенденція до примирен­ня князів. Свідченням цьому є феодальні з'їзди у містах Любечі (1097), Вітичеві (1100), Долобську (ПОЗ) таін. Князі організували ряд успішних походів на половців (1103,1107, 1109).

Володимир Мономах (1113-1125) на деякий час відновив єдність Київської Русі, зосередивши 75 відсотків її колиш­ньої території під своєю владою. Князь відзначився актив­ною законотворчою діяльністю. Зокрема, він доповнив "Русь­ку правду" і схвалив "Устав", що поліпшував становище се­лян і міщан. Володимир Мономах здійснив ряд успішних походів на половців. За часів його правління К Русь підтримувала добрі відносини з Візантією, Англією, Швецією, Норвегією, Данією та іншими державами. Після В.Великого й Я.Мудрого князювання В. Мономаха вважають найуспішнішим.

Мстислав Володимирович (1125 - 1132) продовжував тра­диції внутр і зн політ свого батька. Він намагався не допустити феодальних усобиць, забезпечити стабільність у д-ві, організувати боротьбу з половцями.

Феодальна роздробленість Русі. У 30-х рр. XII ст. починається період феодальної роздробленості Русі. Причинами цього процесу були: розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми; різний етнічний склад населення; велика територія, слабкі комунікації, що не за­безпечувало тісного зв'язку центру з окраїнами; відсутність чіткого механізму престолонаслідування.