- •1.Козацькі літописи хуііі ст. Як історичне джерело.
- •2.Культура європейського Відродження
- •1. Повість минулих літ: редакції, списки, протографи
- •2. Османська імперія у 17 -19 ст.: особливості соц-економ розвитку та визрівання кризи.
- •3. Входження західноукраїнських земель до складу срср
- •1. Давньоруська археологія України
- •Середньовічне місто
- •3. Політика радянської влади в Україні у 1917 – 1921 рр.
- •1. Військово-політичні конфлікти в Греції у уі – у ст.До н.Е.
- •2. Економічний розвиток укр. Земель у складі Рос.Імперії в дорефор. Період
- •3. Латинська Америка в міжнародних відносинах 80-90х рр.Хх-поч.Ххі ст
- •1.Суспільно-політична структура римської республіки
- •2.Кирило-Мефодіївське товариство
- •3.Фашизація Японії та агресивна зовнішня політика другої половини 30-поч.40-х рр.
- •1.Характеристика археологічних культур доби енеоліту та бронзи
- •2.Централізація та бюрократизація державного апарату Росії в пер. Чв. Хуііі ст. Завершення процесу формування абсолютизму.
- •3. Державотворчі процеси в незалежній Україні.
- •1. Російський визвольний рух на дворянському етапі
- •3. Українська національна державна символіка. Гімн. Герб. Прапор України. Герб і Прапор Волинської області.
- •1. Гроші і грошовий рахунок в Київській Русі.
- •2. Економічні перетворення в Рос імп.
- •3. Україна в іі пол. 1940-х – на поч. 1950-х років.
- •1. Українська рукописна і стародрукована книга в хі – хуііі ст
- •2. Зміцнення самодержавства в Московській державі за часів правління Івані іу.
- •3.Україна в період застою ( іі пол.1960х- сер 1980х)
- •1.Неоліт Волині.
- •2.Реформи освіченого абсолютизму
- •3. Суспільно-політичні процеси в Україні у іі пол.. 1980-х-на поч 1990х.
- •1.Столітня війна та її наслідки
- •2. Завоювання турками османами пд.Слов. Народів хіу-хуІст і його наслідки.
- •3.Внутрішня та зовнішня політика Директорії
- •1.Стародавній Єгипет: основні віхи історії
- •2. Народно-визвольні рухи в Україні у хуііі ст.
- •3.Соціальне законодавство у Великій Британії в ост. Тр. Хіх – на поч хх ст. Д.Ллойд-Джордж.
- •2. «Революція Мейдзі» і проблеми модернізації Японії в кінці хіх – на поч. Хх ст.
- •3.Україна у Другій світовій війні.
- •1. Давні слов'яни на території України
- •2. Візантійська імперія в хіі – ху ст.
- •3. Особливості соц-екон і політ розвитку Євросоюзу напр хх – на поч ххі ст.
- •1. Китайська імперія у хііі-хуіІст. (від монгольського до маньчжурського завоювання)
- •2. Українські землі під владою Литви
- •3. Антиавторитарні рухи кр. Цн сх. Європи.
- •1. Формування давньогрецького античного полісу та основні його характеристики.
- •2. Галицько-Волинська держава у часи правління Данила Галицького
- •3. Політичний ланшафт країн Цн-Сх Європи у 80-х-на поч.90-х рр.Хх ст.
- •1.Франкська держава Каролінгів.
- •2. Західноукр землі у іі пол.. 19ст.
- •3.Передісторія хід та результати нім революції 1918-1919рр.
- •1.Загальні тенденції екон, соц і політ розвитку Зх.Європи в хі – ху ст.
- •2.Тайпіни: соц утопія в Китаї у с.Хіх ст.
- •Україна в роки першої світової війни.
- •2. Московська держава в період «Смути» (кін. Хуі – хуіі ст.)
- •3.«Помаранчева революція» і розвиток демократичних процесів в Україні. Джерела до вивчення проблеми.
- •Формування основ монарх влади в Стародавньому Римі.
- •3.Основні етапи об’єднання Нім та утв німецької імперії. О.Бісмарк
- •1. Осн етапи процесу держ централіз в Пн.-Сх.Європі у хіу – хУст.
- •2. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
- •Виникнення д-ви у сх слов’ян та етапи розвитку
- •2.Європейське худ. Мис-во хх – ххі ст: естетика, худ напрями, стилі, постаті.
- •1. Державотворчі процеси в Цн та Пд.Сх Євро (уі – Хст)
- •2. Визвольна війна в Україні в середині хуіі ст.: причини, основні етапи та наслідки.
- •3. «Тетчеризм» і «Рейганоміка» - британський та американський варіанти неоконсервативної ідеології і політичної практики.
- •1. Старосхідні цивілізації: спільне і особливе.
- •2. Гетьманщина в ост. Чв 17-80-х рр.. 18 ст.
- •Утворення військово-політичних союзів 19ст.-на поч. Хх ст.
- •1. Писемні пам’ятки про Русь
- •2. Постренесансна культура хуіі ст: основні тенденції та лінії розвитку.
- •1. Економічний розвиток країн Зх.Європи у хуі-п.П.Хуіі ст.: нові тенденції на рубежі епох.
- •2.Внутрішня та зовнішня політика гетьманату Скоропадського
- •Територіальна експансія срср на поч. Дсв
- •1.Варварські королівства в середні віки
- •2.Роль та місце цр в українській революції.
- •3. Війна Пн. Американських колоній за незалежність і утв сша
- •2. Московська держава в період «Смути» (кін. Хуі – хуіі ст.)
- •3.«Помаранчева революція» і розвиток демократичних процесів в Укр. Джерела до вивчення проблеми.
- •2.Етапи розвитку української писемності.
- •3. Соціально-економічний розвиток України в іі пол. 1960-х-і пол.. 1980-х рр.
- •1. Економічний розвиток країн Зх.Європи у хуі-п.П.Хуіі ст.: нові тенденції на рубежі епох.
- •2.Внутрішня та зовнішня політика гетьманату Скоропадського
Виникнення д-ви у сх слов’ян та етапи розвитку
Напередодні утвор д-ви К Русь на її терит існувало близько 15 сх.слов племінних об'єднань: поляни, сіверяни, древляни, дуліби, білі хорвати, уличі, тиверці т п. ін. У VI -VIII ст. ці об'єднання еволюціонують у протодерж утвор - племінні князівства. Одним із перших таких утворень був Дулібський племінний союз.. Навколо Києва також утвор сильний полянський союз. Київ, заданими істор джерел, було засновано у др.пол Vст. (у 1982 р. відзначали 1500-річчя міста). За легендою,його заснували брати Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь. Окремі дослідники вважають Кия першим полянським князем. У сер IX ст. це об'єднання стало називатися "Руська земля". Найбільшої могутності воно досягло за часів правл Аскольда і Діра (? - 882). З Аскльдом історики пов'язують успішні морські походи на Візантію (860, 866), а також спробу запровадити християнство на Русі.
К Русь у IX- п.тр XII ст. Поч процесу утвор К Русі можна віднести до часів князювання Олега (882 - 912). Саме Олег у 882 р. посів київс престол і відтоді Київ стає політ центром, навколо якого розпочалося об'єднання сх.слов племінних союзів. Олег підкорив древлян (883), сіверян (884) і радимичів (885), обклав їх даниною. Уличі і тиверці не підкорилися, і Олег, очевидно, уклав з ними союзну угоду, бо вони брали участь у поході 907 р. на Константинополь. У 907, 911 рр. Олег здійснив успішні походи на Константинополь, у ці самі роки він уклав вигідні для Русі міждержавні угоди. Ігор (912 - 945). продовжив політ збирання руських земель. Він підкорив древлян, які вийшли із покори після смерті Олега, приєднав уличів. У 915 р. уклав мир з печенігами; у 941, 944 рр. здійснив походи на Візантію (підписав договір менш вигідний, ніж Олег у 911 р.). У джерелах згадується також похід Ігоря на Закавказзя у 944 р. У 945 р. Ігоря вбили древляни за спробу вдруге взяти в них данину. Ольга (945 - 964). Посівши престол, вона остаточно підкорила древлян, ліквідувала їхню князівську династію. Княгиня здійснила низку р-м: впорядкувала збір данини і визначила її види - устави, уроки й оброки; визначила місця збирання данини - погости; на терит підвладних племен установила держ володіння - займища, ловища. У зовн політ Ольга надавала перевагу дипломатичним методам. У 957 р. вона здійснила подорож до м .Константинополя з метою встановл добросусідс відносин і, на думку деяких дослідників, щоб охреститися самій і за допомогою Візантії охрестити Русь. У 959 р. княгиня послала посольство до германс імператора Оттона І з проханням послати на Русь місіонерів для поширення християнства. Оттон І задовольнив прохання, послав на Русь єпископа Альберта, але місія успіху не мала.
Святослав (964 - 972). У 969 р. він здійснив адмін р-му. Для зміцнення влади київської династії поставив князювати своїх синів: у древлян - Олега, у Новгороді -Володимира, в Києві - Ярополка. Святослав здійснив у 964 -966 рр. успішні походи, внаслідок яких підкорив в'ятичів, волзьких болгар, буртасів, розгромив Хазарський каганат, завоював на Пн Кавказі ясів та касогів і на Керченському перешийку заснував Тмутараканське князівство. Святослав здійснив два походи на Балкани у 968 і 969 рр. Після битви при Доростолі 971 р. було підпис угоду з Візантією, за якою князь зобов'язався не воювати проти неї, відмовився від претензій на Болгарію і Крим. У 972 р., коли Святослав повертався з походу, його вбили печеніги.
Ярополк (972 - 978). Після смерті батька Ярополк пішов війною на брата Олега, що правив у древлян. Під час сутички Олег загинув. Довідавшись про смерть молодшого брата, Володимир втікає із Новгорода до варягів, а Ярополк посилає у Новгород своїх урядників. Т.ч. Ярополк зосередив у своїх руках владу над усіма батьківськими землями. Проте Володимир за допомогою варягів завдав поразки Ярополку, наказав вбити його і в 979 р. посів київський престол.
Володимир (979 - 1015) завершив об'єднання сх.слов.земель (приєднав у кX ст. зх землі); провів масштабну адмін р-му (замінив племінних князів на своїх 12 синів) і домігся максимальної централізації влади; здійснив військову р-му, почав карбувати гроші; у 988 р. запровадив християнство як держ релігію; побудував багато міст і храмів; піклувався про розвиток к-ри. Володимир Великий вів успішну боротьбу з печенігами, побудував низку укріплень з боку степу. За допомогою династичних шлюбів князь встановив добросусідські зв'язки з Польщею, Швецією, уклав угоду зі Священною Римською імперією, після хрещення підтримував добрі відносини з Візантією.
Святополк (1015 - 1019), прозваний Окаянним за вбивство братів Бориса, Гліба та Святослава. Після смерті Володимира Святополк розпочав боротьбу за Київський престол. Прагнучи позбутись конкурентів, убив братів. За підтримки свого тестя, польс короля Болеслава, вів війну за престол з братом Ярославом, проте зазнав поразки.
Ярослав Мудрий (1019 -1054) завершив правове оформлення д-ви. За часів його правління було написано правовий кодекс Київської д-ви "Руська правда". Прагнучи звільнити д-ву і церкву з-під патронату Візантії він заснував Київську метрополію (1039), уперше поставив митрополитом русича Іларіона (1051). За Я.Мудрого були збудовані собор св.Софії, Золоті ворота; відкрито багато шкіл, створені книгозбірні, засновано Києво-Печерський монастир. Найвищого розвитку у цей період досягли ремесло та торгівля. У 1036 р. Ярослав завдав остаточної поразки печенігам. Він встановив добросусідські відносини з європ державами (Франц,Угорщ,Норвег) і закріпив їх династичними шлюбами, за що його називали "тестем Європи". У 30-х рр. XI ст. князь відвоював у поляків Червенські землі.
Ярославичі (1054 - 1113). До 1068 р. Ізяслав, Святослав і Всеволод правили спільно (окремі дослідники вважають, що в цей час склався тріумвірат, хоча історичні джерела не згадують про угоду між синами Ярослава). У 1068 р. після невдачі в битві з половцями кияни повстали проти Ізяслава і на деякий час вигнали його. Проте в цьому самому році Ізяслав повернув собі престол. У1073 р. його вдруге вигнали. У 1073 - 1076рр. князює Святослав. У цей час починаються міжусобні війни між князями. Після смерті Святослава престол знову зайняв Ізяслав. У1078 р. він був вбитий. У1078 -1093рр. князював Всеволод. У внутр політ він намагався подолати міжусобні чвари, у зн - організувати відсіч половцям. У 1093 - 1113 рр. князював Святополк Ізяславич. У цей період намітилась тенденція до примирення князів. Свідченням цьому є феодальні з'їзди у містах Любечі (1097), Вітичеві (1100), Долобську (ПОЗ) таін. Князі організували ряд успішних походів на половців (1103,1107, 1109).
Володимир Мономах (1113-1125) на деякий час відновив єдність Київської Русі, зосередивши 75 відсотків її колишньої території під своєю владою. Князь відзначився активною законотворчою діяльністю. Зокрема, він доповнив "Руську правду" і схвалив "Устав", що поліпшував становище селян і міщан. Володимир Мономах здійснив ряд успішних походів на половців. За часів його правління К Русь підтримувала добрі відносини з Візантією, Англією, Швецією, Норвегією, Данією та іншими державами. Після В.Великого й Я.Мудрого князювання В. Мономаха вважають найуспішнішим.
Мстислав Володимирович (1125 - 1132) продовжував традиції внутр і зн політ свого батька. Він намагався не допустити феодальних усобиць, забезпечити стабільність у д-ві, організувати боротьбу з половцями.
Феодальна роздробленість Русі. У 30-х рр. XII ст. починається період феодальної роздробленості Русі. Причинами цього процесу були: розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми; різний етнічний склад населення; велика територія, слабкі комунікації, що не забезпечувало тісного зв'язку центру з окраїнами; відсутність чіткого механізму престолонаслідування.
