1.Франкська держава Каролінгів.

Майордоми Австрзії з дому Піпінідів ставши правителем об’єднаної Франкської д-ви, започаткували нову династію франкських королів – Каролінгів.

Представники дому Каролінгів правили франкською д-вою з к УІІ до сер ІХ ст., спочатку як майордомив, а з 751 р. – як королі. Цей період в історії називають як каролінзьий.

За правління каролінгів у франкському с-тві відбувся переворот в аграрних відносинах, що сприяв завершенню формування феодального ладу. Суть цього перевороту полягала: в швидкому зростанні земельної власності за рахунок соц розшарування всередині общини; розорені маси вільних селян-общинників, які втрачаючи свої алоди, поступово перетворювалися на залежних людей, а потім і кріпаків.

До п. УІІІ ст. у франків вже склалися дві ворожих одна одній соц верстви: перша – великі землевласники галло-римського і германського походження, які володіли своїми землями переважно на правах приватної власності. Друга – тією або іншою мірою залежні селяни, що не мали земельної власності і не піддавались експлуатації з боку власників землі на якій вони жили.

Саме за рахунок розмивання цих проміжних шарів значною мірою відбувався процес аграрного перевороту УІІІ – ІХ ст. Зміни в соц структурі визначили політ майордома Карла Мартелла. Він почав своє правління з придушення внутр смути в королівстві. Розбивши повсталих проти нього нейстрійських феодалів, виступив проти нім зарейнських племен і знову обклав їх даниною.

У 732 р. у битві при Пуатьє Карл Мартелл завдав поразки арабам, які завоювавши Іспанію вторглися в Пд.Галлію. Перемога франків при Пуатьє поклала край подальшому просуванню арабів у Європі.

Бенефіціальна р-ма Карла Мартелла. Суть полягала в тому, що замість пожалувань землі в повну, безумовну власність, набула значного поширення і закінченої форми с-ми пожалувань землі і умовну феодальну власність у вигляді «бенефіціїв» (благодіяння). Бенефіції надавались в довічне коистування на умовах виконання певної служби, частіш за все військової. Він здійснив широке роздання бенефіціїв, провів часткову секуляризацію церковних земель. Разом з тим активно сприяв поширенню християнства і збагачення церковників. В церкві він бачив зміцн своєї влади.

Бенефіціальна р-ма мала наслідки:

- значно укріпила шар дрібних і середніх феодалів, які як професійні воїни стали основою кінного ополчення і всієї військової організації.

- Поширення пожалувань сприяло зміцненню феодальної земельної власності та подальшому закріп селян.

Т.ч., бенефіціальна р-ма сприяла подальшому зміцненню та оформленню феодальних відносин у франкській д-ві.

На перших порах р-ма Мартелла посилила центр владу. Що було однією з цілей. Мартелл і його наступники значно розширили кордони Франкської д-ви і домоглися тимчасового посилення центральної влади.

Син і наступник Мартелла Піпін Короткиц врегулював взаємовідносини з церквою, загострені секуляризацією церковних земель. У 751 р. Піпін в Суассоні був офіційно проголошений королем франків.

Час найбільшої могутності франкської д-ви припадає на правлання сина Піпіна Короктого – Карла Великого. Внаслідок кількох воєн він значно розширив кордони франкської д-ви, підпорядкував своїй владі різні племена і народи. Внаслідок походу на Італію (774 р.) Дезідерій був позбавлений перстолу, а його володіння приєднали до Франкської д-ви. Його перший похід на Іспанію був неуспішним. Це стало пізніш сюжетною основою епосу «Пісня про Роланда».

У 801 р. в арабів була відібрана Барселона. З 772 по 804 р. була завойована і приєднана до Франкської д-ви Саксонія.

Внаслідок усіх воєн кордони Франкської д-ви значно розширилися: а пд. Заході дійшли тепер до Барселони і середньої течії Ебро, на сх до Ельби, Богемських гір і Віденського лісу, на пд. Включали значну частину Італії.

Королівський титул вже не задовольняв франкського кор-ва. Карл чекав слушної нагоди проголосити себе імператором. Така нагода випала, коли папа Лев ІІІ втік до Карла, коли шукав захист. У подяку за допомогу папа в кінці 800 року вінчав франкс короля імператорською короною. Так була встановлена нова імперія на Зх. В останні роки Карл обрав постійним місцем перебування свою столицю Ахен. Головну увагу приділяв зміцненню нових рубежів для оборони і подальших захоплень. Приділяв велику увагу зміцненню сх кордонів.