3. Українська національна державна символіка. Гімн. Герб. Прапор України. Герб і Прапор Волинської області.

Історія нац-визвольних рухів свідчить, що в моменти їхнього піднесення с-на увага завжди була прикована до нац символіки. Це цілком природно, бо нац символи - не випадкові знаки і барви. Вони постають внаслідок історичного та к-ного розвитку народу і тісно пов`язані з його духовністю, прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх нац завдань та забезпеч нац інтересів.

Укр держсимволіка відображає традиційну укр. символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовн символічних с-м людства.

Ключем до розуміння укр. символіки є чільний її елемент, нині відомий під назвою "Тризуб" .

Перша літописна згадка про тризуб як про великокнязівський знак стосується Х ст. Його зображ відоме із печатки Святослава Ігоровича. Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з одного боку портрет володаря, а з іншого - тризуб.

Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду й Життя). Тому тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському, його зображення знайдено на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни, на надгробку св. Еріка у Швеції тощо.

На час прийняття Руссю-Україною християнства тризуб був настільки популярним, що хрест довелось об`єднати з ним в один знак - для сприймання широкими верствами народу. Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт, на маківках Володимирського собору (де тризуб уже ледь помітний).

Кожен символ ставить акценти на різних аспектах світобудови, графіка кожного знаку лаконічна чітка і промовиста. Якщо хрест концентрує увагу на значимості для світобудови третьої сили, то тризуб, відображаючи як триєдність світобудови, так і троїстість полум`я-енергії, принцип вогню і поступу .

Поряд з офіційною функцією державного і релігійного символів Тризуб має на Україні також широку естетичну ф-цію та ф-цію оберегу. Тризуб зображався як в орнаментах тканин, килимів, карбування, так і в рукописних текстах книг, на монетах і печатках, на ювелірних виробах, державних відзнаках, підвісках і навіть на посуді.

Крім містичного знаку-тризуба укр. держ. символіка включає жовто-сині барви.

Запорожці, як люди, які повністю присвятили себе священній війні за Укр., дотримувались звичаїв і символіки барви воїнів - зодягались у червоно-малиновий одяг і мали, крім мирного жовто-синього, бойовий, червоно-малиновий стяг; гетьман мав срібно-білий прапор, військово-магнатські формування - червоно-білий, а військово-народні - червоно-чорний. Оскільки гетьман у певних ситуаціях мав виступити то від старшини, то від козацтва, то від селян, а то й від усіх зразу - він мав бунчуки білого, червоного, та чорного кольорів. Біло-червоно-чорна символіка кольорів збереглася на Україні і до сьогоднішнього дня в традиції вишивати червоно-чорним по білому, що символізує єдність усіх груп (барв, варн) в одному народі.

Однак, жоден з цих традиційних кольорів не став держ. барвою в силу двох причин. Перша з них полягає в тому, що ця барва є спільною для десятків націй і народностей, які розвинулися з єдиної давньоарійської спільності, а друга - в тому, що за цими кольорами протягом тисячоліть, міцно установилася соц. ф-ція. В українців національною барвою стала інтегруюча релігійна синьо-жовта.

Національна барва з`являється по всій Укр. і, насамперед, у розписах церков та у церковних речах - ризах, фарбованій різьбі іконостасів. Ця барва оживає також у творах мистецтва - мініатюрах і прикрасах, у масовому виготовленні жовто-синіх тканин, у гербах українських земель. Так герб роду Богунів мав голубий щит із золотою підковою і золотим кавалерським хрестом.

Звертає на себе увагу органічна близькість українців різних земель із національною синьо-жовтою барвою, яка виразно виявилася під час середньовіччя, коли почалась повсюдна фіксація та формалізація національної символіки. Як відомо, Київщина у цей період встановила гербом золотого тризуба на голубому полі, Галичина - золотого лева на голубому полі. Так на землях Укр. узаконилась однакова національна барва. Збіг досить промовистий, якщо зважити, що ці землі на той час не були об`єднані в єдиній Укр. державі .

Жовто-синя барва була настільки усвідомленою як національна українська, що узаконення Цн.Радою жовто-синього прапора як державного символу, не викликало жодного сумніву, що до правомірності цього акту.

Сьогодні наш прапор майорить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу й Кіліманджаро, а жовто-синя барва, як Укр національна символіка, утвердилась на всіх материках планети.

Що стосується нац. гімну Укр, то ним став вірш визначного патріота і вченого, поета і громадського діяча Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна", написаний у 1862 році. Вперше вірш було надруковано у львівському журналі "Мета", 1863, № 4. Отримавши поширення на Зх Укр. патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами - 1865 вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 р.

15 січня 1992 музична редакція Держ гімну була затверджена ВР Укр, що знайшло своє відображання у Конституції Укр. Проте, тільки 6 березня 2003 р. ВР Укр ухвалила Закон "Про Державний гімн України" запропонований президентом Л.Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Держ гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна". У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме "Ще не вмерла України і слава, і воля".

ГЕРБ ВОЛИНІ В щиті з заокругленою нижньою частиною у червоному полі білий хрест. Хрест, широко вживаний у геральдиці, є символом життя, а також символізує християнство та оборону віри Христової. Червона барва означає хоробрість, мужність, безстрашність, любов людини до свого Творця, готовність віддати життя за Бога і батьківщину. Біла - чистоту і непорочність. Волинь мала свій герб у першій половині XIV ст., що підтверджено печатками на документах литовських князів ХІV-ХVІ ст. Хрест займає різні положення, що свідчить про зміну статусу Волині у відносинах з Великим князівством Литовським. Найдавніше кольорове зображення герба Волині збереглося в Арсенальному списку геральдичної праці польського історика XV ст. Яна Длугоша. Ймовірно, герб Волині витворився з зображення на хоругві одного із Волинських князів, яке зафіксоване на цеглині XIII ст. з монастиря Апостолів у Володимирі (ХІІІ-ХVШст. ). Належність Волині до складу Речі Посполитої, після 1569р., у геральдиці була відзначена накладенням щитка з гербом Польщі на Волинський хрест. Такий варіант герба майже не вживався. Переважно використовувався герб без орла. 1856р. затверджений герб Вол губернії — Білий хрест у червоному полі. В період II Речі Посполитої (1921-1939) герб Волині вживався на емблемах державних установ та інституцій. В рад період з певних ідеологічних міркувань не використ.

ПРАПОР ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Прапор Вол обл, являє собою полотнище з розмірами 5 до 7. В центрі на червоному тлі рівнораменний хрест білого кольору, що торкається кінцями країв прапора. У правому верхньому куті розміщено один із найдавніших варіантів істор хрестів Волині XV-XVIII ст.

Білет 24.