Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bileti_Derzh_ekzamen (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
951 Кб
Скачать
☆
  1. Територіальна експансія срср на поч. Дсв

«Пакт Молотова — Риббентропа» — 23 августа 1939 года. Договор был подписан после продолжительного периода охлаждения Советско-Германских отношений и был в своё время политической неожиданностью для третих стран. После того, как переговоры Советского Союза с Великобританией и Францией о заключении военного союза летом 1939 года зашли в тупик, в августе того же года Германия и СССР подписали «Договор о ненападении между Германией и СССР», который включал в себя секретные соглашения о разделе сфер влияния в Восточной Европе и в частности в Польше. 17 сентября в соответствии с секретным Пактом Молотова-Риббентропа, советские войска напали на восточные области Польши Польские земли были, в основном, поделены между Германией и Советским Союзом в соответствии с советско-германским договором о границе, который был заключён 28 сентября 1939 года в Москве.Территории к востоку от рек Западный Буг, Сан были оккупированы Советским Союзом и присоединены к Украинской ССР и Белорусской ССР (в основном демаркационная линия совпадала с «линией Керзона», рекомендованной в 1919 году Парижской мирной конференцией в качестве восточной границы Польши, так как она разграничивала области компактного проживания поляков, с одной стороны, украинцев и белорусов, с другой). Это увеличило территорию СССР на 196 тыс. кв. км, а население — на 13 млн человек

Білет 15.

1.Варварські королівства в середні віки

Варварські королівства. Наприк IV ст. стало зро­зумілим, що колись могутня Римс імп гине. Варва­ри масово та безперешкодно селилися на її терит. На захоплених землях вони утвор свої д-ви — вар­варські кор-ва. Перша варварська д-ва на тери­т Зх Римської імперії— Тулузьке кор-во — виникла 418 р. Утворене за згодою імпер Гонорія, воно фактично було самостійним. Столицею королівства стало місто Тулуза.

Оселившись у Галлії, вестготи відібрали землі, що на­лежали римлянам, і розділили між собою. Найкращі землі захопили король і вестготська знать. Прості воїни отрима­ли невеликі ділянки жеребкуванням.

Приблизно в той самий час у Пн Африці виник­ло Вандальське кор-во зі столицею на місці давнього Карфагена. Як і вестготи, вандали привласнили землі і рабів, що належали римській знаті. Дуже швидко ван­дальська знать, наслідуючи римлян, перетворилася на ве­ликих землевласників.

У басейні Рони в с. V ст. виникло Бургундське кор-во зі столицею Ліоном. Невелике за розмірами, воно мало значний вплив на життя Зх Римс імп. Бургундське кор-во порушило зв'язок імперії з Пн Галлією, тому терит Зх Римс імп фактично обмежилася лише Італією. Бургунди, як і інші варвари, відібрали землі у римс знаті й розподі­лили їх між собою. Одначе знать отримала меншу частку землі, ніж в інших кор-вах. Більшість землі перейшла у власність простих воїнів, які перетворилися на дрібних землевласників.

Гуни за Аттіли. Становище Зх Римс імп після утвор перших варварських коро-в стало критичним. Влада зх імпер ВалентіанаП(425-455) поширювалася лише на Італію та частину Галлії. Збе­регти імп від загибелі спробував її полководець Аецій, якого називали «останнім великим римлянином». У мо­лодості він деякий час перебував заручником у варварів, і це допомагало йому в боротьбі проти них. Аецій розу­мів, що в нього немає достатньо сил для того, щоб одночасно знищити усіх варварів, і намагався викор од­них варварів проти інших.

Тим часом як у римлян, так і у варварів з'явився не­безпечний ворог — гуни, кочовий народ, який прийшов зі сходу. У 435 р. їхнім вождем став Аттіла (435-453). Гуни розташувались у Паннонії, на берегах Тиси (суч Угор­щина). Римляни прозвали Аттілу «бичем божим», вважаю­чи, що цей жорстокий варвар був божою карою за їхні гріхи. Аттіла здійснив походи на Балканс п-в, у Вірменію, Малу Азію і Месопотамію. Залежали від нього і слов'яни.

Імпер Сх Римс імп відкупився від Ат­тіли величезною даниною — 6000 фунтів золота, і тоді Аттіла з 500-тис військом вирушив на зх. У 451 р. він вторгся в Галлію. Гуни захопили багато міст. Після тривалої облоги вони взяли місто Орлеан — центр Галлії. Аецій зібрав велику армію і рушив на військо Аттіли.

Вирішальна битва відбулася 15 червня 451 р. на Каталаунських полях (сучасна Шампань у Франції). Цю гранді­озну битву, в якій варвари билися проти варварів за май­бутнє Риму, назвали «битвою народів». На боці римлян билися вестготи, бургундці, франки; у складі війська Ат­тіли були гуни, остготи, алани, слов'яни, гепіди та інші племена. Аецій блискуче використав своє знання військової організації і тактики гунів. Атгіла програв битву і ледве спромігся втекти. Це була одна з найкривавіших битв в історії людства. Як твердили сучасники, на Каталаунських полях загинуло близько 300 тис. воїнів. Римляни здо­були свою останню перемогу, але скористатися з неї вже не змогли. Залежність Риму від варварів постійно зростала.

Наступного року Аттіла знову напав на Італію і вирушив на Рим. Врятував місто від пограбування римс єпис­коп Лев І. З коштовними дарунками він прибув до Аттіли. Про що розмовляв папа римський з королем гунів кілька годин, невідомо, але після розмови Атгіла прийняв дарун­ки і повернув назад. Римляни вважали це божим дивом.

Через рік, наступного дня після свого весілля, Атгіла помер загадковою смертю. Гуни поховали свого ватажка у трьох домовинах — золотій, срібній та залізній — на відзнаку того, що Атгіла залізом підкорив народи і приму­сив їх сплачувати гунам золото і срібло. Д-ва Аттіли після його смерті розпалася. Однак Римс імп це не врятувало.

Франки. Назву «франки» (її переклад як «віль­ні», «відважні») викор із сер III ст. стосов­но германських племен, які жили у нижній та середній течі­ях Рейну. Це об'єднання германських племен поділялося на дві великі групи: приморських франків, що жили вздовж нижньої течії Рейну, і прибережних франків, які займали територію Середнього Рейну. Сильніши­ми були салічні франки. Вони часто переправлялися через Рейн і здійснювали набіги на римські володіння в Галлії. У V ст. франки захопили Пн-Сх Галлію. Одним із найвідоміших їхніх вождів у той час був Меровей. Саме при ньому франки билися проти Аттіли на Каталаунських полях. Вождь франків Меровей започаткував їхню першу королівську династію — Меровінгів. Найславетнішим її представником став його онук Хлодвіг (481-511), який об'єднав усіх франків і створив Франкське кор-во.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]