- •1. Література як вид мистецтва.
- •2. Ідеї просвітництва в Україні.
- •3. Особливості розвитку жанру новели у творчості е. По, в. Ірвінга.
- •М. Бахтін про взаємодію автора і читача.
- •2. Провідні концепції Просвітництва. Художні напрями.
- •3. Поема г.У.Лонгфелло «Пісня про Гайавату» − творче поєднання фольклорних індіанських мотивів із сучасним осмисленням проблеми патріотизму.
- •1. Періодизація світової літератури.
- •2. Просвітницький роман. Художні особливості творів.
- •3. Особливості розвитку романтизму в слов’янських літературах.
- •1. Гомерівське питання. Гуманістичний пафос творів Гомера («Іліада», «Одіссея»).
- •2. Проблематика трагедії Йоганна Вольфганга Гете «Фауст».
- •3. «Золоте століття» російської літератури (перша половина хіх ст.)
- •1. Розвиток трагедії і театру у стародавній Греції і стародавньому Римі.
- •Елементи сентименталізму в повістях і оповіданнях г. Квітки-Основ'яненка.
- •Сентименталізм і романтизм в українській літературі.
- •1. Особливості художнього світу давньогрецького роману.
- •2. Романтизм як нове світобачення, мистецький напрям, художня система (загальна характеристика теоретичних засад)
- •3. Романтизм у західноукраїнській літературі (м. Шашкевич, і. Вагилевич, я. Головацький).
- •1.Героїчна поема «Енеїда» − зразок національного епосу.
- •2.Становлення і розвиток романтизму в Німеччині. Інтелектуальні гуртки.
- •3.Романтизм у польській літературі (на прикладі творчості а. Міцкевича).
- •1.Середньовічна література народів Європи, її зв'язок із античною і християнською літературою.
- •2.Провідні теоретики естетики романтизму.
- •3.Передумови розвитку критичного реалізму в європейській літературі хіх ст., провідні принципи і жанри.
- •1.Героїчний епос – один з провідних жанрів літератури доби Середньовіччя.
- •2.Жанр літературної казки. «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер» е. Т. Гофмана − романтична казка-новела.
- •3.Особливості розвитку французького реалізму.
- •1.Давньоруський героїчний епос, його ідейно-художні особливості
- •2. Романтичні ідеї та мотиви у драматургії і прозі Генріха фон Клейста.
- •3.Жанри, проблематика, персоналії французького реалістичного роману (на прикладі двох творів).
- •Тематичне, жанрове багатоманіття лірики вагантів.
- •2.Романтичне світовідчуття – головна особливість поезії г. Гейне.
- •3.Особливості художнього стилю о.Бальзака. Бальзак в Україні (1847-1848, 1848-1850).
- •1.Художні особливості рицарських романів.
- •2.Проблема сенсу людського буття та ролі мистецтва в повісті а.Шаміссо «Дивовижні пригоди Петера Шлемеля».
- •3. Драматургія та новелістика п. Меріме. Інтерес митця до української та російської історії.
- •1.Італійський Передренесанс. Художньо-стильові особливості «Божественної комедії» Данте Аліг′єрі.
- •2.Особливості становлення українського реалізму (60-90-і роки хх ст.).
- •3.Література американського постмодернізму: теоретичні засади; основні представники.
- •1.Світоглядні основи, естетика, поетика літератури доби Відродження.
- •2.Періодизація та своєрідність розвитку англійського романтизму.
- •3. Розвиток реалізму в російській літературі.
- •Художні особливості «Декамерону» Дж. Боккаччо.
- •2. Тематика, проблематика, образи-персонажі роману в. Скотта «Айвенго».
- •3. Піднесення життєвої хватки, рішучості та небажання визнавати поразку в романі м. Мітчелл «Віднесені вітром».
- •1.Гротеск і гіпербола в романі Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель».
- •2. Еволюція романтичного героя в поемі д. Г. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда».
- •3. Модернізм як спроба порвати з художніми традиціями хіх ст.
- •2. Революційна поезія Франції 30-40-их років хіх ст.
- •3. Концепція естетизму у творах о. Уайльда.
- •1. Бароко в німецькій літературі. Творчість Ганса Якоба Гріммельсгаузена («Незвичайні пригоди Сімпліція Сімпліціссімуса»).
- •2. Розвиток жанру психологічного роману. Тема жіночої емансипації в романах Жорж Санд.
- •3. Неоромантичні тенденції в англійській літературі.
- •1. Англійське бароко. Творчість Джона Мільтона (поема «Втрачений рай»), лірика Джона Донна.
- •2. Особливості романтизму і новаторство в. Гюго.
- •3. Особливості розвитку модернізму в українській літературі. Рецепція о. Кобилянської й перші феміністичні ідеї.
- •1. Українська барокова література на тлі світової.
- •2. Віддзеркалення романтичного світосприйняття у творчості Альфреда де Мюссе («Сповідь сина часу»).
- •2. Ідейно-художнє багатство творів Шеллі. Віра поета в людину, її мудрість і гуманізм.
- •1)Специфіка класицистичного образу (розкрити на прикладі прочитаних творів).
- •3)Особливості роману-параболи м. Булгакова «Майстер і Маргарита».
- •Особливості розвитку жанрів травестії (і. Котляревський, «Енеїда»)
- •Еволюція жанру роману (на прикладі творів ф. Купера, г. Мелвіла).
- •Особливості ідейно-тематичного задуму, образної системи роману п. Зюскінда «Запахи».
- •3.Постмодерні візії у творчості бразильського прозаїка Пауло Коельо
1.Італійський Передренесанс. Художньо-стильові особливості «Божественної комедії» Данте Аліг′єрі.
Передренесанс з'явився в Італії ще в XIII—XIV ст., але твердо встановився цей напрям з 20-х років XV ст.; у Франції, Німеччині та інших європейських країнах почався значно пізніше; в українській культурі він мав вигляд спорадичних явищ, які не охоплювали усього способу мислення, а фіксувався ніби як окрема течія, найповніше виявившись у XVI ст., а в першій половині XVII ст. зливавсь із місцевим різновидом бароко.
За своїм жанром «Божественна комедія» — поема. Тема поеми — зображення уявної мандрівки поета у потойбічний світ. Данте сподівався, що, читаючи його книгу, людина разом з ним подумки пройде через суворі випробування та страждання, очиститься від гріхів і піднесеться душею до праведного, благочестивого життя. Данте вірить у людину, в її духовні сили. У вигнанні чітко виявилися прагнення Данте допомогти людям стати досконалішими, знайти гармонію. 1301 рік - вигнання, вважає, що заблудився на життєвому шляху, переносить цей стан на все людство. Егоцентризм - абсолютизує свої почуття й думки. Людство треба привести до Бога, сам Данте приходить до нього через любов до Беатріче. Сюжетом комедії Данте обирає стан душі після смерті, він хотів алегорично показати, що людина в силу волі підпорядкована правосуддю, що нагороджує або карає. Поема на італійській мові, було багато критики з боку прихильників Данте. Але Данте говорив, що хоче бути зрозумілим тисячам, а не десяткам. Літературний твір сприймався буквально. Жанр твору - візія, дуже популярний. Велика відмінність: герой середньовічних візій завжди істота пасивна, він тільки сприймає те, що йому показують. Герой Данте відрізняється активністю, це ріднить його з Епохою Відродження. Активність проявляється в тім, що він завжди сам висловлює оцінку діяльності грішників. Характерне особисте відношення, немає вигаданих персонажів – всі літературні герої це історичні діячі й сучасники Данте. Взаємини в реальному житті відігравали велику роль. «Божественна комедія» написана дуже складно. Її варто розуміти в 4 вимірах: буквальний, алегоричний, моральний й анагогічний (що веде угору). Буквальний: зображення доль людей після смерті. Алегоричний: розкрити ідею відплати й утримати людину від зла - мета Данте. Моральний: прагнення людини до єдності й гармонії з Богом. Анагогічний - прагнення поета оспівати благодатну силу любові до Беатріче, що прояснила свідомість поета, і показати, як через любов до Беатріче він прийшов до Бога. Ідея: усе в цьому світі взаємозалежно. Воздаяння залежить від людського поводження. Реальному життю хотів протиставити ідеальний світ вічності, що має єдиний початок. Ідея всесвітньої гармонії відбивається в гармонії твору. Ідея трійці: три частини поеми (кантики), кожна з 33 пісень, у цілому 100 пісень. Починає твір пролог. Героїв теж три: Беатріче, Данте й Вергілій. Беатріче з'являється тільки у третій частині, Вергілій - у перших двох. Немає вигаданих персонажів. Одне тлумачення головних осіб: Данте - людина, Вергілій - розум, Беатріче - душа.
Особлива рима - терцина. У пролозі: початок з однієї сторони простий, з іншого боку - дуже складний. Данте перебуває на середині життєвого шляху. У Середньовіччі це було 35 років. Час дії – приблизно 1300 рік. Він заблудився, і вважає, що все людство теж заблудилося. Пора року - весна, тому що в момент його сходження в пекло він говорить, що потрапив під ті ж зірки, що й коли зустрів Беатріче, а зустрів він її навесні. Божий світ був створений навесні. Весна - початок. Церква тяжіла до уніфікації, а тут ми бачимо авторське его. Его Данте незвичайне. На його шляху йому заважають три символічних звірі - три найстрашніші гріхи, на думку Данте. Це пантера (рись), лев і вовчиця. Рись - хтивість, пантера - уособлення олігархічної влади у Флоренції. Рись він обходить. Лев - це гордість, а також політична тиранія монарха й держави, він був на гербі Флоренції. Обходить і його. Найстрашніший - жадібність, вовчиця. Вергілія послала до Данте Беатріче. Данте не хоче спускатися в пекло, його лякає напис над ворітьми пекла. Вергілій умовляє ім'ям Беатріче, вона не просто жінка.
Данте звертається до пристрастей першим у світовій літературі, робить їх предметом зображення. Це людський образ. Прислів'я: «Дорога в пекло вимощена добрими намірами». Грішники у вищих колах пекла найчастіше попадають туди за благі наміри. Нижчі кола - закоренілі злочинці, але є й виключення. У вищих колах є надія на прощення. Перед ворітьми пекла Данте зустрічають сонні юрби грішників. Вергілій говорить, що це жалюгідні душі, що вони не варті слів. Ці люди не робили ні добра, ні зла. Епітети: незначні й жалюгідні, більше ніде в комедії таких епітетів немає.