Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_literaturi.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
963 Кб
Скачать
☆

3.Література американського постмодернізму: теоретичні засади; основні представники.

В розвитку американського романтизму виділяють такі періоди:

1) Ранній американський романтизм (1819—1830-ті рр.), до якого критики та науковці віднесли творчість В. Ірвінга, Ф. Купера, Д. Кеннеді та ін. Безпосереднім попередником цього періоду був передромантизм, який розвивався ще у рамках просвітницької літератури. Творчість письменників раннього етапу носила оптимістичний характер, пов'язаний з героїчним часом Війни за незалежність.

2) Зрілий американський романтизм (1840—1850-ті рр.) — це творчість Н. Готорна, Е. По, Г. Мелвілла та ін. Більшість письменників цього періоду пережила глибоке незадоволення ходом розвитку країни, тому в їхніх творах переважали драматичні, навіть трагічні тони, відчуття недовершеності світу і людини, настрої туги, усвідомлення трагізму людського буття. З'явився новий герой — людина з роздвоєною психікою, яка несла у своїй душі штамп приреченості. На цьому етапі американський романтизм набув філософської спрямованості. У твори письменників стала проникати романтична символіка і повчальна алегоричність, значну роль почали відігравати надприродні сили, посилилися містичні мотиви.

3) Пізній американський романтизм (60-ті pp. XIX ст.). Це період кризових явищ. На даному етапі працювали ті письменники попереднього етапу, які продовжували свій творчий шлях у літературі. Відбулося різке розмежування романтичної літератури на:

— літературу аболіціонізму, яка в рамках романтичної естетики протестувала проти рабства з естетичних та загально-гуманістичних позицій.

— літературу Сходу, яка романтизувала й ідеалізувала «східне лицарство», постала на захист історично приреченого руху та реакційного укладу життя.

Американський романтизм породив не тільки концепцію національної культури, він породив і специфічне осмислення жанрів, запозичених в Європі. Шалений темп американського життя створив умови для появи різноманітних “скорочених явищ”.Американські романтики вимушені були пристосовуватися до умов американського життя. Тому і набув такого значення жанр ( короткого оповідання ), яким було можливо щось заробити літератору. Коротке оповідання є представленим в американській літературі і різноманітних проявах: фантастичному, детективному, філософському, алегоричному, психологічному. Результат виявився вдалим: жанр короткого оповідання набув небаченої глибини і став національним американським жанром. Ну і, певна річ, осмислення національної специфіки не обходиться без епічної поеми в дусі “Енеїди” Вергілія. Це завдання виконав Лонгфелло, автор національного епосу “Пісня про Гайавату”.

Джеймса Фенімора Купера називають “американським Вальтером Скоттом”, тому що він осмислив історію своєї молодої країни. Але не тільки про історію США писав Купер. Його романи розділяються на наступні типи: історичні,морські,сімейні хроніки, романи-памфлети, публіцистичні романи.

 Велику увагу слід відвести образам Вашингтона Ірвінга. Нині особливо очевидним стає те, що в його новелах уперше з великою силою й виразністю виникло питання щодо негативних сторін розвитку цивілізації з її культом матеріального успіху.

Сюди відносяться такі питання: специфіка історичного роману в Ірвінга; проблема художнього відтворення цивілізації і т.ін.

Про принципи зображення письменником історичних подій. Особливість пошуку Ірвінга полягала у винаході менш відомих подій і меншої кількості історичних фактів, ніж це було в традиції європейського історичного роману. Тут скоріше натяк на минулі події, ніж розповідь про них. Проте дух історії пронизує повість, визначає розвиток сюжету, відчувається в напружених суперечках персонажів.

Білет № 14

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]