- •Питання до заліку з курсу «порівняльна адвокатура»
- •1. Поняття порівняльного правознавства. Основні завдання курсу «Порівняльна адвокатура»
- •2. Місце порівняльного правознавства у системі юридичних наук.
- •3. Класифікація правових систем світу.
- •4. Поняття, роль та задачі адвокатури.
- •5. Предмет та система курсу «Порівняльна адвокатура». Особливості методології курсу
- •6. Адвокатська діяльність у структурі правових систем сучасності, порівняльно-правовий аспект.
- •7. Зародження та особливості інституту адвокатури у Стародавній Греції.
- •8. Виникнення та розвиток адвокатури у Римі (період імперії та республіканський період).
- •9. Характеристика адвокатури періоду раннього та пізнього Середньовіччя.
- •10. Проведення порівняльного аналізу становлення інституту адвокатури у сучасних європейських країнах: Великобританія, Франція, Німеччина.
- •11. Загальна характеристика етапів розвитку адвокатури у Росії.
- •12. Порівняльно-правовий аналіз розвитку інституту адвокатури в Росії та країнах Європи.
- •13. Становлення інституту адвокатури у сша.
- •14. Характеристика законодавства про адвокатуру різних країн сучасних Європейського союзу.
- •15. Правове положення адвокатів у правових системах світу.
- •16. Особливості допуску до адвокатської діяльності у сша та Великобританії.
- •17. Права та обов'язки адвоката за законодавством Німеччини та Франції.
- •§ 43 Цього закону, "адвокат зобов'язаний сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, бути гідним поваги і довіри, яких вимагає становище адвоката".
- •18. Проведення порівняльного аналізу, виявлення загальних рис та відмінностей правового статусу адвоката.
- •19. Особливості допуску до адвокатської діяльності у Німеччині та Франції: порівняльний аспект.
- •20. Правий статус іноземних адвокатів у сучасних країнах світу
- •21. Поняття професійної етики адвоката, її зміст та значення.
- •22. 3Агальні правила для адвокатів країн європейського співтовариства.
- •23. Кодекс професійної етики сша. Порівняльна характеристика з європейськими стандартами.
- •24. Етичні основи взаємовідносин адвоката з клієнтом, органами слідства, судом, колегами.
- •25. Адвокатська таємниця та адвокатська недоторканість.
- •26. Поняття та зміст професійної етики адвоката за законодавством Франції.
- •27. Обов'язкова участь адвоката-захисника у кримінальному процесі за законодавством Великобританії, Німеччини та сша: проведення порівняльного аналізу.
- •28. Обов'язкова участь адвоката у цивільному процесі за законодавством Франції Німеччини, Росії.
- •29. Правове положення адвоката в Європейському суді з прав людини.
- •30. Процесуальні основи діяльності адвоката в Європейському суді з прав людини. Вимоги, яким повинен відповідати адвокат-представник у Європейському суді з прав людини.
- •31. Підготовка та проведення справи в Європейському суді з прав людини.
- •32. Участь адвоката на стадії виконання рішення Європейського суду з прав людини.
- •33. Особливості оплати юридичної допомоги адвоката-представника в Європейському суді з прав людини.
- •34. Участь адвоката у Європейському суді з прав людини.
- •35. Європейський суд з прав людини - головний орган міжнародного захисту прав людини
- •36. Правове положення адвокатури у системі правових інститутів сша. Структура організаційно-правові форми адвокатської діяльності у сша та Канаді.
- •37. Американська Асоціація адвокатів, її структура та повноваження.
- •38. Умови набуття адвокатської професії; допуск до адвокатської практики у сша. Канаді, охарактеризувати відмінності.
- •39. Правовий статус адвоката у сша та Канаді. Порівняльно-правовий аналіз з країнами Європи.
- •40. Роль адвоката-захисника у системі кримінального судочинства сша.
- •41. Правове положення іноземних адвокатів у сша.
- •42. Особливості організації та діяльності адвокатури у Великобританії.
- •43. Умови набуття адвокатської професії у Великобританії.
- •44. Розподіл функцій між адвокатами, правовий статус соліситорів та баристерів.
- •45. Позитивні та негативні аспекти розподілу функцій між адвокатами у Великобританії.
- •46. 3Агальні положення діяльності адвокатури Німеччини.
- •47. Правовий статус адвоката у Німеччині, його професійні права та обв'язки.
- •48. Спеціалізовані адвокати Німеччини.
- •49. Юридична освіта та допуск до адвокатської діяльності у Німеччині.
- •50. Гонорарна практика адвокатів у Німеччині.
- •51. Правове регулювання адвокатської діяльності Франції.
- •52. Структура адвокатури Франції та організаційні форми її діяльності.
- •53. Умови необхідні для допуску до адвокатської діяльності у Франції.
- •54. Оплата правової допомоги адвокатів у Франції, надання безоплатної правової допомоги.
- •55. Порівняльно-правовий аналіз основних інститутів адвокатури у країнах Євросоюзу.
- •56. Система юридичної освіти у Франції. Допуск до адвокатської діяльності.
- •57. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги у країнах Європи.
- •58. Правове регулювання адвокатської діяльності країн снд (Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Таджикистану та Узбекистану)
- •59. Поняття та зміст адвокатської діяльності за законодавством країн снд.
- •60. Визначення поняття адвокатури як виду професійної діяльності за законодавством країн снд.
- •61. Правовий статус адвоката за законодавством країн снд.
- •62. Членство адвоката у професійних об'єднаннях за законодавством країн снд.
28. Обов'язкова участь адвоката у цивільному процесі за законодавством Франції Німеччини, Росії.
Франція. Представництво в цивільному процесі Франції здійснюється адвокатами і повіреними. Адвокат виконує подвійну функцію: консультативну — висловлює свою думку і дає поради та захисну — забезпечує захист своїх довірителів, виступає від імені однієї з сторін в процесі у цивільних справах. Адвокат в судах загальної юрисдикції її сторону не представляє (у цій ролі виступає повірений), а лише допомагає суду. Відносини між представниками і довірителями в цивільному процесі Франції ґрунтуються на договорі доручення, який виникає після прийняття адвокатом на себе виконання функцій представництва в цивільному процесі за відповідну винагороду. Довіритель зобов'язаний виконати обов'язки перед довіреним і сплатити винагороду. Представництво може бути припинено достроково з відкликанням доручення довірителем, а також відмовою представника від доручення. Повноваження (мандат) на представництво адвоката поширюється на усі процесуальні дії.
Німеччина. У німецькому цивільному судочинстві участь адвоката є в ряді випадків необхідним. Так, наприклад, якщо вартість предмета спору перевищує 10.000 ДМ, то така справа стосується компетенції суду більше високого рівня - земельного суду (Landgerіcht), у якому участь адвоката обов'язкова. Так само, розгляд цивільних справ у другій інстанції Вищим земельним судом (Oberlandesgerіcht) і Федеральним Верховним суді вимагає участь адвоката. При цьому найважливіші процесуальні дії: подача позовної заяви, ведення переговорів, подача клопотань і скарг і ін. можуть відбуватися тільки допущеним у суді адвокатом, у противному випадку вони не будуть мати юридичної сили. У таких випадках своєчасне залученні адвоката ставиться в обов'язок. У противному випадку суд може винести рішення не на вашу користь, причому не на підставі розгляду обставин справи, а винятково через вашу неучасть у процесі (т.зв. Versaumnіsurteіl). До речі скаргу на винесення такого вироку може подати також тільки допущений у суді адвокат. Також необхідна участь адвоката шлюборозлучних процесах (Scheіdungsverfahren) у відділенні суду першої інстанції, що називається сімейним судом (Famіlіengerіcht).
Росія. На сьогодні у ЦПК РФ (ст. 50) закріплена обов'язкова участь адвоката у випадку відсутності представника у відповідача, місце проживання якого невідомо. Дане положення забезпечує такому відповідачеві право на судовий захист, гарантований ст. 46 Конституції РФ, і здійснення цивільного судочинства умовах змагальності й рівноправності сторін. Закріплюючи принцип змагальності, держава разом з тим повинна забезпечити всім суб'єктам судового процесу рівні процесуальні права й можливості по їхній реалізації в незалежності від їхнього матеріального становища.
29. Правове положення адвоката в Європейському суді з прав людини.
Правове положення адвоката в Європейському суді з прав людини визначається згідно з Регламентом Європейського Суду за прав людини та прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини.
Необхідно відзначити, що у ході розгляду справи в Європейському суді адвокат має ті ж повноваження, що й заявник. У цілому зміст прав і обов'язків адвоката в Суді є схожим із правами й обов'язками представника за українським процесуальним законодавством. Разом з тим у Європейському суді права адвоката відносно збору й подання доказів трохи ширше, ніж у українському праві. Зокрема, адвокат вправі представляти Європейському суду як докази письмові показання свідків, яких він опитав самостійно, навіть якщо цих свідків не опитували національні слідчі, судові або інші органи. Крім того, адвокат може представляти в Суд докази, які не представлялися в національні суди та не оцінювалися ними.
Якщо в адвоката виникають труднощі з наданням Європейському суду яких-небудь документів у зв'язку з відмовою органів влади відповідача представити їх йому, він може звернутися в Суд з відповідним проханням. Звичайно Європейський суд запитує у влади держави-відповідача матеріали кримінальних справ, внутрішніх перевірок та іншу інформацію, якою може володіти тільки влада.
Із приводу обов'язків адвоката слід особливо зазначити необхідність відповідати на листи Європейського суду у встановлений строк, оскільки непредставлення відомостей або документів, запитаних Секретаріатом Суду, може привести до того, що скарга взагалі не буде розглянута. На адвоката покладається також обов'язок письмово сповіщати про будь-які зміни своєї адреси під час розгляду в справі (п. 6 ст. 47 Регламенту Суду), оскільки Секретаріатом Суду йому направляється вся кореспонденція.
Адвокат повинен проявляти повагу до Європейського суду, його суддям і співробітникам Секретаріату, а також до влади держави-відповідача. У випадку вживання адвокатом образливих, загрозливих і провокаційних висловлень стосовно перерахованих суб'єктів Європейський суд може відсторонити адвоката від участі в справі або визнати скаргу неприйнятної для розгляду по суті через зловживання правом за змістом пункту 3 ст. 35 Конвенції.
Немаловажно, що на будь-якій стадії провадження Європейський суд вправі відсторонити адвоката від участі в справі та наказати заявникові знайти собі іншого представника. Відповідно до підпункту "b" п. 4 ст. 36 Регламенту підставою для подібного рішення Суду можуть стати обставини справи або дії адвоката. Зокрема , у силу статті 44 "d" Регламенту Суду адвокат може бути відсторонений від участі в розгляді через використання їм образливих, безпідставних і несумлінних доводів, а також занадто великих аргументів.
