61. Правовий статус адвоката за законодавством країн снд.

Згідно з Законом України «Про адвокатуру» адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

У Росії. Законі РФ "Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації" статус адвоката в Російській Федерації вправі набути особа, яка має вищу юридичну освіту, отриману в освітній установі, що має державну акредитацію, вищу професійну освіту, або вчений ступінь по юридичній спеціальності. Зазначена особа також повинна мати стаж роботи з юридичної спеціальності не менш двох років або пройти стажування в адвокатському утворенні в строки, установлені дійсним Федеральним законом.

В Узбекистані. Адвокатом у Республіці Узбекистан може бути громадянин Республіки Узбекистан, який має вищу юридичну освіту й одержав у встановленому порядку ліцензію на право заняття адвокатською діяльністю (далі - ліцензія).

Відповідно до Закону Бєларусі "Про адвокатуру" адвокатом Республіки Бєларусь може бути громадянин Республіки Бєларусь, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи зі спеціальності не менш трьох років або не має такого стажу, але минуле стажування строком від шести місяців до одного року в адвокатурах, який здав кваліфікаційний іспит і одержав спеціальний дозвіл (ліцензію) (далі - ліцензія) на здійснення адвокатської діяльності. Адвокати й стажисти не можуть перебувати на службі в державних, суспільних і інших організаціях, за винятком осіб, що займаються науковою або педагогічною діяльністю.

62. Членство адвоката у професійних об'єднаннях за законодавством країн снд.

У ст.4 Закону АР встановлено, що адвокатською діяльністю може займатися особа, прийнята у встановленому порядку членом Колегії адвокатів і що принесла присягу адвоката, а в ст.9 цього ж закону підкреслюються: "Особи, що не є членами Колегії адвокатів, не можуть займатися адвокатською діяльністю". У РК адвокат обов'язково повинен бути членом колегії адвокатів і лише тоді він має право надавати юридичну допомогу на професійній основі в рамках адвокатської діяльності, регламентованої зазначеним законом (ст.7, 27). У Вірменії членство в союзі адвокатів також є обов'язковою умовою для одержання ліцензії на адвокатську діяльність (ст.11 Закону). Претендент повинен подати в Раду адвокатів заяву із проханням про вступ у нього й прикласти копію свідчення, виданого Державною кваліфікаційною комісією. Особа, що вступила в раду, одержує ліцензію, скріплену печаткою й завірену підписом голови ради. Законодавець Киргизстану підкреслив, що надавати юридичну допомогу на всій території республіки вправі "адвокат, що знаходиться в списку професійного суспільного об'єднання адвокатів". Така обов'язковість членства в професійних громадських організаціях або в колегіях адвокатів не зовсім коректна. Звичайно, адвокати повинні бути членами суспільного об'єднання адвокатів. Однак це не може нав'язувати через адміністративні інструменти або одержання/придбання таким суспільним об'єднанням повноважень ліцензування й т.п..