60. Визначення поняття адвокатури як виду професійної діяльності за законодавством країн снд.

Згідно з Законом України «Про адвокатуру» адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

У Росії в Законі РФ "Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації" адвокатура є професійним співтовариством адвокатів і як інститут громадянського суспільства не входить у систему органів державної влади й органів місцевого самоврядування. Формами адвокатських утворень є: адвокатський кабінет, колегія адвокатів, адвокатське бюро і юридична консультація. Адвокат вправі відповідно до Федерального закону самостійно обирати форму адвокатського утворення й місце здійснення адвокатської діяльності.

В Узбекистані уперше Закон «Про гарантії адвокатської діяльності й соціальному захисту адвокатів» увів ліцензування здійснення адвокатської діяльності і її видів, закріпив принципи, організаційні форми діяльності адвокатури. Так, особі, що одержала у встановленому порядку ліцензію на право заняття адвокатською діяльністю, було дозволено здійснювати її індивідуально, відкриваючи своє адвокатське бюро, або на добровільній основі утворювати з іншими адвокатами (партнерами) колегії й фірми.

Закон РА від 18 червня 1998 року в ст.9 дозволив адвокатам для організації своєї діяльності обирати будь-яку встановлену законодавством організаційно-правову форму роботи.

Законодавець Киргизстану в ст.20 Закону "Про адвокатську діяльність" від 21 жовтня 1999 року N 114 указав, що адвокатські установи можуть створюватися "на основі будь-яких видів власності й організаційно-правових форм". При цьому засновником адвокатської установи може бути будь-яка юридична й фізична особа. Закон Киргизстану, визначаючи форми діяльності з, дозволяє їм здійснювати адвокатську діяльність або через адвокатські установи, або як індивідуальну підприємницьку діяльність (ст.19). У Законі Таджикистану повірник прямо визначений як "підприємець, що робить юридичну допомогу на підставі ліцензій" (ст.2).

Організація адвокатської діяльності в Казахстані така: адвокат вправі здійснювати свою діяльність: а) через юридичну консультацію; б) заснувати самостійно або разом з іншими адвокатами адвокатську контору; в) індивідуально без реєстрації юридичної особи. Наявність у Законі цієї третьої форми є відмінна риса казахського законодавства про адвокатури.

В Азербайджані адвокати також вільні у виборі організаційно-правової форми здійснення адвокатської діяльності: або індивідуально, або в складі організованих структур, до яким віднесені "юридичні консультації, адвокатські бюро, адвокатські фірми й ін." (ст.5). Засновниками цієї структури, так само як і в Узбекистані, повинні бути тільки адвокати. Закон Руз більш тонко й правомірно враховує реалії дня, інтереси як самого адвоката, так і осіб, якою він надає юридичну допомогу.