Мікроскопування бактерій

РОБОТА 1. Виготовити 2 препарати зі слизу, що утворився на зіпсованому (гниючому) м’ясі: один – методом розтисненої краплі, другий – методом забарвлення. Вивчити форму, рух бактерій, що викликають гниття м’яса. Зробити висновок: утворюють вони спори чи ні. Замалювати і пояснити у письмовому вигляді.

РОБОТА 2. Виготовити забарвлений препарат з водного настою сіна. Визначити форму бактерій і здатність їх до спороутворення. Замалювати і пояснити у письмовому вигляді.

РОБОТА 3. Виготовити забарвлений препарат з чистої культури Bac. Mesenteriсus. Визначити форму, сполучення клітин і здатність цих бактерій до спороутворення.

РОБОТА 4. Виготовити забарвлений препарат з невідомої чистої культури кулястих бактерій. Визначити їх сполучення. Замалювати і зробити відповідний запис.

РОБОТА 5. Мікроскопування зубної смаги.

Виготовити забарвлений препарат із своєї зубної смаги. Про­дивитись всі форми і сполучення бактерій, що зустрічаються в зубній смазі. Знайти і продивитись хвилясті форми бактерій (з хвилястих бактерій на зубах часто зустрічається зубна спірохета). Замалювати і зробити відповідний запис.

РОБОТА 6. Виготовити забарвлений препарат з невідомої чистої культури бактерій. Визначити родину і рід цих бактерій. Замалювати і зробити відповідний запис.

Питання для самоконтролю знань

1. Значення мікроорганізмів у житті людини. Використання мікро­організмів у народному господарстві.

2. Бактерії: розміри, форми та будова. Рух, розмноження, споро­утворення.

3. Класифікація бактерій.

4. Дріжджі: розміри, форма, будова, розмноження, класифікація.

5. Гриби: будова, розмноження та класифікація.

6. Відміни в спороутворенні бактерій, дріжджів та грибів.

7. Систематика грибів, основні представники плісеневих грибів –збудники псування плодів та овочів.

8. Ультрамікроби, їх характеристика.

Фізіологія мікроорганізмів

Фізіологія мікроорганізмів вивчає їхню функціональну актив­ність та їх взаємовідносини з навколишнім середовищем. Іншими словами, предметом фізіології мікроорганізмів є вивчення фізичних, хімічних та біологічних процесів, що відбуваються у живій клітині, а також вивчення фізичних, хімічних та біологічних перетворень, що викликаються мікробами у навколишньому середовищі.

У харчовій мікробіології при вивченні фізіології мікроорга­нізмів особливу увагу приділяють властивостям та біологічній діяль­ності мікроорганізмів, які виявляють вплив на формування якості харчових продуктів у процесі їх виробництва, а також мікро­організмів – збудників псування харчових продуктів у процесі їх зберігання, транспортування та реалізації.

Знання фізіології мікроорганізмів дозволяє керувати їх життє­діяльністю, а саме:

• ефективно використовувати корисні властивості мікробів з народногосподарською метою: посилювати накопичення мік­роб­ної маси або направляти біологічну активність відповідно до конкретних завдань виробництва (як приклад можна привести вирощування кормових дріжджів на поживних середовищах із надлишком азотистих речовин з метою отримання маси дріжджів, багатих білком), накопичення дріжджами етилового спирту із глюкози у кислому середовищі та накопичення гліцерину тими ж дріжджами, коли процес відбувається у лужному середовищі;

• пригнічувати життєдіяльність шкідливих мікробів і, таким чином, розробляти раціональні способи зберігання харчових продуктів, шляхи профілактики харчових захворювань мікробної природи, санітарний режим підприємств.

Фізіологія мікроорганізмів тісно пов’язана з іншими приро­дознавчими науками, біохімією, загальною біологією, фізичною хімією та фізикою.

Вивчення фізіології мікроорганізмів базується на глибокому знанні будови мікробної клітини. В наш час завдяки застосуванню найновіших методів дослідження – електронної мікроскопії, радіоак­тивних ізотопів, спектроскопії, електрофорезу та інших – стало можливим проводити дослідження фізіологічних процесів мікроорга­ніз­мів на молекулярному рівні.

Встановлено, що анатомічні структури у мікробів відрізняються за призначенням і виконують у клітині різні життєві функції: цитоплазматична мембрана – напів­проникна плівка, що підтримує у клітині визначений осмотичний тиск; ядерна речовина (молекула ДНК), що забезпечує передачу нащадкам спадкових особливостей; мітохондрії – своєрідні енерге­тичні станції, в яких зосереджені окисно-відновні фер­мен­ти, завдяки яким здійснюються процеси хімічного перетворення речовин і клітина отримує основну частину необхідної їй енергії; рибосоми, що є центрами синтезу білка у клітині.

В останнє десятиріччя встановлена схожість у будові та механізмі спадковості й мінливості мікробів з вищими організмами.