- •Предмет і завдання мікробіології та зв’язок її з товарознавством
- •Короткий нарис з історії розвитку мікробіології
- •Морфологія та систематика мікроорганізмів
- •Морфологія бактерій
- •Основи систематики бактерій
- •Морфологія дріжджів
- •Морфологія плісеневих грибів
- •Ультрамікроби
- •Усі основні частини мікроскопа закріплені на штативі, який складається: з основи штатива (10), тубусотримача (7).
- •Оптичний мікроскоп і робота з ним Вивчити форму, розмноження, рух та інші морфологічні ознаки мікроорганізмів можна тільки за допомогою мікроскопа (рис. 15).
- •Виготовлення препаратів
- •Робота з мікроскопом
- •Мікроскопування дріжджів і плісеневих грибів
- •Мікроскопування бактерій
- •Питання для самоконтролю знань
- •Фізіологія мікроорганізмів
- •Поняття про обмін речовин
- •Хімічний склад мікроорганізмів
- •Ферменти мікроорганізмів
- •Живлення мікроорганізмів – конструктивний обмін
- •Конструктивний обмін
- •Енергетичний обмін мікроорганізмів
- •Загальні положення про енергетичні процеси у клітині
- •Типовими прикладами анаеробного дихання є:
- •Вплив екологічних факторів на мікроорганізми
- •Чим сприятливіші умови середовища для даного мікроорганізму, тим інтенсивніше протікає його розвиток та життєдіяльність.
- •Вплив фізичних факторів довкілля на мікроорганізми Температура
- •Вологість середовища
- •Концентрація розчинених речовин у середовищі і осмотичний тиск
- •Променева енергія
- •Ультразвук
- •Магнітне поле
- •Радіохвилі
- •Електричний струм
- •Гідростатичний тиск
- •Механічна дія
- •Невагомість
- •Вплив хімічних факторів довкілля на мікроорганізми Концентрація водневих іонів (pH)
- •Значення рН середовища для окремих мікроорганізмів
- •Окисно-відновні умови середовища
- •Хімічні речовини
- •Вплив біологічних факторів на мікроорганізми
- •Антибіотики і фітонциди
- •Гранично допустимий вміст антибіотиків у продуктах
- •Використання факторів зовнішнього середовища для регулювання життєдіяльності мікроорганізмів при зберіганні харчових продуктів
- •Культивування мікроорганізмів Поживні середовища, їхнє виготовлення та стерилізація
- •Стерилізація поживних середовищ і посуду
- •Одержання чистих культур мікроорганізмів
- •Розповсюдження мікроорганізмів у природі
- •Мікрофлора ґрунту
- •Мікрофлора води
- •Мікрофлора повітря
- •Кількісне визначення мікроорганізмів
- •Визначення кількості мікроорганізмів методом культивування
- •Підготовка матеріалу до дослідження
- •Приготування десятикратних розведень
- •Висів у чашки Петрі
- •Підрахунок кількості вирощених колоній (проводиться на наступному занятті)
- •Визначення кількості мікробних клітин методом безпосереднього підрахунку під мікроскопом
- •Визначення кількості мікроорганізмів методом крайніх розведень
- •Найважливіші біохімічні процеси, збудниками яких є мікроорганізми
- •Спиртове бродіння
- •Vіі стадія:
- •Молочнокисле бродіння
- •Збудники молочнокислого бродіння
- •Пропіоновокисле бродіння
- •Маслянокисле бродіння
- •Ацетонобутилове та ацетоноетилове бродіння Ацетонобутилове бродіння
- •Ацетоноетилове бродіння
- •Бродіння пектинових речовин і клітковини Бродіння пектинових речовин
- •Бродіння клітковини
- •Аеробні процеси
- •Оцтовокисле бродіння
- •Лимоннокисле бродіння
- •Перетворення азотистих речовин
- •Процеси гниття
- •Нітрифікація та денітрифікація
- •Розклад сечовини
- •Фіксація атмосферного азоту
- •Роль мікробіологічних процесів у кругообігу речовин у природі
- •Накопичувальні (елективні) культури мікроорганізмів
- •Одержання накопичувальної культури сінної палички
- •Одержання накопичувальної культури
- •Одержання накопичувальної культури протея
- •Одержання накопичувальної культури оцтовокислих бактерій
- •Одержання накопичувальної культури маслянокислих бактерій
- •Патогенні мікроорганізми
- •Біологічні особливості патогенних мікроорганізмів
- •Токсиноутворення. Токсини – отруйні речовини, що утворюються мікроорганізмами. Розрізняють екзо- та ендотоксини.
- •Загальні поняття про інфекцію та імунітет
- •Харчові захворювання
- •Харчові інфекції
- •Харчові отруєння мікробного походження
- •Санітарно-мікробіологічний контроль у системі профілактики харчових захворювань мікробного походження
- •Мікробіологія харчових продуктів
- •Мікробіологія молока та молочних продуктів
- •Мікрофлора сирого молока
- •Види мікробного псування молока
- •Мікрофлора питного молока
- •Мікрофлора кисломолочних продуктів
- •Мікрофлора сирів
- •Мікрофлора масла
- •Мікрофлора морозива
- •Мікробіологія м’яса та м’ясних продуктів
- •Допустима мікрофлора у ковбасних виробах згідно СанПіН
- •Мікробіологія риби і рибних продуктів
- •Хвороби овочів
- •Мікрофлора квашених та солоних фруктів, овочів
- •Мікробіологія зерноборошняних товарів
- •Мікрофлора крупи
- •Мікрофлора пшеничного борошна
- •Мікробіологія cмакових товарів
- •Мікробіологія жирових продуктів
- •Мікробіологія крохмалю, цукру та кондитерських виробів
- •Мікробіологічні показники цукру-рафінаду і цукру-піску
- •Мікробіологія консервів
- •Мікробіологія непродовольчих товарів
- •Мікробіологія шкіри та шкіряних виробів
- •Мікробіологія гумових виробів
- •Мікробіологія текстильних товарів
- •Мікробіологія паперу та паперових виробів
- •Мікробіологічна корозія заліза та сталі
- •Біодеградація синтетичних матеріалів, малярського покриття, асфальту, палива та мастильних матеріалів Синтетичні матеріали
- •Малярські покриття
- •Біодеградація асфальту
- •Мікроорганізми в паливі та мастильних матеріалах
- •Біодеградація косметичних, фармацевтичних та оптичних виробів
- •Визначення санітарного стану торговельних підприємств за загальною кількістю мафам (мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів)
- •Визначення якості харчових продуктів та питної води за загальною кількістю мафам
- •Визначення стану бактеріального забруднення непродовольчих товарів за загальною кількістю мафам
- •Визначення наявності бактерій групи кишкових паличок (бгкп) у молоці
- •Визначення якості кисломолочних продуктів за складом їх мікрофлори згідно з гост 9225–84
- •Санітарно-бактеріологічне дослідження якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічний аналіз свіжості м’яса (гост 2392–78)
- •Список літератури
- •Додатки
- •Міжнародна класифікація бактерій
- •Частина 2. Слизисті бактерії. Ці бактерії переміщуються ковзанням (повзучі). Слизисті бактерії поділяють на два порядки:
- •Роди невизначеної належності
- •Родина Veillonellaceae
- •Родина I. Methanobactericeae
- •Порядок Riketsiales
- •Вимоги стандартів і СанПіН до якості харчових продуктів за загальною кількістю мікроорганізмів (мафам, куо)
- •Вимоги стандарту до якості ковбасних виробів за бактеріологічними показниками
- •Орієнтовний склад мікрофлори кисломолочних продуктів (гост 9225–84)
- •Мікробіологія
Визначення наявності бактерій групи кишкових паличок (бгкп) у молоці
Визначаючи наявність БГКП у молоці, роблять висіви у шістьох пробірках з поплавками зі стерильним поживним середовищем Кеслера, до складу якого входять пептон (1%), лактоза (0,25%), генціан-віолет (барвник), жовч (5%).
У перші три пробірки (№ 1, 2, 3) стерильною піпеткою вносять 1 см3 досліджуваного молока, в наступні (№ 4, 5, 6) – 1 см3 молока, попередньо розведеного у співвідношенні 1:10. Вміст кожної пробірки обережно перемішують. Висіви вміщують у термостат при 37оС для культивування мікроорганізмів.
Облік результатів і висновки роблять на наступному занятті.
Визначення якості кисломолочних продуктів за складом їх мікрофлори згідно з гост 9225–84
Метод базується на перегляді препаратів, оброблених барвником метиленовою синню під мікроскопом, для орієнтовної характеристики мікрофлори кисломолочних продуктів.
З метою виготовлення препарату на предметне скло наносять петлею краплю дослідного матеріалу і розподіляють на площі біля 1 см2. Під час дослідження кисломолочного свіжого сиру на скло наносять краплю води, в яку петлею додають сир і розтирають на площі 1 см2. Препарат висушують при кімнатній температурі, фіксують над полум’ям пальника і забарвлюють метиленовою синню.
На одному предметному склі виготовити окремі препарати з трьох досліджуваних зразків кисломолочних продуктів, розглянути з допомогою мікроскопу, побачене замалювати. Порівняти мікрофлору препаратів з мікрофлорою заквасок. Зробити висновок про доброякісність продуктів.
Санітарно-бактеріологічне дослідження якості ковбасних виробів
Визначення загальної кількості за показником МАФАМ, КУО.
Обраний зразок ковбаси протерти ватним тампоном, змоченим в етиловому спирті, і обпалити. Стерильним скальпелем розрізати зразок на дві половини вздовж, не перерізаючи нижньої сторони оболонки. З обох половинок всієї поверхні розрізу стерильним скальпелем зіскоблити фарш, а також вирізати шматки фаршу з середини.
На технічній вазі, дотримуючись правил стерильності, зважити 1 г фаршу. Зважене помістити у стерильну фарфорову ступку і розтерти зі стерильним піском, доливаючи невеликими порціями 9 см3 стерильної води (розведення 1:10).
У чашку Петрі стерильною піпеткою посіяти 0,1 см3 отриманої суспензії (0,01 г досліджуваного продукту), залити розплавленим і охолодженим до 45–48о С МПА, перемішати, і після застигання помістити в термостат для вирощування мікроорганізмів за температури 37о С. Висновки зробити на наступному занятті.
Дослідження ковбасних виробів на наявність БГКП і бактерій роду Сальмонел.
Щоб виявити БГКП і бактерії роду Сальмонел, здійснюють висіви на елективне середовище Ендо (фуксин-сульфітний агар), яке містить лактозу і фуксин-сірчисту кислоту.
Кишкова паличка зброджує лактозу, внаслідок чого утворюються альдегіди, що сприяють виділенню у вільному стані фуксину з фуксин-сірчистої кислоти. Фуксин забарвлює колонії кишкової палички в такі кольори: темно-червоний, яскраво-рожевий та рожевий з темним центром. Сальмонели не зброджують лактозу, і на середовищі Ендо ростуть у вигляді прозорих незабарвлених колоній.
Для виявлення БГКП і бактерії роду Сальмонел необхідно висіяти стерильною піпеткою 0,1 см3 суспензії (0,01 г продукту) на поверхні поживного середовища Ендо у чашці Петрі. Висів розподілити рівномірно по всій поверхні середовища за допомогою стерильного скляного шпателя. Чашки з висівами помістити в термостат для вирощування мікроорганізмів при температурі 37оС. Висновки зробити на наступному занятті.
Дослідження ковбасних виробів на наявність бактерій роду Протея.
Для виявлення бактерій роду Протея здійснюють висіви на свіжовиготовлений навскісний МПА у пробірках.
Стерильною піпеткою взяти 0,5 см3 приготованої суспензії (0,05 г досліджуваного продукту) і помістити в краплину конденсаційної вологи на дні пробірки із навскісним МПА. Пробірки з висівами поставити вертикально в термостат при температурі 37оС для вирощування мікроорганізмів. На наступному занятті по типовому росту (прозорому нальоту з блакитним відтінком) зробити висновок щодо наявності Протея.
