Мікробіологія паперу та паперових виробів

Папір дуже нестійкий до дії бактерій, актиноміцетів та грибів. Негативний вплив мікроорганізмів починається вже на стадії вироб­ництва паперу і паперових виробів. В процесі обробки водою дерев­ної тирси, паперової і текстильної макулатури для розвитку мікро­орга­нізмів створюються сприятливі умови, особливо на ситах фільт­рів, а також в самій воді. Якщо готова паперова продукція збері­га­єть­ся або використовується в приміщеннях з високою віднос­ною воло­гістю повітря, то вона швидко втрачає товарну вартість в результаті мікробіологічного розкладу. В процесі вироб­ництва паперу голов­ними шкідниками є гриби, що розкладають деревину і призводять до різних забарвлень целюлозних мас. Жовті та зелені забарвлення можуть бути спричинені грибами роду Trichoderma або Penicillum, сірі та сіро-зелені – роду Stemphylium та Alternaria, пурпурові – гри­бом Phoma lignicola. Сіре та сіро-блакитне забарвлення пов’язані з роз­витком грибів, що призводять до такого ж забарвлення деревини, а саме: Cladosporium, Pullularia pullulans, Margarinomyces fasciculatus або Trichosporium heteromorphum. Бронзове забарвлення може бути результатом розвитку грибів, що викликають розклад деревини: Polyporus alietinus, Fomes annosus, Coniophora puteana, Stereum sanguinolentum або Flammula spumosa.

В целюлозно-паперовому виробництві при очищенні та сор­туванні целюлозних мас, при виготовленні паперової маси та її формуванні особливе значення має вода. Вона має бути мікробіо­ло­гічно чистою. З цією метою її додатково хлорують.

Головним джерелом мікробіологічного забруднення в целю­лозно-паперовому виробництві є деревина і деревна стружка, маку­латура, вода, що надходить на фабрику (при умові відсутності додат­кового хлорування), повітря фабрик і деяка допоміжна сировина.

Для боротьби з мікроорганізмами на паперових фабриках використовують безпосередні і опосередковані засоби. Останні зумовлені дотриманням гігієнічних правил на виробництві та деяких виробничих параметрів, зокрема температури води та її хлорування. Безпосередні засоби боротьби з мікроорганізмами – це застосування антисептиків з метою знищення мікроорганізмів в целюлозних і паперових масах, зокрема слизоутворюючих.

Головними гігієнічними правилами в целюлозно-паперовому виробництві, поряд з додатковим хлоруванням води, є:

• повне очищення машин і устаткування від різних осадів, слизу і волокон целюлози;

• систематична очистка стін, каналізаційних систем і виробничих приміщень в цілому з допомогою розчинів різних антисептиків;

• дотримання правил зберігання основної та допоміжної сировини, що робить неможливим розвиток мікроорганізмів, комах і гризунів;

• удосконалення конструкції трубопроводів з метою усунення можливості локалізацій мікроорганізмів на окремих їхніх ділянках.

Для боротьби з грибами на стадії целюлозних мас як антисептик використовують буру і борну кислоту, динітрофенол натрію, хлорис­тий цинк, а також пентанітрофенол і хлорфенол.

Антисептики, що використовуються в паперовому виробництві, мають відповідати таким вимогам:

• глибоко проникати у мокрі волокна целюлози;

• не бути токсичними для людини і безпечними у використанні;

• бути стійкими і зберігати свої антисептичні властивості впродовж дев’яти місяців;

• бути доступними за ціною і зберігати свої властивості при мінусових температурах.

Знайти антисептики, які відповідали б усім цим вимогам, досить складно.

У виробництві пакувального паперу для продовольчих товарів рекомендують використовувати сорбінову кислоту, вміст якої, в перерахунку на суху паперову масу, має складати 0,1–0,2 %. Особливе значення має вміст антисептиків у пакувальних паперових матеріалах для цитрусових та інших овочів, оскільки саме пакувальні матеріали оберігають овочі від розвитку плісені в процесі транспор­ту­вання та зберігання.

Особливою проблемою є збереження книжок та архівних матеріалів, оскільки руйнування паперу може відбуватися як в результаті життєдіяльності мікроорганізмів, так і комах, а також може бути результатом процесів старіння, що супроводжуються зміною фізичних, хімічних і механічних властивостей паперу.

Вибір антисептиків для знищення мікроорганізмів в книгосхо­ви­щах та архівах відбувається з урахуванням мікрофлори цих примі­щень та архівних матеріалів.

При цьому необхідно враховувати, що в архівних фондах можуть залишатись живими патогенні для людей, тварин і рослин мікроорганізми. Мікрофлора архівних паперів може бути досить різною, тому її аналіз є основою для визначення профілактичних заходів й методів знищення мікроорганізмів.

При визначенні антисептика необхідно враховувати його доступність, можливість застосування персоналом бібліотек та архівів, ефективність і тривалість його дії на мікроорганізми, а також вплив тривких мікробіоцидів на тих, хто користується архівними мате­­ріа­лами, а також на процес їхнього консервування. Дезінфекцію бага­тьох об’єктів можна проводити сумішшю окису етилену та вугле­кислого газу у відношенні 1:9. Перевагою окису етилену є його інерт­ність стосовно паперу. Разом з тим, дезінфекція такою газовою суміш­шю не може гарантувати стійкий захист паперу від мікро­організмів. В архівній справі доцільним є застосування стійких мікробіо­цидів з одночасним ламінуванням паперу з метою його кон­сер­вування та зміцнення. Цікавим є досвід Інституту Книги у Римі, де працює камера високого тиску, у якій великі партії книжок стери­лізують ціанистим воднем. Місткість цієї камери 35м³.