Вплив біологічних факторів на мікроорганізми

У природних умовах мікроорганізми живуть не ізольовано‚ а разом з усім населенням оточуючого середовища. При сумісному існуванні мікроби вступають у певну взаємодію між собою‚ а також з рослинами‚ тваринами і людиною.

Симбіоз – це взаємокорисне співіснування організмів різних видів. Вони разом розвиваються краще‚ ніж кожний з них окремо. Наприклад‚ в кефірних зернах одночасно живуть молочнокислі бактерії і дріжджі‚ у чайному грибі – кілька видів оцтовокислих бактерій і дріжджів‚ бульбочкові бактерії співіснують разом з бобовими рослинами‚ азотофіксуючі мікроби – з целюлозороз­кладаючими. Різновидами симбіотичного типу взаємовідношень є синергізм‚ сателізм і вірогенія.

Синергізм характеризується підсиленням фізіологічних функ­цій при сумісному розвитку мікроорганізмів. Наприклад‚ вітаміни‚ що синтезуються дріжджами‚ стимулюють розвиток молочнокислих бактерій‚ а молочна кислота створює сприятливе середовище для розвитку дріжджів. Різні види гнильних бактерій‚ що розвиваються у харчових продуктах‚ розкладають білки інтенсивніше‚ ніж окремі мікроби.

Сателізм – це співжиття мікроорганізмів‚ коли один з них сти­мулює розвиток іншого. Так‚ дріжджі і сарцини продукують вітаміни‚ амінокислоти та інші речовини стимулюють розвиток більш вимог­ливих до поживних середовищ бактерій. Азотобактер синтезує віта­міни та біологічно активні речовини‚ які перетворюють органічні форми азоту в неорганічні‚ що‚ в свою чергу‚ позитивно впливає на розвиток вищих рослин.

Вірогенія – це взаємовідносини деяких бактерій‚ дріжджів і простіших з вірусами.

Мутаалізм – це співжиття‚ яке ґрунтується на взаємній вигоді. Наприклад‚ аеробні мікроорганізми‚ поглинаючи кисень із середо­вища‚ створюють сприятливі для анаеробів відновлювальні умови.

Коменсалізм – це чітко виражена форма мирного співжиття різних видів мікроорганізмів або мікро- і макроорганізмів. Такі вза­ємо­відношення характерні для дріжджів‚ молочнокислих та інших бактерій‚ що знаходяться на рослинах. До коменсалів відносять більшість представників "нормальної" мікрофлори тварин і людей‚ які постійно живуть у шлунково-кишковому тракті‚ на шкірі і слизистих оболон­ках. Кишкові палички і молочнокислі бактерії при розвитку у товстому відділі кишечнику отримують від макроорга­нізму всі речовини‚ які необхідні для їхньої життєдіяльності, і не шкодять йому‚ а навіть приносять деяку користь тим‚ що створюють у кишечнику кисле середовище й пригнічують розвиток гнильних та патогенних бактерій.

Метабіоз – це форма взаємовідносин‚ при якій в результаті жит­тє­­діяльності одних мікроорганізмів створюються умови для розвитку інших. Такі взаємовідношення спостерігаються між дріжджами і оцтовокислими бактеріями. Дріжджі‚ зброджуючи цукор в етиловий спирт‚ створюють умови для розвитку оцтовокислих бактерій‚ а оцтову кислоту‚ що вони утворюють‚ використовують плісеневі гриби‚ окиснюючи її у вуглекислий газ і воду.

Паразитизм – це тип взаємовідносин‚ при якому сумісне існування приносить одному користь‚ а іншому – шкоду‚ яка часом призводить до загибелі. Паразитами є збудники інфекційних хвороб людей і тварин. Бактеріофаги розвиваються за рахунок живих клітин бактерій‚ які в результаті цього руйнуються і гинуть.

Хижацтво – це позаклітинний паразитизм. Деякі мікроорганіз­ми поглинають клітини інших видів і використовують їх як поживний матеріал. Хижі бактерії мають сітку‚ що вловлює інших‚ руйнує їх і використовує. Мікроорганізми-хижаки зустрічаються серед бактерій‚ грибів‚ простіших‚ що живуть у прісних водоймищах і мулах.

Антагонізм – це взаємини‚ при яких один вид мікроорганізмів (антагоніст) несприятливо впливає на інші‚ послаблює або повністю припиняє їх ріст і розвиток чи викликає загибель.

Так‚ молочнокислі бактерії послаблюють розвиток гнильних мікробів. На цьому явищі ґрунтується квашення‚ виробництво кисло­молочних продуктів‚ сирів.

Антагоністичні форми зустрічаються у багатьох плісеневих грибів‚ спороутворюючих бактерій (сінна паличка‚ картопляна па­личка та ін.) і неспороутворюючих бактерій (синегнійна паличка‚ чудесна паличка). В залежності від виду мікроорганізмів‚ середовища існування і ряду інших факторів‚ причинами антагоністичної дії мікробів-антагоністів може бути виснаження поживного середовища‚ зміна його фізико-хімічних властивостей‚ виділення у середовище мікробами-антагоністами специфічних токсичних продуктів життє­діяль­ності‚ які згубно впливають на інші мікроби.

Антагоністичні взаємовідношення у світі мікробів є одним з важливих факторів‚ що обумовлюють склад мікрофлори природних субстратів.

Конкуренція – одна з форм антагонізму‚ коли конкуренто­спроможні види мікроорганізмів швидко споживають із середовища поживні речовини або кисень‚ в результаті чого й швидше розмножуються. Цей тип взаємовідношень широко розповсюджений у технологічних процесах між промисловими чистими культурами та інфікуючою мікрофлорою.