Одержання накопичувальної культури сінної палички

(Bac. Subtilis)

Сінна паличка відноситься до гнійних бактерій. Гнійні бактерії викликають розпад білкових речовин і псування багатих білковими речовинами м’ясних і рибних товарів.

Сінна паличка, поруч з іншими гнійними бактеріями, широко поширена у природі і дуже часто знаходиться на сіні, звідки й одержала свою назву. Для отримання з сіна накопичувальної куль­тури сінної палички використовують такі її властивості:

1. сінна паличка відноситься до аеробних мікроорганізмів;

2. як живильне середовище сінна паличка використовує сінний відвар;

3. реакція поживного середовища має бути нейтральною;

4. спори сінної палички дуже стійкі до нагрівання – вони витримують кип’ятіння впродовж 2-х год;

5. найбільш сприятлива температура для розвитку сінної палички – 25–30С.

Постановка накопичувальної культури сінної палички прово­диться так: у колбу вміщують майже 25 г подрібненого сіна і заливають його 200 мл води. Для того, щоб середовище залишалось нейт­раль­ним, до колби додають ще пучку крейди, і вміст колби кип’я­тять впродовж 10–20 хв. При кип’ятінні поживні речовини переходять у розчин. Крім того, при цьому відмирають всі неспоро­утворюючі бактерії та бактерії, які утворюють нестійкі до нагрівання спори. Спори ж сінної палички залишаються невбитими (поруч зі спорами сінної палички можуть залишатися невбитими і спори інших бактерій, які утворюють стійкі до нагрівання спори).

Оскільки сінна паличка належить до аеробних мікроорганізмів, то для кращого постачання киснем беруть тільки частину сінного відвару і наливають його тонким шаром (1–2 см) у стерильну колбочку, яку закривають ватним корком і ставлять у термостат при темпе­ратурі 30С. Через 2–3 дні на поверхні сінного відвару, як ре­зуль­тат розвитку сінної палички, утворюється тоненька плівка. Плівка скла­дається з рухливих паличок, розміщених окремо або у вигляді ланцюжків, що складаються з окремих клітин. Під час розгля­ду фарбованих препаратів під мікроскопом в багатьох клітинах чітко видно незафарбовані спори.

Одержання накопичувальної культури

картопляної палички (Bac. mesentericus)

Картопляна паличка також відноситься до гнійних бактерій і досить поширена в природі. Вона завжди знаходиться в ґрунті, і, як результат, у картоплі, звідки і виділяють накопичувальну культуру цієї палички, користуючись такими її властивостями:

1. картопляна паличка розвивається тільки за наявності кисню повітря;

2. кращим поживним середовищем для її розвитку є картопля;

3. середовище має бути нейтральним;

4. спори картопляної палички дуже стійкі до підвищення температури.

Постановку накопичувальної культури картопляної палички проводять так: шматочок очищеної картоплі натирають крейдою (для нейтралізації кислот, які містяться у картоплі) і вміщують у пробірку. Пробірку закривають ватним корком і нагрівають плинною парою в автоклаві впродовж 20 хвилин. При такій тепловій обробці гинуть всі неспороутворюючі бактерії і більшість спор, а спори картопляної палички залишаються життєздатними. Пробірку після нагрівання в автоклаві вміщують у термостат при температурі 30º С на 2–3 доби. При цьому спори картопляної палички проростають у вегетативні клітини, які, розмножуючись, утворюють на поверхні картоплі тверду плюсклу плівку буро-коричневого кольору. Розглядаючи під мікро­скопом препарати, виготовлені з плівки, видно рухливі палички або палички з великими спорами, що розміщені у її центрі.