Мікробіологія непродовольчих товарів

Зміна фізичних, механічних та хімічних показників якості різ­них непродовольчих товарів та матеріалів часто пов’язана з життє­діяль­­ністю мікроорганізмів. Важко назвати таку групу матеріалів, яка б не зазнала нищівної дії мікроорганізмів.

До змін якості непродовольчих товарів та матеріалів, спричи­нених мікроорганізмами, можна віднести:

• зміну забарвлення та розви­ток грибів (на бавовні, папері, поліхлорвінілі чи фарбі);

• корозію металів;

• деформацію – здуття малярського покриття, спричинене грибами;

• розшарування олійно-водної емульсії, спричинене бактеріями;

• вібрілізацію – роздвоєння волокнистих матеріалів, напр., вовни;

• зміну механічних властивостей (зниження міцності бавовни, поліхлорвінілу чи дерева);

• зміну електричних властивостей (напр., зниження опору елек­тро­­ізо­­ляційних матеріалів);

• зміну оптичних властивостей (напр., опалісценція скла);

• зміну хімічних властивостей (напр., розпад целюлози в тканинах чи складових фарби);

• зміну органолептичних властивостей (неприємний запах товару чи матеріалу зумовлений розкладанням його мікроорганізмами).

Розкладання непродовольчих товарів і матеріалів проходить поступово і має такі фази:

1 фаза – зараження ( через забруднення води, ґрунту, різних предметів та ін.);

2 фаза – інкубація – час до появи перших ознак розкладання матеріалу;

3 фаза – розкладання – час від появи перших ознак до повного розкладання матеріалу.

Мікробіологія шкіри та шкіряних виробів

У промисловості використовують шкіри великої рогатої худоби, кінські, свинячі, овечі, козячі, а також шкіри диких звірів, повзунів та риб.

Мікрофлора шкіри, а також її мікробіологічне розкладання знаходиться в прямій залежності від роду шкіри, методу її фарбу­вання і використаних барвників.

Головною складовою сирої шкіри є білки (колаген, еластин і кератин, а також альбуміни і глобуліни). У складі шкіри вміст води становить 65–75 %, вміст білків приблизно 33%. Окрім того, в складі шкіри від 0,5 до 2% ліпідів, приблизно 0,5% мінеральних речовин, а також незначна кількість пігментів і вуглеводів.

Найважливішим складником вичинюваної шкіри є колаген. Сира шкіра не придатна до використання. Тільки гарбування та ізоляція волокон колагену надає вичинюваній шкірі споживчі властивості.

Мікрофлора вичинюваної шкіри та шкіряних виробів залежить від способів її гарбування і подальшого виправлення. Розвиток мікроорганізмів на поверхні шкіри виявляється у вигляді плям різного кольору, що особливо помітно на фарбованій шкірі. Гриби та бактерії можуть бути причиною утворення плям таких кольорів:

• сіро-білі плями – в результаті розвитку бактерії Bacillus megaterium на шкірах, гарбованих рослинними гарбниками;

• сіро-бронзові та фіолетові плями – в результаті розвитку плісеневих грибів Aureobasidium або Paecilomyces на шкірах, гарбованих рослинними гарбниками;

• фіолетові плями – в результаті розвитку грибів Aspergillus nidulons на шкірах, гарбованих рослинними гарбниками;

• червоні плями – в результаті розвитку грибів Aureobasidium або Paecilomyces на шкірах, гарбованих екстрактом guebracho;

• сірі та чорні – в результаті розвитку гриба Aspergillus niger;

• рожеві та червоні плями – в результаті розвитку грибів Chaetospharia, Rhodotorula rubra, Penicillum islandicum, Penicillum purpurogenum та інших мікроорганізмів;

• зелені плями – під впливом гриба Verticillium glaucum на шкірах, гарбованих рослинними або хромовими гарбниками, призна­чених для виготовлення спортивного асортименту;

• жовто-бронзові, темно-бронзові, сірі та зелено-бронзові плями – в результаті розвитку грибів роду Аsprygillus i Penicillum на шкірі кольору беж, призначеній для виготовлення спортивного асортименту.

Названі дефекти шкіри та шкіряних виробів – це тільки приклади змін, що можуть мати місце в результаті розвитку мікроорганізмів. Вирішальний вплив на розвиток мікроорганізмів і поява дефектів на шкіряних виробах мають такі фактори: вміст води, вміст поживних речовин і відсутність антисептиків.

При мікробіологічному дослідженні шкіряного взуття, взуття комбінованого чи взуття із шкірозамінників необхідно враховувати можливість наявності патогенних мікроорганізмів – грибів і бактерій.

До грибів, що спричиняють грибкові захворювання ніг відносяться гриби роду Trichophyron mentagrophytes, Trichophyton vernecosum, Microsporum gypseum, Epidermophyton flocosum, а також деякі види роду Candida.

З числа бактерій, що можуть бути причиною захворювання шкіри ніг, необхідно назвати Staphylococcus aureus i Bacillus megaterium.

В процесі експлуатації взуття треба завжди враховувати те, що кількість мікроорганізмів на взуттєвих матеріалах, якщо вони не вміщують відповідних антисептиків, зростає. Вимоги до антисептиків зумовлені видом і призначенням шкіри та шкіряних виробів. Основні вимоги, яким повинні відповідати антисептики, що вико­ристо­вуються для шкіряних виробів:

• антисептик має бути безпечним для працівників гарбарні і шкіряного виробництва;

• антисептик має бути безпечним при експлуатації шкіряних виробів;

• антисептик має бути не дорогим і зручним у використанні;

• антисептик має добре зберігатися на шкірі;

• антисептик не повинен впливати на забарвлення шкіри;

• антисептик не може бути причиною корозії обладнання в гарбарні;

• термін дії антисептика має бути тривалим;

• антисептик має ефективно гальмувати розвиток мікроорганізмів на вичинюваних шкірах.

Найчастіше в шкіряному виробництві застосовують антисептик 4-нітрофенол. Він забезпечує мокру шкіру від розвитку мікро­організмів на 14 днів в нормальних умовах гарбарні. Цей антисептик можна додавати до складу гарбників, засобів догляду за готовими шкіряними виробами або безпосередньо втирати в готову шкіру чи шкіряні вироби.

До інших антисептиків, що використовуються в шкіряному виробництві, належать:

• 4-нітрофенолан содовий;

• 4-метило-4-хлорофенол;

• п’ятихлорфенол;

• 0-фенілофенол.

Застосування антисептиків у виробництві взуттєвих матеріалів має велике значення для покращання гігієнічних властивостей взуття.