Кількісне визначення мікроорганізмів

Для оцінки санітарного стану приміщень і при проведенні експертизи продуктів визначають вміст мікроорганізмів у повітрі, на різних об’єктах, у продуктах.

Кількісне визначення мікроорганізмів проводять такими методами:

1. Метод культивування на твердих середовищах (чашковий метод). Суть цього методу: в поживне середовище вносять визначену кількість розбавленого стерильною водою продукту (або змив з визначеного об’єкта). Кількість мікробів у досліджуваному об’єкті визначають за кількістю вирощених колоній, розраховуючи, що кожна колонія виростає з однієї клітини. Недоліком методу культивування є те, що результати висіву можна отримати лише через кілька днів; позитивне ж те, що з допомогою цього методу враховуються тільки живі клітини.

2. Методи безпосереднього підрахунку мікробних клітин під мікроскопом. Для безпосереднього підрахунку кількості мікробних клітин під мікроскопом використовують спеціальні камери. Суть цього методу полягає в тому, що готують визначене розведення досліджуваного продукту і підраховують у ньому кількість мікробних клітин. Знаючи міру розведення продукту, об’єм рідини, взятий для підрахунку і кількість мікробів у даному об’ємі, визначають кількість мікробів у 1г / 1мл продукту (змиву). Даний метод дає можливість швидко одержати результати, однак суттєвим недоліком його є те, що враховуються не тільки живі, але й неживі клітини мікробів, і результати виходять завищеними. Крім того, вказаний метод придатний лише для визначення кількості великих мікробних клітин (дріжджів, спор грибів, великих бактерій). Дрібні бактерії вказаним методом врахувати дуже важко.

3. Метод крайніх розведень. Даний метод використовується в тих випадках, коли потрібно визначити не загальний вміст мікробів, а тільки кількісний вміст мікробів якої-небудь однієї фізіологічної групи або виду. Суть цього методу в наступному: робляться висіви з низки десятикратних послідовних розведень продукту (змиву об’єкта) в накопичувальне середовище для визначеного виду (фізіологічної групи) мікробів і знаходять те крайнє розведення продукту, у яке потрапила хоча б одна мікробна клітина визначеної групи (виду) мікробів. Крайнє розведення визначають за змінами поживного середовища, що відбулись в результаті розвитку досліджуваної групи мікробів.

Визначення кількості мікроорганізмів методом культивування

Зміст завдання: визначити вміст мікроорганізмів на вказаному викладачем об’єкті (стіл, тарілка, ніж та ін.), у продукті (борошно, сіль, хліб, дріжджі та ін.) або в повітрі.

Визначення кількості мікроорганізмів методом культивування проводиться за такими етапами:

1. підготовка вказаного матеріалу для дослідження;

2. приготування десятикратних розведень матеріалу;

3. висів у чашки Петрі;

4. підрахунок вирощених колоній (проводиться на наступному занятті).

Підготовка матеріалу до дослідження

Характер підготовки матеріалу для дослідження залежить від його природи і властивостей:

1. Матеріал – твердий продукт, нерозчинний у воді (хліб, сир, пе­­­чиво та ін.).

У цьому випадку зважується в стерильному посуді наважка продукту, взята з середнього його зразка. Розміри цієї наважки (0,5 – 2 г) визначаються ступенем забруднення продукту: чим він вищий, тим менша має бути наважка. Наважку переносять у стерильну ступку, заливають 1–2 мл стерильної води і ретельно розтирають стерильним макогончиком. Опісля всю цю масу переносять у колбочку або пробірку з визначеним об’ємом води (10 мл або 100 мл) і одержану таким чином вихідну суспензію ретельно розмішують.

2. Матеріал – твердий продукт, розчинний у воді (сіль, цукор та ін.).

Щоб приготувати вихідну суспензію, діють так: відважують наважку продукту і розчиняють її у визначеному об’ємі стерильної води.

3. Досліджуваний матеріал – рідина (наприклад, молоко, плодово-ягідний сік, безалкогольний напій, вода та ін.). Такий матеріал є готовою вихідною суспензією.

4. Матеріал – будь-яка поверхня (поверхня стола, бочки, котла та ін.).

У цьому випадку для приготування вихідної суспензії з поверхні досліджуваного предмета площею 100 см² (4 площі по 25 см²) знімають стерильним тампоном, змоченим у стерильній воді, мікрофлору, яка на ній міститься. Тампон вміщують у колбочку з визначеним об’ємом стерильної води (10–100 мл). Потім стерильним тампоном витирають цю поверхню і тампон вміщують в ту ж колбочку. Вміст колбочки ретельно розмішують для одержання вихідної суспензії.

5. Досліджуваний матеріал – газ (повітря).

У цьому випадку протягують визначений об’єм повітря через відомий об’єм стерильної води або рідкого живильного середовища. Можна також проводити визначення мікробної забрудненості повітря іншим способом, а саме: чашку Петрі з поживним середовищем переносять в досліджуване приміщення і відкривають її на 5–10 хвилин для осідання на середовищі мікроорганізмів.