Вміст Мп, Zп, Си, Рb, Сd в озимій пшениці, мг/кг сухої речовини (за в. І. Купчиком)

Варіант досліду	Мn	Zn	Сu	Рb	Сd
Коріння
Контроль	160	56,5	30,3	6,9	0,13
N45P45K45	189	65,8	22,4	8,4	0,16
N90P60K60	229	47,6	17,2	14,3	0,26
N120P90K90	258	47,0	17,3	14,3	0,26
Зерно
Контроль	12,6	28,5	8,7	0,96	0,01
N45P45K45	12,9	223	7,3	0,52	0,02
N90P60K60	13,5	21,5	5,7	6,52	0,02
N120P90K90	14,0	20,4	5,2	0,45	0,02

Накопичення мікроелементів у великих кількостях, особливо важких металів (Рb, Сd), спостерігається у зонах техногенних викидів. Тому на практиці здебільшого використовують дані се­реднього вмісту елементів живлення (табл. 10).

Таблиця 10

Вміст елементів живлення у різних культурах, % на суху речовину

Культура	N	р2о5	К2O	СаО
Озима пшениця зерно солома	2,0-2,5 0,5	0,85-1,00 0,2	0,5-0,8 0,09-1,0	0,07 0,28
Кукурудза (зерно)	1,8-2,0	0,57	0,37	0,03
Горох зерно солома	4,3 1,4	1,0 0,35	1,25 0,50	0,09 1,85
Льон насіння солома	4,0 0,62	1,35 0,42	1,0 0,97	0,26 0,69

14.2. Винос поживних речовин культурами

Винос з ґрунту сільськогосподарською продукцією поживних речовин значною мірою залежить від їх вмісту в основній і побічній продукції врожаю. Розрізняють біологічний і господарсь­кий винос. Біологічний винос — це кількість поживних речовин, яка витрачається на утворення всієї біологічної маси врожаю. Господарський винос складається з кількості поживних речовин, яка вилучається з поля разом з основною або основною і по­бічною продукцією після її вивезення з поля при збиранні. Гос­подарський винос залежить не тільки від культур, а й від вро­жаю, вмісту в ньому поживних речовин та умов вирощування. Наприклад, при урожаї пшениці 40 ц/га із зерном і соломою в середньому виноситься, кг/га: азоту — 130, фосфору — 50, ка­лію — 62. Із ростом урожайності винос значно збільшується.

При урожаї 96-116 ц/га зерна кукурудзи винос основною і побічною продукцією азоту становить, кг/га: азоту — 214-349, фосфору — 71-116, калію — 130-302. Очевидно, що для виро­щування таких урожаїв у ґрунті повинен бути значно більший запас рухомих сполук азоту, фосфору і калію, який необхідно створити за рахунок вмісту поживних речовин ґрунту і внесення добрив. Високі норми добрив повинні бути агрохімічно, еколо­гічно і економічно обґрунтовані.

У практиці при встановленні норм добрив враховують винос азоту, фосфору і калію на формування одиниці основної продукції і відповідної кількості побічної (табл. 11).

Таблиця 11