23.1.4. Агрохімічні картограми

За результатами дослідження ґрунтів господарств державні обласні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції' складають картограми вмісту гумусу, макро- і мікроелементів, кислотності, засолення ґрунтів і інші.

До агрохімічних картограм додається зведена відомість роз­поділу площ за різним вмістом поживних речовин, ступенем кис­лотності, засолення. У пояснювальній записці до картограми вказують загальні відомості про район чи область, географічне розташування господарства, детальну характеристику ґрунтів, приводять зведені таблиці агрохімічних показників, аналіз остан­нього туру (циклу) обстежень порівняно з попереднім, рекомен­дації з вапнування (гіпсування), таблиці рекомендованих норм добрив. Наявність ЕОМ, ГІС дає змогу за допомогою комп'ютерів виготовляти і використовувати агрохімічні картограми, агро­хімічний паспорт поля.

23.1.5. Моніторинг ґрунтів

Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів здійснює науково-методичне та організаційне забезпечення ве­дення державного моніторингу земель сільськогосподарського призначення з метою виявлення і узагальнення тенденцій та ха­рактеру змін показників родючості ґрунтів, їх забруднення залиш­ковими кількостями пестицидів, добрив, важкими металами, радіонуклідами Моніторинг земель передбачає систему спосте­режень за угіддями, дослідження їх стану, прогнозування зміни величини показників, які характеризують стан ґрунту і склад про­дукції, вироблення раціональних управлінських рішень.

Результати агрохімічних досліджень і моніторингу ґрунтів використовують під час складання картограм і паспорта поля, коригування рекомендованих норм внесення добрив за до­помогою поправочних коефіцієнтів на агрохімічні властивості, складання системи і плану застосування добрив та проектно-кошторисної документації на вапнування кислих і гіпсування со­лонцюватих ґрунтів, визначення асортименту добрив, встанов­лення потреби у засобах хімізації на господарський рік і перспективу, планування виробництва добрив і інших засобів хімізації, розподілу ресурсів, визначення полів, земельних діля­нок, що потребують комплексного агрохімічного окультурення; визначення площ для вирощування чистої продукції, якісної оцін­ки землі і визначення екологічного стану, паспортизації полів і окремих ділянок, прогнозування зміни величини агрохімічних показників родючості ґрунту та його забруднення, агрохімічної та еколого-агрохімічної, економічної оцінки поля і застосування засобів хімізації.

23.1.6. Агрохімічний паспорт

На основі агрохімічного та інших видів досліджень складають агрохімічний паспорт поля, ділянки. Основними джерелами да­них для агрохімічного паспорта є нарис про ґрунти господарства, дані останнього туру ґрунтово-агрохімічного дослідження, дані про вивчення забруднення важкими металами і пестицидами, результати радіаційного контролю. На кожне поле і земельну ділянку господарства складають агрохімічний паспорт, який ви­дають землевласнику, землекористувачу. Зі зміною власника чи землекористувача видається новий агрохімічний паспорт. Агро­хімічний паспорт поля, ділянки — це документ, що містить дані агрохімічної характеристики ґрунтів, стан їх забруднення токсич­ними речовинами та радіонуклідами. Він дає можливість визна­чити якість поля (ділянки), визначити агрохімічну і еколого-агро-хімічну оцінку поля (ділянки) у балах.