Контрольні запитання

1. Що таке система і план застосування добрив?

2. Відмінності систем застосування добрив в основних зонах України.

3. Як використовують добрива для удобрення овочевих, плодових і ягідних культур?

23. Організація і економіка застосування добрив

23.1. Організація агрохімічного забезпечення і обслуговування

Агрохімічне забезпечення і обслуговування є складовою ча­стиною агрохімічного сервісу. Агрохімічний сервіс передбачає надання аграрним товаровиробникам виробничих послуг у сфері хімізації сільськогосподарського виробництва. Підприємствами агрохімічного сервісу є такі, які надають виробничі послуги ви­робнику аграрного продукту, але вони не є власниками вироб­леного продукту. Агрохімічне забезпечення і обслуговування здійснюють підприємства різних форм власності: 1) державної (агрохімічна служба) — Державний технологічний центр охоро­ни родючості ґрунтів, державні обласні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції, науково-дослідні, проектні і навчальні установи; 2) кооперативної — На­ціональна асоціація «Укрсільгоспхімія», ВАТ «Агрохімцентр», об­ласні і районні формування «Сільгоспхімія», різні об'єднання, пункти хімізації' господарств, посередники.

Напрямки агрохімічного забезпечення такі: 1) проведення агрохімічних досліджень, складання агрохімічних картограм, аг­рохімічних паспортів поля; 2) розробка системи і планів застосу­вання добрив, складання проектно-кошторисної документації на проведення вапнування і гіпсування, застосування добрив; 3) про­ведення комплексної діагностики; 4) визначення потреби у засо­бах хімізації; 5) державний і авторський контроль за проведен­ням хімічної меліорації, застосуванням добрив і пестицидів. Контроль за умовами зберігання, транспортування, застосуван­ням агрохімікатів з боку держави здійснює агрохімічна служба. Вона повинна контролювати якість сільськогосподарської про­дукції від початку її вирощування до споживання, видавати сер­тифікати на продукцію сільськогосподарського виробництва, виконувати арбітражні аналізи.

23.1.1. Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів

Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів об'єднує державні обласні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції Автономної Республіки Крим та областей. Разом з науково-дослідними і проектними установа­ми, агрохімічними лабораторіями здійснює наукове забезпечення товаровиробника. Основним завданням Державного технологіч­ного центру охорони родючості ґрунтів є: 1) проведення державно­го моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель; 2) роз­роблення заходів збереження, підвищення родючості та охорона ґрунтів; 3) визначення якості продукції рослинництва, кормів і си­ровини; 4) розроблення рекомендацій застосування засобів хі­мізації; 5) визначення забруднення сільськогосподарських угідь радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів, важкими металами, токсичними речовинами; 6) визначення потреби това­ровиробника у засобах хімізації; 7) здійснення наукового забез­печення товаровиробника; 8) наукове керівництво і науково-ме­тодичне забезпечення робіт державних обласних технологічних центрів охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів здійснює наукове забезпечення товаровиробника і здійснює державний контроль за застосуванням засобів хімізації на землях України комерційними та іншими підприємствами та організаціями.

Наукове забезпечення передбачає вивчення стану ґрунтів, проведення агрохімічного моніторингу, паспортизацію земель, вивчення складу продукції рослинництва і кормів, визначення ба­лансу поживних речовин і ефективності застосування засобів хімізації (хімічні меліоранти, добрива, пестициди і біологічно ак­тивні речовини), складання системи і планів застосування добрив, розробку рекомендацій використання засобів хімізації. Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів функціонує на базі державної власності, здійснює свою діяльність за єдиним внутрі­шньогосподарським планом. Держава встановлює завдання на проведення моніторингу ґрунтів, паспортизацію земель.

Агрохімічні лабораторії центрів проводять ґрунтову і рослин­ну діагностику для визначення запасу поживних речовин у ґрунті і необхідності внесення добрив, обґрунтування сумісного застосування добрив і пестицидів. Вони проводять моніторинг ґрунтів, аналізують ефективність застосування засобів хімізації, впроваджують у виробництво нові елементи технологій вирощу­вання культур, збереження і підвищення родючості ґрунтів.

Контроль за умовами зберігання, транспортування, застосу­вання засобів хімізації з боку держави повинна здійснювати аг­рохімічна служба. Агрохімічна служба повинна контролювати якість сільськогосподарської продукції від вирощування до спо­живання, видавати сертифікати на продукцію сільськогоспо­дарського виробництва, виконувати арбітражні аналізи.