- •Контрольні запитання
- •1. Походження, склад і властивості ґрунтів
- •1.1. Гранулометричний склад ґрунтів
- •Класифікація механічних елементів ґрунтотворних порід і ґрунтів (за н. А. Качинським, 1965)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за н. А. Качинським, 1965)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за м. М. Годліним, 1940)
- •1.2. Мінералогічний склад ґрунтів
- •1.3. Ґрунтотворні породи
- •1.4. Суть ґрунтотворного процесу
- •1.5. Морфологічні ознаки ґрунту
- •Система символів генетичних горизонтів
- •1.6. Органічна частина ґрунту
- •Запас гумусу (т/га) в метровому шарі основних типів і підтипів ґрунтів України
- •1.7. Вбирна здатність і реакція ґрунту
- •Контрольні запитання
- •1.8. Водні властивості і водний режим ґрунту
- •1.9. Повітряні властивості і повітряний режим ґрунтів
- •1.10. Теплові властивості і тепловий режим ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Родючість ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •3. Основні генетичні типи ґрунтів україни
- •3.1. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •3.2. Основні закономірності розміщення ґрунтів
- •3.3. Класифікація і систематика ґрунтів
- •3.4. Номенклатура ґрунтів
- •3.5. Ґрунтово-географічне і агроґрунтове районування України
- •Контрольні запитання
- •4. Ґрунти українського полісся і їх використання
- •Контрольні запитання
- •5. Сірі лісові і опідзолені ґрунти лісостепу і їх використання
- •Контрольні запитання
- •6. Чорноземні ґрунти лісостепу і степу україни та їх використання
- •Контрольні запитання
- •7. Ґрунти сухого степу і їх використання
- •Контрольні запитання
- •8. Засолені ґрунти і солоді
- •Контрольні запитання
- •9. Ґрунти карпатської буроземно-лісової області
- •Контрольні запитання
- •10. Ґрунти гірського криму
- •Контрольні запитання
- •11. Земельні ресурси україни. Охорона ґрунтів
- •11.1. Земельні ресурси України і основи земельного законодавства
- •11.2. Агротехнічні, лісомеліоративні і гідротехнічні протиерозійні заходи
- •Контрольні запитання
- •12. Використання матеріалів ґрунтових досліджень
- •12.1. Ґрунтові карти, картограми і їх призначення. Ґрунтовий нарис
- •12.2. Агровиробниче групування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •13. Земельний кадастр
- •13.1. Економічна оцінка земель
- •13.2. Застосування матеріалів бонітування ґрунтів і якісної оцінки земель у сільськогосподарському виробництві
- •14. Склад і живлення рослин
- •14.1. Роль макро- і мікроелементів
- •Надходження поживних речовин і наростання маси рослин цукрових буряків (за п. А. Власюком)
- •Вміст азоту в рослинах озимої пшениці, % (за к. М. Олійником)
- •Вміст азоту, фосфору і калію у рослинних рештках, %
- •Вміст Мп, Zп, Си, Рb, Сd в озимій пшениці, мг/кг сухої речовини (за в. І. Купчиком)
- •Вміст елементів живлення у різних культурах, % на суху речовину
- •14.2. Винос поживних речовин культурами
- •Винос азоту, фосфору і калію культурами (кг/т) основної продукції з урахуванням відповідної кількості побічної
- •Коефіцієнт використання фосфору і калію з чорноземіві сірих опідзолених ґрунтів, %
- •Коефіцієнт використання головних елементів живлення здобрив, %
- •14.3. Баланс поживних речовин
- •14.4. Рослинна діагностика
- •14.5. Живлення рослин
- •Контрольні запитання
- •15. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •15.1. Вміст елементів живлення у ґрунті і їх значення
- •15.2. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •Запаси поживних речовин в орному шарі ґрунтів, т/га (за б. С. Носко)
- •Вплив добрив на вміст загального вуглецю,азоту, фосфору і калію, %
- •Вміст загального азоту у чорноземах типових, %
- •Вміст загального фосфору у чорноземі типовому, %, р2о5
- •Вплив добрив на вміст обмінного калію у лучно-чорноземному карбонатному ґрунті, мг КгО на 1кг
- •Групування ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту, мг/кг
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук фосфору, мг р2o5 на 1 кг ґрунту
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих форм калію, мг КгО на 1 кг
- •Оптимальні параметри чорнозему типового (за б. С. Носко, г. Я. Чесняком)
- •Вплив азотних добрив на врожайність (ц/га) і якість зерна озимої пшениці (за в. П. Толстоусовим)
- •15.3. Заходи для зменшення втрат поживних речовин і підвищення родючості ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •16. Застосування добрив
- •Вплив добрив і пестицидів на врожайність і якість зерна озимої пшениці
- •Контрольні запитання
- •17. Хімічна меліорація ґрунтів
- •17.1. Вапнування ґрунтів
- •17.2. Гіпсування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •18. Мінеральні добрива
- •18.1. Азотні добрива
- •Вплив форм азотних добрив на врожайність рису, ц/га
- •18.2. Рідкі азотні добрива
- •18.3. Інгібітори нітрифікації
- •Вплив інгібіторів нітрифікації, введених у сечовину, на врожайність і якість зерна озимої пшениці
- •18.4. Фосфорні добрива
- •Вплив форм фосфорних добрив на врожайність і якість зерна кукурудзи на лучно-чорноземних опідзолених ґрунтах (за л. А. Левченком)
- •18.5. Калійні добрива
- •18.6. Комплексні добрива
- •18.6.1. Застосування комплексних добрив
- •18.7. Рідкі комплексні добрива
- •Ефективність ркд, виготовленого на основі поліфосфорної кислоти, на дерново-підзолистих ґрунтах (за ф. В. Янішевським)
- •Контрольні запитання
- •19. Органічні добрива
- •Склад свіжого гною (за в. А. Васильєвим, н. В. Філіповою)
- •Поглинальна здатність підстилки і її склад, % (за в. А. Васильєвим, н. В. Філіповою)
- •Вплив кількості підстилки на вихід гною (за і. П. Мамчєнко)
- •Оплата органічних добрив додатковим приростом урожаю сільськогосподарських культур (зернові одиниці, о. О. Бацула та ін.)
- •Вміст елементів живлення у рідкому гної свиней, мг/л (УкрНдіпм)
- •Хімічний склад відходів тваринницьких комплексів (і. I. Омельченко)
- •Норми внесення безпідстилкового гною, т/га (о. О. Бацула та ін.)
- •19.2. Пташиний послід
- •Склад пташиного посліду, % на сиру речовину (в. А. Васильєв та ін.)
- •19.3. Торф
- •Хімічний склад торфу, % на абсолютно суху речовину (ундіз)
- •19.4. Компости
- •Склад різних видів компостів (в. А. Васильєв та ін.)
- •19.5. Сапропель
- •Агрохімічна характеристика сапропелів України, % на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)
- •Технічні вимоги до сапропелевої сировини різного походження для використання її на добриво,% на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)
- •19.6. Зелене добриво
- •Контрольні запитання
- •20. Значення мікроелементів і мікродобрив
- •20.1. Мікродобрива
- •Норми солей мікроелементів для передпосівної обробки насіння (за п. А. Власюком)
- •(За п. А. Власюком)
- •Контрольні запитання
- •21. Склади для зберігання добрив
- •22. Система застосування добрив
- •Нормативи витрат добрив на вирощування 50 ц/га зерна пшениці на чорноземі типовому
- •22.1. Система удобрення у сівозмінах
- •Орієнтовна система удобрення культур у сівозміні (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •Орієнтовна система удобрення у 10-пільній сівозміні Лісостепу (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •Орієнтовна система удобрення у зоні Степу (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •22.2. Удобрення овочевих культур
- •22.3. Удобрення плодових і ягідних культур
- •Норми мінеральних добрив для садів з урожайністю 200 ц/га при середньому забезпеченні рослин поживними речовинами, кг/га (п. Г. Копитко, 2001)
- •Орієнтовні норми азотних добрив для плодоносних насаджень різної продуктивності, кг/га
- •22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ
- •22.5. Система удобрення в умовах зрошення
- •22.6. План застосування добрив
- •22.7. Програмування врожаю
- •Контрольні запитання
- •23. Організація і економіка застосування добрив
- •23.1. Організація агрохімічного забезпечення і обслуговування
- •23.1.1. Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів
- •23.1.2. Державний обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції
- •23.1.3. Агрохімічне дослідження ґрунтів
- •23.1.4. Агрохімічні картограми
- •23.1.5. Моніторинг ґрунтів
- •23.1.6. Агрохімічний паспорт
- •23.1.7. Проектно-кошторисна документація
- •23.1.8. Контроль якості засобів хімізації
- •23.1.9. Агрохімічне обслуговування
- •23.1.10. Формування «Сільгоспхімія»
- •23.1.11. Пункти хімізації
- •23.2. Економіка застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •24. Умови життя сільськогосподарських рослин і способи їх регулювання в землеробстві
- •24.2. Вода
- •Кількість води, необхідної для проростання насіння різних культур, % від маси
- •Транспіраційний коефіцієнт різних сільськогосподарських культур
- •Транспіраційний коефіцієнт вівса
- •24.4. Теплота
- •Мінімальні температури для проростання насіння і появи сходів різних культур
- •Контрольні запитання
- •25. Бур'яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур'янів
- •25.1. Біологічні особливості бур'янів
- •25.2. Класифікація бур'янів
- •25.3. Заходи боротьби з бур'янами
- •Оцінка засміченості посівів, бали
- •Гербіциди в посівах сільськогосподарських культур
- •Норми витрати водних розчинів гербіцидів
- •Контрольні запитання
- •26. Сівозміни в землеробстві україни
- •26.1. Наукові основи сівозмін
- •Урожайність сільськогосподарських культур залежно від способу вирощування (середні дані за 15-18 років), ц/га
- •26.2. Класифікація сівозмін
- •26.3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •26.4. Оцінка попередників основних сільськогосподарських культур
- •26.5. Проміжні культури в сівозміні
- •26.6. Орієнтовні схеми сівозмін для різних ґрунтово-кліматичних зон і різних форм господарювання
- •Контрольні запитання
- •Орієнтовні схеми польових сівозмін
- •Орієнтовні схеми сівозмін з короткою ротацією
- •Орієнтовні схеми кормових (прифермських) сівозмін
- •Орієнтовні схеми спеціальних сівозмін
- •План освоєння 8-пільної польової сівозміни
- •Ротаційна таблиця 8-пільної польової сівозміни
- •27. Обробіток ґрунту
- •27.1. Технологічні процеси механічного обробітку ґрунту
- •27.2. Заходи і способи обробітку ґрунту
- •Основні показники оцінки якості обробітку ґрунту
- •27.3. Системи обробітку ґрунту
- •27.3.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •27.3.3. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •27.3.4. Обробіток ґрунту після зернових колосових культур
- •Контрольні запитання
- •Система обробітку ґрунту у 8-пільній польовій сівозміні на дерново-підзолистих середньосуглинкових ґрунтах Полісся
- •Система обробітку ґрунту в 10-пільній польовій сівозміні правобережної частини Лісостепу України
- •Система обробітку ґрунту в 10-пільній сівозміні для південно-східних областей степової зони
- •28. Підготовка насіння і сівба сільськогосподарських культур
- •28.1. Агротехнічні вимоги до якості насіння
- •Державний стандарт та посівні якості насіння зернових і зернобобових культур (дсту 2240-93)
- •Строки визначення енергії проростання і схожості насіння
- •28.2. Зберігання насіння
- •28.3. Підготовка насіння до сівби
- •28.4. Сівба сільськогосподарських культур
- •28.5. Сівалки і агротехнічні вимоги до їх роботи. Якість сівби
- •Контрольні запитання
- •29. Системи землеробства
- •29.1. Розвиток систем землеробства
- •29.2. Сучасні інтенсивні системи землеробства
- •29.3. Системи землеробства в різних ґрунтово-кліматичних зонах України
- •29.4. Системи землеробства на зрошуваних землях
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
23.1.11. Пункти хімізації
Пункт хімізації господарства створюється для агрохімічного забезпечення і обслуговування, підвищення родючості ґрунтів, застосування добрив і пестицидів з урахуванням охорони довкілля. Пункти хімізації господарств мають склади для зберігання твердих і рідких добрив, пестицидів, місткості для виготовлення розчинів, машини і механізми для змішування, транспортування і внесення добрив, ваги, накриття для техніки, агрохімічну лабораторію, побутові приміщення. На пунктах хімізації застосовують переважно прямоточну технологію внесення добрив, пестицидів. У них повинні бути створені умови для використання великогабаритної техніки для транспортування, розвантаження, навантаження, просіювання і змішування добрив, протруювання насіння. В умовах конкретного господарства достатня кількість тракторів, машин і механізмів дає змогу у кращі агротехнічні строки застосовувати добрива, пестициди при основному удобренні, припосівному, підживленні, що сприяє вирощуванню культур за новими технологіями з мінімальними затратами засобів хімізації. Машини і механізми для розтаровування, подрібнення і змішування добрив дозволяють для кожної культури виготовляти змішані добрива із заданими співвідношеннями і вмістом поживних речовин. Вузол для приготування розчинів дає змогу використовувати мінеральні добрива, які через погані фізичні властивості не можна внести розкидачами добрив.
Пункт хімізації господарства виконує весь обсяг робіт, пов'язаних з використанням добрив, пестицидів, виробництвом органічних добрив, агрохімічним дослідженням ґрунтів, обробкою посівного матеріалу, оцінкою якості продукції, аналізом ефективності застосування засобів хімізації, впровадження нових технологій вирощування культур. Досвід роботи пунктів хімізації господарств свідчить про те, що їх створення сприяє підвищенню оплати одиниці добрива продукцією та продуктивності праці, економічному й екологічному обґрунтуванню застосування пестицидів, отриманню біологічно повноцінної продукції, освоєнню сучасних технологій.
Дотримання технології зберігання і застосування засобів хімізації сприяє високій продуктивності праці, дотриманню вимог своєчасного застосування добрив і пестицидів, підвищенню родючості ґрунтів, збереженню довкілля. Агрохімічні лабораторії при пунктах хімізації мають виконувати прості аналізи, проводити рослинну і ґрунтову діагностику. Разом з державними обласними проектно-технологічними центрами охорони родючості ґрунтів і якості продукції ПХ приймають участь у проведенні агрохімічних досліджень земель господарства, встановлюють норми добрив і пестицидів для конкретного поля і культури з урахуванням погодних умов, стану росту і розвитку рослин та інших факторів. Вони здійснюють контроль за дотриманням технології використання засобів хімізації, проводять вивчення ефективності елементів технології вирощування культур, вивчають можливість застосовування у конкретних умовах досягнень науки і передового досвіду, дають агрохімічну, екологічну й економічну оцінку ефективності застосування засобів хімізації, нових сортів і гібридів, агротехнічних прийомів обробітку ґрунту і вирощування культур, заходів збереження і підвищення родючості ґрунтів, допомагають фермерським та іншим господарствам проводити роботи із сертифікації сільськогосподарської продукції.
Агрохімічні лабораторії ПХ визначають якість сільськогосподарської продукції, кормів у період їх заготівлі та підготовки до використання, потребу господарства у добривах, пестицидах та інших засобах хімізації. Використовуючи дані агрохімічних досліджень, встановлюють інтенсивність кругообігу елементів живлення в землеробстві, напрямки й інтенсивність деградаційних процесів, наслідки негативних явищ локального і глобального забруднення важкими металами, токсичними речовинами, радіонуклідами, розробляють нові елементи технологій збереження і підвищення родючості ґрунтів, створюють нові типи агроланд-шафтів за рахунок використання засобів хімізації, досягнень науки і практики, які здатні підвищити продуктивність сільськогосподарського виробництва з метою забезпечення населення якісною продукцією, а промисловість сировиною.
Пункт хімізації є значною мірою місцем забруднення довкілля. Забруднення відбувається за рахунок звітрювання добрив і пестицидів, втрат у процесі їх транспортування, змішування, обробки насіння, змиву пилу і просочування в нижні горизонти ґрунту.
В місцях роботи із засобами хімізації мають бути створені умови для безпечної праці, які відповідають чинному законодавству про працю, а також інструкціям і правилам техніки безпеки, санітарним правилам зберігання, транспортування і застосування добрив та пестицидів. Необґрунтоване застосування засобів хімізації призводить до забруднення ними ґрунтів, води, продуктів сільськогосподарського виробництва. Рівень забруднення ґрунтів залежить від складу, кількості і технології застосування добрив та пестицидів, надходження їх з рослинними рештками, поверхневими стоками. Нагромадження залишкових кількостей засобів хімізації у ґрунті і шляхи їх міграції залежать від багатьох факторів (властивостей добрив, пестицидів і ґрунту), а також від агротехнічних заходів.
