Вплив форм азотних добрив на врожайність рису, ц/га

Добриво	Дослідні дані
	УкрНДІЗЗ	Кубанської РЗС
Без добрив	32,4	40,6
NH4CL	48,7	56,1
(NH4)2SO4	49,2	56,4
CO(NH2)2	47,7	56,6
NH4 NO3	45,8	50,9

Сульфат амонію (NН₄)₂SO₄. Масова частка азоту становить 19-21%, сірки — 23-24%, вільної сірчаної кислоти — не більш як 0,05%, домішок роданіду амонію — не більш ніж 0,1%,

Сульфат амонію може бути білого, сірого або червонуватого кольору, легко розчиняється у воді, трохи злежується, добре розсівається, мапогігроскопічний. Виробляють у вигляді кристалів та гранул. При взаємодії з ґрунтом сульфат амонію гідролізує на іони амонію і сульфату. Амонійний азот добре поглинається ґрун­том. Систематичне застосування сульфату амонію зумовлює підвищення кислотності ґрунту за рахунок наявної вільної сірча­ної кислоти, накопичення іонів сульфату і можливого перетво­рення амонійного азоту на нітратний. Тому сульфат амонію тре­ба застосовувати насамперед на ґрунтах з лужною реакцією при основному внесенні, проте при рядковому внесенні і підживленні його краще не застосовувати. При внесенні сульфату амонію на ґрунтах з кислою реакцією потрібно частіше проводити вапну­вання, застосовувати сумісне внесення з фосфоритним борош­ном, преципітатом.

Селітра кальцієва Са(NО)₃ · Н₂0. Масова частка азоту ста­новить 13-15%. Жовтуватого кольору, добре розчинна у воді, дуже гігроскопічна. Селітра кальцієва злежується. Для поліпшен­ня фізичних властивостей добриво гранулюють. Доцільно зас­тосовувати для підживлення озимих культур. За ефективністю переважає сульфат амонію і навіть аміачну селітру.

Кальцій добрива є не тільки елементом живлення, а й підси­лює процес нітрифікації і зменшує кислотність ґрунту.

Селітра натрієва NаNO₃. Масова частка азоту становить 15-16%. Кристалічна, білого або сірого кольору, добре розчинна у воді, при зберіганні поглинає воду. Доцільно застосовувати на кислих ґрунтах, особливо для рядкового удобрення посівів цук­рових буряків, які позитивно реагують на натрій селітри. На дер­ново-підзолистих та опідзолених ґрунтах ефективність натрієвої селітри вища, ніж аміачної.

18.2. Рідкі азотні добрива

Аміак рідкий синтетичний NH₃. Масова частка азоту стано­вить 82%. Безбарвна рухома рідина (1 л при 26,6°С важить 0,6 кг). Добувають зрідженням газоподібного аміаку. Рідина густиною 618 кг/м³ при 15,5°С. Температура зрідження -33,5°С. Тиск наси­чених парів аміаку при 20°С становить 875 кПа, а при 40°С збільшується до 1545 кПа.

Внесений рідкий аміак при взаємодії з вологою ґрунту утво­рює гідроксид амонію. Інтенсивність поглинання аміаку ґрунтом залежить від гранулометричного і мінералогічного складу ґрун­ту, кількості і складу органічної речовини, структури і вологості. Від цих властивостей ґрунту залежать час і глибина внесення рідкого аміаку. При внесенні аміак швидко переміщується у га­зовій фазі ґрунту, постійно взаємодіючи з вологою. За недостат­ньої кількості неактивних молекул у ґрунті аміак звітрюється. Внаслідок дисоціаціі NН₄ОН утворюються іони амонію, які погли­наються ГВК.

У зоні внесення рідкого аміаку внаслідок утворення гідрокси­ду амонію І\ІН₄ОН відбувається зміщення рН ґрунтового розчину. Особливо значне воно (рН до 9) на малобуферних, бідних на органічну речовину ґрунтах. Через 1-2 тижні після внесення рідко­го аміаку внаслідок нітрифікації кислотність ґрунту підвищується до початкового рівня, а в деяких ґрунтах вона може навіть знач­но збільшитися. Тому для запобігання цьому негативному явищу необхідно частіше проводити вапнування ґрунтів. У зоні ґрунту, прилеглій до місця внесення рідкого аміаку, кількість мікрофло­ри значно зменшується. Через 10-14 діб її кількість зростає й активність мікрофлори знову посилюється. Проте нематоди в ґрунті гинуть.

У сухому, глибистому, ущільненому і перезволоженому ґрунті створюються умови для звітрювання аміаку. З метою зменшення його втрат рідкий аміак вносять на ґрунтах суглинистого і глинис­того гранулометричного складу на глибину 8-10 см, піщаного і су­піщаного — на 10-12 см. При правильному внесенні азот із рідко­го аміаку краще поглинається ґрунтом, ніж із твердих добрив.

Застосовують рідкий аміак для основного внесення, піджив­лення, збагачення кормів протеїном.

При внесенні 80-150 кг/га азоту сівбу проводять через 2-3 дні. Щоб зменшити утворення нітратного азоту, рідкий аміак восени доцільно вносити при температурі ґрунту нижче 10°С.

Рідкий аміак транспортують і зберігають у неізольованих ста­левих цистернах, розрахованих на тиск до 3 Мпа, або термоізо-льованих цистернах, розрахованих на тиск до 0,6 Мпа. Місткості для зберігання рідкого аміаку повинні мати грозозахист та бути заземлені від статичного струму, а при транспортуванні — бути заземлені від статичного струму. Місткості для зберігання рідко­го аміаку заповнюють на 67-85% загального об'єму.

У господарства від глибинних, пристанційних або розподіль­них станцій рідкий аміак доставляють спеціальні бригади, у роз­порядженні яких є заправники і машини для внесення рідкого аміаку.

Аміак водний технічний NH₃ + Н₂O (водний аміак). Це вод­ний розчин аміаку, в якому міститься 18-25% МН₃ або 16,5-20,5% азоту. Безбарвна або жовтувата рідина з. різким запахом наша­тирного спирту, Густина 0,9-0,98 г/см³. Основна кількість азоту міститься у формі NН₃.

Температура замерзання аміачної води залежить від концен­трації в ній аміаку; 10%-й розчин водного аміаку замерзає при температурі -12°С, 20%-й — при -33°С, 25%-й — при -56°С.

Аміачну воду перевозять і зберігають у закритих баках і цис­тернах, розрахованих на тиск 0,15-0,2 Мпа.

Застосовують аміачну воду переважно у місцях виробництва. При внесенні аміачної води аміак поглинається рідкою і твердою фазами ґрунту, піддається процесу нітрифікації аналогічно азоту рідкого аміаку. Аміачну воду використовують для передпосівно­го внесення та підживлення, заробляючи на глибину не менш як 8-10 см на ґрунтах важкого і 10-12 см легкого гранулометрич­ного складу. Недопустиме її поверхневе внесення. Сучасні ро­бочі органи дають можливість вносити аміачну воду нижче і в бік від насіння під час сівби. Ефективність рідкого і водного аміаку практично однакова.

Водні розчини селітри аміачної і сечовини (КАС) NН₄NO₃ + СО(NН₂)₂. Без аміачне з високою густиною (1,28-1,31 г/см³) добриво. Масова частка азоту становить 26 (КАС-26) — 34% (КАС-34). Температура кристалізації КАС-32 -2°С, КАС-28 -18°С.

Температура замерзання КАС-28 -28,2°С, КАС-32 -25,8°С; рН = = 7...7,5. Добриво не токсичне, але пожежо- і вибухонебезпечне.

Азот у добриві представлений амонійним, нітратним та амі-дним азотом. Відсутність аміаку дає можливість вносити КАС на поверхню ґрунту з наступним зароблянням у ґрунт, проводити кореневе і позакореневе підживлення, не спричинюючи опіків листя (концентрація розчину 30-35%).

КАС вносять також з інгібіторами нітрифікації, мікроелемен­тами, пестицидами, регуляторами росту, РКД, з поливною во­дою, що дає змогу поєднати кілька технологічних операцій.

Народногосподарське й агрохімічне значення КАС полягає в тому, що його застосування дає змогу зменшити капіталовкла­дення, затрати праці на 20-40% та втрати азоту, повністю меха­нізувати транспортування і внесення, досягти 100% рівномірності внесення і дозування, підвищити продуктивність праці.

Агрохімічна ефективність КАС рівнозначна ефективності твер­дих або рідких азотних добрив. Часто за рахунок більш рівномі­рного внесення та точного дозування, зменшення втрат азоту в газоподібному стані прирости врожаю збільшуються.

Рідка селітра кальцієва — амонізований водний розчин нітра­ту кальцію. Масова частка азоту становить 10-15%; рН = 7...10. Густина 1,4-1,6 г/см³. 50%-й водний розчин містить N 8,5-10,2%, Са — 12-15%. Не допускається застосування з РКД і водороз­чинними фосфатами.

Нітрат калію. 36% водний розчин. Містить N 4,2-5,2%, ка­лію — 15-17,2%.

Нітрат магнію. 37%-й водний розчин Мg(NO₃)₂ • 6Н₂0. Азоту містить 7%, Мg — 6%.

Повільнодіючі азотні добрива. Для зменшення втрат азоту і розчинності азотних добрив, повільного вивільнення азоту, зменшення і нагромадження нітратів у сільськогосподарській про­дукції застосовують повільнодіючі добрива. Швидкість перетво­рення азоту повільнодіючих добрив в засвоювану форму зале­жить переважно від розміру часточок добрива.

Сечовино-формальдегідні добрива. Масова частка за­гального азоту становить 38-40%, водорозчинного — 25-35% від загального. Малогігроскопічне, білого або жовтуватого кольо­ру, не злежується. Застосовують як основне добриво у районах зрошення, на перезволожених ґрунтах та ґрунтах легкого грану­лометричного складу. Більш висока вартість сечовино-формаль-дегідних добрив порівняно з сечовиною стримує їх застосування.