- •Контрольні запитання
- •1. Походження, склад і властивості ґрунтів
- •1.1. Гранулометричний склад ґрунтів
- •Класифікація механічних елементів ґрунтотворних порід і ґрунтів (за н. А. Качинським, 1965)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за н. А. Качинським, 1965)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом (за м. М. Годліним, 1940)
- •1.2. Мінералогічний склад ґрунтів
- •1.3. Ґрунтотворні породи
- •1.4. Суть ґрунтотворного процесу
- •1.5. Морфологічні ознаки ґрунту
- •Система символів генетичних горизонтів
- •1.6. Органічна частина ґрунту
- •Запас гумусу (т/га) в метровому шарі основних типів і підтипів ґрунтів України
- •1.7. Вбирна здатність і реакція ґрунту
- •Контрольні запитання
- •1.8. Водні властивості і водний режим ґрунту
- •1.9. Повітряні властивості і повітряний режим ґрунтів
- •1.10. Теплові властивості і тепловий режим ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Родючість ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •3. Основні генетичні типи ґрунтів україни
- •3.1. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •3.2. Основні закономірності розміщення ґрунтів
- •3.3. Класифікація і систематика ґрунтів
- •3.4. Номенклатура ґрунтів
- •3.5. Ґрунтово-географічне і агроґрунтове районування України
- •Контрольні запитання
- •4. Ґрунти українського полісся і їх використання
- •Контрольні запитання
- •5. Сірі лісові і опідзолені ґрунти лісостепу і їх використання
- •Контрольні запитання
- •6. Чорноземні ґрунти лісостепу і степу україни та їх використання
- •Контрольні запитання
- •7. Ґрунти сухого степу і їх використання
- •Контрольні запитання
- •8. Засолені ґрунти і солоді
- •Контрольні запитання
- •9. Ґрунти карпатської буроземно-лісової області
- •Контрольні запитання
- •10. Ґрунти гірського криму
- •Контрольні запитання
- •11. Земельні ресурси україни. Охорона ґрунтів
- •11.1. Земельні ресурси України і основи земельного законодавства
- •11.2. Агротехнічні, лісомеліоративні і гідротехнічні протиерозійні заходи
- •Контрольні запитання
- •12. Використання матеріалів ґрунтових досліджень
- •12.1. Ґрунтові карти, картограми і їх призначення. Ґрунтовий нарис
- •12.2. Агровиробниче групування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •13. Земельний кадастр
- •13.1. Економічна оцінка земель
- •13.2. Застосування матеріалів бонітування ґрунтів і якісної оцінки земель у сільськогосподарському виробництві
- •14. Склад і живлення рослин
- •14.1. Роль макро- і мікроелементів
- •Надходження поживних речовин і наростання маси рослин цукрових буряків (за п. А. Власюком)
- •Вміст азоту в рослинах озимої пшениці, % (за к. М. Олійником)
- •Вміст азоту, фосфору і калію у рослинних рештках, %
- •Вміст Мп, Zп, Си, Рb, Сd в озимій пшениці, мг/кг сухої речовини (за в. І. Купчиком)
- •Вміст елементів живлення у різних культурах, % на суху речовину
- •14.2. Винос поживних речовин культурами
- •Винос азоту, фосфору і калію культурами (кг/т) основної продукції з урахуванням відповідної кількості побічної
- •Коефіцієнт використання фосфору і калію з чорноземіві сірих опідзолених ґрунтів, %
- •Коефіцієнт використання головних елементів живлення здобрив, %
- •14.3. Баланс поживних речовин
- •14.4. Рослинна діагностика
- •14.5. Живлення рослин
- •Контрольні запитання
- •15. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •15.1. Вміст елементів живлення у ґрунті і їх значення
- •15.2. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •Запаси поживних речовин в орному шарі ґрунтів, т/га (за б. С. Носко)
- •Вплив добрив на вміст загального вуглецю,азоту, фосфору і калію, %
- •Вміст загального азоту у чорноземах типових, %
- •Вміст загального фосфору у чорноземі типовому, %, р2о5
- •Вплив добрив на вміст обмінного калію у лучно-чорноземному карбонатному ґрунті, мг КгО на 1кг
- •Групування ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту, мг/кг
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук фосфору, мг р2o5 на 1 кг ґрунту
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих форм калію, мг КгО на 1 кг
- •Оптимальні параметри чорнозему типового (за б. С. Носко, г. Я. Чесняком)
- •Вплив азотних добрив на врожайність (ц/га) і якість зерна озимої пшениці (за в. П. Толстоусовим)
- •15.3. Заходи для зменшення втрат поживних речовин і підвищення родючості ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •16. Застосування добрив
- •Вплив добрив і пестицидів на врожайність і якість зерна озимої пшениці
- •Контрольні запитання
- •17. Хімічна меліорація ґрунтів
- •17.1. Вапнування ґрунтів
- •17.2. Гіпсування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •18. Мінеральні добрива
- •18.1. Азотні добрива
- •Вплив форм азотних добрив на врожайність рису, ц/га
- •18.2. Рідкі азотні добрива
- •18.3. Інгібітори нітрифікації
- •Вплив інгібіторів нітрифікації, введених у сечовину, на врожайність і якість зерна озимої пшениці
- •18.4. Фосфорні добрива
- •Вплив форм фосфорних добрив на врожайність і якість зерна кукурудзи на лучно-чорноземних опідзолених ґрунтах (за л. А. Левченком)
- •18.5. Калійні добрива
- •18.6. Комплексні добрива
- •18.6.1. Застосування комплексних добрив
- •18.7. Рідкі комплексні добрива
- •Ефективність ркд, виготовленого на основі поліфосфорної кислоти, на дерново-підзолистих ґрунтах (за ф. В. Янішевським)
- •Контрольні запитання
- •19. Органічні добрива
- •Склад свіжого гною (за в. А. Васильєвим, н. В. Філіповою)
- •Поглинальна здатність підстилки і її склад, % (за в. А. Васильєвим, н. В. Філіповою)
- •Вплив кількості підстилки на вихід гною (за і. П. Мамчєнко)
- •Оплата органічних добрив додатковим приростом урожаю сільськогосподарських культур (зернові одиниці, о. О. Бацула та ін.)
- •Вміст елементів живлення у рідкому гної свиней, мг/л (УкрНдіпм)
- •Хімічний склад відходів тваринницьких комплексів (і. I. Омельченко)
- •Норми внесення безпідстилкового гною, т/га (о. О. Бацула та ін.)
- •19.2. Пташиний послід
- •Склад пташиного посліду, % на сиру речовину (в. А. Васильєв та ін.)
- •19.3. Торф
- •Хімічний склад торфу, % на абсолютно суху речовину (ундіз)
- •19.4. Компости
- •Склад різних видів компостів (в. А. Васильєв та ін.)
- •19.5. Сапропель
- •Агрохімічна характеристика сапропелів України, % на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)
- •Технічні вимоги до сапропелевої сировини різного походження для використання її на добриво,% на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)
- •19.6. Зелене добриво
- •Контрольні запитання
- •20. Значення мікроелементів і мікродобрив
- •20.1. Мікродобрива
- •Норми солей мікроелементів для передпосівної обробки насіння (за п. А. Власюком)
- •(За п. А. Власюком)
- •Контрольні запитання
- •21. Склади для зберігання добрив
- •22. Система застосування добрив
- •Нормативи витрат добрив на вирощування 50 ц/га зерна пшениці на чорноземі типовому
- •22.1. Система удобрення у сівозмінах
- •Орієнтовна система удобрення культур у сівозміні (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •Орієнтовна система удобрення у 10-пільній сівозміні Лісостепу (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •Орієнтовна система удобрення у зоні Степу (а. П. Лісовал, в. М. Макаренко, с. М. Кравченко)
- •22.2. Удобрення овочевих культур
- •22.3. Удобрення плодових і ягідних культур
- •Норми мінеральних добрив для садів з урожайністю 200 ц/га при середньому забезпеченні рослин поживними речовинами, кг/га (п. Г. Копитко, 2001)
- •Орієнтовні норми азотних добрив для плодоносних насаджень різної продуктивності, кг/га
- •22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ
- •22.5. Система удобрення в умовах зрошення
- •22.6. План застосування добрив
- •22.7. Програмування врожаю
- •Контрольні запитання
- •23. Організація і економіка застосування добрив
- •23.1. Організація агрохімічного забезпечення і обслуговування
- •23.1.1. Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів
- •23.1.2. Державний обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції
- •23.1.3. Агрохімічне дослідження ґрунтів
- •23.1.4. Агрохімічні картограми
- •23.1.5. Моніторинг ґрунтів
- •23.1.6. Агрохімічний паспорт
- •23.1.7. Проектно-кошторисна документація
- •23.1.8. Контроль якості засобів хімізації
- •23.1.9. Агрохімічне обслуговування
- •23.1.10. Формування «Сільгоспхімія»
- •23.1.11. Пункти хімізації
- •23.2. Економіка застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •24. Умови життя сільськогосподарських рослин і способи їх регулювання в землеробстві
- •24.2. Вода
- •Кількість води, необхідної для проростання насіння різних культур, % від маси
- •Транспіраційний коефіцієнт різних сільськогосподарських культур
- •Транспіраційний коефіцієнт вівса
- •24.4. Теплота
- •Мінімальні температури для проростання насіння і появи сходів різних культур
- •Контрольні запитання
- •25. Бур'яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур'янів
- •25.1. Біологічні особливості бур'янів
- •25.2. Класифікація бур'янів
- •25.3. Заходи боротьби з бур'янами
- •Оцінка засміченості посівів, бали
- •Гербіциди в посівах сільськогосподарських культур
- •Норми витрати водних розчинів гербіцидів
- •Контрольні запитання
- •26. Сівозміни в землеробстві україни
- •26.1. Наукові основи сівозмін
- •Урожайність сільськогосподарських культур залежно від способу вирощування (середні дані за 15-18 років), ц/га
- •26.2. Класифікація сівозмін
- •26.3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •26.4. Оцінка попередників основних сільськогосподарських культур
- •26.5. Проміжні культури в сівозміні
- •26.6. Орієнтовні схеми сівозмін для різних ґрунтово-кліматичних зон і різних форм господарювання
- •Контрольні запитання
- •Орієнтовні схеми польових сівозмін
- •Орієнтовні схеми сівозмін з короткою ротацією
- •Орієнтовні схеми кормових (прифермських) сівозмін
- •Орієнтовні схеми спеціальних сівозмін
- •План освоєння 8-пільної польової сівозміни
- •Ротаційна таблиця 8-пільної польової сівозміни
- •27. Обробіток ґрунту
- •27.1. Технологічні процеси механічного обробітку ґрунту
- •27.2. Заходи і способи обробітку ґрунту
- •Основні показники оцінки якості обробітку ґрунту
- •27.3. Системи обробітку ґрунту
- •27.3.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •27.3.3. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •27.3.4. Обробіток ґрунту після зернових колосових культур
- •Контрольні запитання
- •Система обробітку ґрунту у 8-пільній польовій сівозміні на дерново-підзолистих середньосуглинкових ґрунтах Полісся
- •Система обробітку ґрунту в 10-пільній польовій сівозміні правобережної частини Лісостепу України
- •Система обробітку ґрунту в 10-пільній сівозміні для південно-східних областей степової зони
- •28. Підготовка насіння і сівба сільськогосподарських культур
- •28.1. Агротехнічні вимоги до якості насіння
- •Державний стандарт та посівні якості насіння зернових і зернобобових культур (дсту 2240-93)
- •Строки визначення енергії проростання і схожості насіння
- •28.2. Зберігання насіння
- •28.3. Підготовка насіння до сівби
- •28.4. Сівба сільськогосподарських культур
- •28.5. Сівалки і агротехнічні вимоги до їх роботи. Якість сівби
- •Контрольні запитання
- •29. Системи землеробства
- •29.1. Розвиток систем землеробства
- •29.2. Сучасні інтенсивні системи землеробства
- •29.3. Системи землеробства в різних ґрунтово-кліматичних зонах України
- •29.4. Системи землеробства на зрошуваних землях
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
Норми витрати водних розчинів гербіцидів
Форма препарату |
Гербіциди для вегету-ючих рослин |
Грантові гербіциди |
||
системні |
контактні |
системні |
контактні |
|
Для наземних штангових оприскувачів |
||||
Концентрат емульсії |
100-250 |
300-500 |
250-400 |
- |
Розчинні та змочуючи порошки |
200-400 |
400-600 |
300-500 |
600-1000 |
Для авіаційних штангових оприскувачів |
||||
Концентрат емульсії |
25-50 |
- |
50-100 |
- |
Розчинні та змочуючи порошки |
25-50 |
- |
100-200 |
- |
При застосуванні гербіцидів важливим є те, щоб кількості розчину, яку вміщує обприскувач, було достатньо на парну кількість проходжень агрегату по полю, що дає змогу обмежитися одним заправочним пунктом.
Заходи і правила безпеки при застосуванні гербіцидів. У сучасних умовах у сільському господарстві та інших галузях народного господарства застосовують значну кількість хімічних препаратів. Частина з них може потрапляти в продукти харчування людини, корм тварин, забруднювати ґрунт, воду та повітря. Для запобігання забрудненню біосфери І продуктів прийнято законодавчі документи, які регламентують застосування пестицидів та інших хімічних речовин.
Охорона навколишнього середовища під час використання пестицидів включає заходи, що запобігають забрудненню ними атмосферного повітря, ґрунту, водних джерел, продуктів харчування, а також захист тварин і рослинності від потрапляння в них хімічних препаратів. Потрапляючи на рослини, гербіциди виявляють певну біохімічну та фізіологічну дію. Чутливість або стійкість рослин проти гербіцидів залежить від їх сортових та видових особливостей, фази розвитку, складу препарату, його дози, способів внесення, погодних умов, вологості ґрунту, умов вирощування культур тощо. Так, гербіцид 2,4-Д, який застосовують для знищення двосім'ядольних бур'янів у посівах зернових, може згубно діяти і на Інші культури (гарбузові, пасльонові, цибулинні, бобові та ін.), а також на деревовидну та трав'яну рослинність. Похідні сечовини та триазинів, особливо у підвищених дозах, здатні знищувати деякі види злакових і двосім'ядольних культурних рослин.
Для запобігання пошкодженню посівів гербіцидами під час захисту їх від бур'янів треба точно дотримувати строки і техніку їх внесення, особливо під час авіаобприскувань. При цьому слід дотримуватися відповідних правил: швидкість вітру не повинна перевищувати 4 м/с; не обробляти ділянки, які знаходяться не ближче 1 км від населених пунктів та 300 м від водних джерел, тощо.
При дотриманні правил використання гербіцидів вони, як правило, до збирання врожаю розкладаються в рослинах та ґрунті і перевищення гранично допустимих концентрацій у продуктах харчування та зниження їх якості не спостерігаються.
Токсичність гербіцидів для людини і тварин неоднакова. Вона вимірюється величиною ЛД50, тобто летальною дозою, яка при потраплянні в шлунок призводить до загибелі 50% теплокровних тварин. Визначається вона у міліграмах на 1 кг живої маси організму.
За ступенем токсичності гербіциди поділяють на чотири групи: 1 — дуже токсичні (ЛД50= 50 мг/кг); 2 — високотоксичні (ЛД50 = = 50...200 мг/кг); 3 — середньотоксичні (ЛД50= 200...1000 мг/кг); 4 — малотоксичні (ЛД50= 1000 мг/кг). Більшість гербіцидів, які застосовують у сільському господарстві, малотоксичні та при дотриманні правил техніки безпеки нешкідливі для людей і тварин. Проте з правилами безпеки мають бути ознайомлені всі, хто працює з хімічними засобами боротьби з бур'янами.
Гербіциди зберігають у добре закритій тарі в окремих приміщеннях, які знаходяться від житлових будівель і тваринницьких приміщень на відстані не менш як 200 м та не менш як 2000 м від берегів водоохоронної зони і рибогосподарських водоймищ.
