18.6. Комплексні добрива

Змішані добрива. Змішування добрив дає можливість отри­мувати комплексні добрива із заданим вмістом і співвідношенням поживних речовин з урахуванням величини та якості запланова­ного врожаю і характеристики ґрунту, на якому вирощуватиметь­ся певна культура. Змішують добрива на складах, пунктах хімізації. Такі добрива повинні відповідати певним вимогам: 1) мати пев­не співвідношення елементів живлення і високу їх концентрацію; 2) бути однорідними за розміром часточок; 3) мати добрі фізичні властивості; 4) добре розсіватись; 5) при змішуванні і зберіганні не повинні відбуватися реакції, які б могли зумовити втрати по­живних речовин або зменшити розчинність компонентів добрив.

При виборі компонентів змішаних добрив використовують таблиці змішування.

Технологія виготовлення змішаних добрив включає подрібнен­ня, просіювання, дозування за масою або об'ємом, змішування. Для змішування використовують механізми заводського вироб­ництва (УТС-30) або місцевих раціоналізаторів і винахідників.

Фірми почали випускати складні добрива торгових марок Мульти-К, Мg (КNO₃ + МgО — 12:0:43, МgО — 1 - 4%), Магнисал (МgNO₃)₂ — 11:0:0, МgО — 15%, Мульти-МАР (12:61:0), Мульти-МКР (0:52:34), Полифид — комплексне добриво (9:12:36 + 3% МgО + мікроелементи).

При змішуванні селітри аміачної, амофосу, подвійного супер­фосфату і калію хлористого отримують змішане добриво із вмістом 16% N, 16% Р₂O₅ і 16% К₂O.

Складно-змішані добрива. Мало гігроскопічні, гранульова­ні,співвідношення поживних речовин близьке до одиниці. Най­більше використовують такі марки складно-змішаних добрив: 1:1:1; 0:1:1; 1:1:1,5; 1:1,5; 1:1,5. Так, при змішуванні селітри аміачної, суперфосфату, калію хлористого, сірчаної і фосфорної кислот, аміаку отримують добриво марки 14,2:14,2; 14,2 зі вмістом 70-90% водорозчинної фосфорної кислоти. Сума азоту, фосфору (Р₂O₅) і калію (K₂О) становить 30-44%.

18.6.1. Застосування комплексних добрив

Застосування комплексних добрив порівняно із змішаними добривами дає можливість зменшити затрати на їх перевезен­ня, зберігання і внесення, підвищити ефективність і продуктив­ність праці.

Амофос NН₄Н₂Р0₄ + (NН₄)₂НР0₄. Масова частка засвоюва­ної фосфорної кислоти становить 46-55% Р₂O₅, в тому числі водорозчинної 34-48% Р₂O₅, 11 - 14% азоту. Вміст вологи не більш як 1%. Гранульований. Гранул розміром 1 - 4 мм не менш як 90-95%. Фізичні властивості добрі. Недоліком амофосу є широке співвідношення азоту й фосфору (1 :4,1-5).

Як елемент живлення амонійний азот амофосу підсилює над­ходження фосфору у рослину. Агрохімічна ефективність близька до ефективності еквівалентної суміші простих добрив. Ефектив­ний на всіх ґрунтах, крім каштанових.

Діамофос (ІЧН₄)₂Н Р0₄ + МН₄Н₂Р0₄. Масова частка азоту становить 16-18%, загальної фосфорної кислоти 46-48%. Співвідношення N : Р₂O₅ = 1 : 2,5. Білого кольору, добре розчин­ний у воді, гранульований, не злежується.

Амонійний азот швидко перетворюється на нітратний. При основному і рядковому внесенні під ярі зернові, льон, картоплю ефективність діамофосу вища, ніж суміші простих добрив, на чорноземних ґрунтах — дещо вища за суміш простих добрив, а на посівах просапних культур — однакова. Доцільно використову­вати це добриво як базисне для виготовлення змішаних добрив.

Селітра калієва КNO₃. Масова частка азоту становить 13 - 14% N, оксиду калію 46,5%. Добре розчинна у воді. Має вигляд кристалічного порошку або гранульована. Характеризується доб­рими фізичними властивостями, малою гігроскопічністю. Високоефективна під картоплю, тютюн, овочеві і цитрусові.

Нітрофоски. Д. М. Прянишников уперше запропонував обробляти фосфатну сировину азотною кислотою. При цьому утворюється складне добриво, яке містить азот і фосфор — нітрофос. Фосфатну сировину можна обробляти сумішшю азот­ної і сірчаної кислот. Після добавляння до нітрофосу калію отри­мують нітрофоску.

Головні елементи живлення рослин у нітрофосці входять до складу дикальційфосфату, фосфату і нітрату амонію, солей ка­лію. Оцінюють нітрофоски за вмістом не лише суми доступних сполук азоту, фосфору і калію, а й водорозчинних сполук фос­фору. Нітрофоски із вмістом 50% і більше водорозчинної фос­форної кислоти від засвоюваної кількості доцільно використову­вати для внесення в рядки і для підживлення.

Нітрофоска. Масова частка азоту становить не менш як 11 %, засвоюваних сполук фосфору — 10% Р₂O₅, у тому числі водо­розчинної — не менш як 55%, калію не менш ніж 11% K₂O. Сума поживних речовин 32-45%. Вміст вологи — до 1,5%. Гранули розміром 1 - 4 мм близько 90%. Заводи виробляють нітрофоски під марками 17:17:17 або 12:10:15, що вказує на вміст 17% і 12% азоту, 17% і 10% Р₂O₅, 17% і 15% K₂O.

Транспортуються у затареному вигляді або насипом. Викори­стовують для основного внесення, внесення в рядки та для підживлення. Нітрофоски ефективніші на Поліссі і в Лісостепу. Марки нітрофоски 1:1:1 застосовують під зернові, картоплю і трави. Для оптимізації їх умов живлення необхідно довносити азот, фосфор і калій у виді простих добрив.

Нітрофос. Масова частка азоту становить 21-25%, фос­фору — 5-23% Р₂O₅. Водорозчинної фосфорної кислоти міс­тить 55-65% від засвоюваної. Гранул розміром 1 -4 мм — не менш як 94%. Використовують для підживлення і рядкового внесення.

Діамофоска. Марка 10-25-25. Водорозчинної фосфорної кислоти містить 91-96% Р₂O₅ від загальної кількості сполук фос­фору. Ефективність діамофоски рівнозначна ефективності суміші простих добрив.

Комплексні добрива виробляють з певним вмістом мікроеле­ментів.

Поліфосфати. Рослини використовують більше фосфору з поліфосфатів, ніж з інших фосфорних добрив, їх доцільно вико­ристовувати на ґрунтах з високою біологічною активністю.

Фосфор може утворювати полімерні сполуки, які здатні до іонного обміну та комплексоутворення. Більшість з цих сполук розчинні у воді, піддаються гідролізу, інтенсивність якого зале­жить від температури ґрунту.

Метафосфат кальцію Са(Р0₃)₂. Масова частка цитратно-розчинної фосфорної кислоти становить 60-70% Р₂O₅. Процес виробництва дає змогу змінювати співвідношення цитратно- та водорозчинної фосфорної кислот (оптимальне співвідношення 1:1). Цитратно-розчинні сполуки в ґрунті поступово перетворю­ються на водорозчинні.

Метафосфат калію (КР0₃)_n. Масова частка фосфору ста­новить 57-59% Р₂O₅, калію — 38-40% К₂O. У воді практично не розчинний, а розчиняється у 2%-у розчині лимонної кислоти. Фізичні властивості добрі, не гігроскопічний, не злежується.

Введення в це добриво цинку, міді сприяє утворенню водороз­чинної його форми. Ефективність метафосфату калію практично рівнозначна ефективності суміші суперфосфату і калію хлористого.

Метафосфат амонію (NН₄Р0₃)_n. Масова частка азоту ста­новить 17%, фосфору — 80% Р₂O₅. При внесенні у ґрунт відбу­вається гідроліз метафосфату амонію до водорозчинних сполук. Ефективність метафосфату амонію аналогічна ефективності су­перфосфату.

Поліфосфат амонію (NН₄)_nН₂Р_n0_3n+1. Складається із суміші орто-, піро- та поліфосфатів амонію. Масова частка азоту стано­вить 16-17%, фосфору — 60-61% Р₂O₅. Малогігроскопічний, гра­нульований, не злежується. Високоефективний на кислих і вап­нованих ґрунтах.

Пірофосфат калію К₄Р₂O₇. Масова частка фосфору стано­вить 37% Р₂O₅, калію — 49%. Фосфор із цього добрива менш інтенсивно поглинається рослинами, ніж із суперфосфату.

Вартість полі- і метафосфатів на багато більша, ніж сумішей з простих добрив.