19.5. Сапропель

Сапропель — продукт відкладів прісних озер і ставків, який належить до органічних або вапнякових добрив. Склад сапро-пелів дуже неоднорідний (табл. 40).

Таблиця 40

Агрохімічна характеристика сапропелів України, % на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)

Родовище	Волога	Зола	pН	СаО	Fе2O3	р2о5	Азот	Сірка
Волинська обл.	9,42	28,6	5,76-8,42	7,18	3,74	0,47	1,85	0,30
Київська обл.	87,5	46,0	6,0-8,1	14,0	4,8	0,82	2,23	1,60

У сапропелях міститься до 30, інколи до 50% і більше, орга­нічної речовини, 20-30% карбонатів кальцію та магнію. Органічні сполуки представлені гуміновими кислотами (11,3-43,4%), фульвокислотами (2,1-23,5%), негідролізованим за­лишком (5,1- 22,6%), геміцелюлозою (9,8-52,5%), целюлозою (0,4-6,0%), водорозчинними сполуками (2,4-13,5%), бітумами А (3,4-10,9%) і бітумами С (2,1-6,6%) (Бракш та ін., 1962). За вмістом золи сапропелі поділяють на малозольні (до 30%) золи), середньозольні (30-50%), підвищенозольні (50-70%), високозольні (75-85%). Сапропелі із масовою часткою золи більш як 85% називаються мулом. Сполуки азоту знаходяться у сапро­пелі у важкодоступних для рослин формах. Вміст фосфору низь­кий, а калію і мікроелементів дуже низький.

Сапропелі використовують на добриво, з них виготовляють органо-мінеральні добрива (табл. 41).

Таблиця 41

Технічні вимоги до сапропелевої сировини різного походження для використання її на добриво,% на суху речовину (м. Й. Шевчук, 1996)

	Показники норм по видах сапропелів
	Органічних	органо-вапнянових	органо-кремземлистих
Вміст органічної ре­човини	50	15	30
Вміст азоту не більше	1,5 12	0,7 -	1,0 17
СаО не менше	-	17	-
Fе2О3 не більше	10	10	10
SO3 не більше	3	7	3
рН сол., не менше	5	не обмежено	5
Радіоактивне забру­днення цезієм, Кі/кг	5-10-7	5-10-7	5-10-7

Використовують такі технології використання сапропелей на добриво: 1) гідротехнічну; 2) технологію намиву на поля; 3) тех­нологію добування екскаваторами. Остання технологія має пере­ваги перед гідротехнічною, які полягають у простоті добування, використанні серійних машин. Вона в 3 рази менш капіталоєм-на, собівартість добрив у 2 рази менша. Технологію намиву на поля застосовують при корінному поліпшенні малопродуктивних ґрунтів. Для отримання такого самого приросту врожаю від за­стосування сапропелю, як і від гною, його потрібно вносити в 2-3 рази більше. За даними Гомельської ПРСХ, урожай кар­топлі на дерново-підзолистих ґрунтах при внесенні N₇₀Р₆₀К₁₂₀ становив 139 ц/га, при внесенні 40 ц/га гною — 177 ц/га, при внесенні 40 і 80 т/га сапропелю — відповідно 124 і 174 ц/га.