23.1.7. Проектно-кошторисна документація

Вона складається на проведення хімічної меліорації, внесен­ня добрив, окультурення полів. Складання проектно-кошторис­ної документації передбачає: 1) вибір поля, ділянки для вапну­вання (гіпсування), застосування засобів хімізації; 2) відбирання зразків, аналіз ґрунту і засобів хімізації; 3) проведення агрохіміч­них досліджень; 4) складання проекту. Проектно-кошторисна до­кументація на хімічну меліорацію (вапнування або гіпсування) виз­начає місце, вид і кількість меліоранту, яку необхідно внести, загальну його потребу, машини і механізми та напрямок їх руху, вартість меліорації, приріст урожайності, окупність затрат.

Проектно-кошторисна документація передбачає проведен­ня авторського нагляду агрохіміками за проведенням хімічної меліорації.

23.1.8. Контроль якості засобів хімізації

Контроль за якістю мінеральних добрив, хімічних меліорантів і пестицидів проводять з метою встановлення відповідності їх стандартам і технічним вимогам. Державні обласні проектно-тех­нологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції аналізують мінеральні і місцеві добрива (гній, компости, сапро­пель), матеріали для вапнування, гіпсування, пестициди, визна­чають відповідність їх стандартам і технічним вимогам. Під час визначення якості мінеральних добрив насамперед визначають вологу, гранулометричний склад, тонину помелу, злежування, вміст поживних речовин, забруднення.

При транспортуванні добрив у вагонах звертають увагу на їх забруднення, правильність оформлення супроводжуваних доку­ментів. У разі встановлення відхилень показників якості та умов транспортування від стандарту чи технічних умов (злежування, вологість, вміст поживних елементів, гранулометричний склад) складають акт про нестандартність добрива і визначення вмісту поживних речовин не проводять. Добрива, які за візуальними показниками відповідають вимогам стандарту, направляють у лабораторії для аналізів стандартними або загальноприйнятими методами.

Під час контролю якості добрив у період транспортування увагу звертають на вигляд і стан транспортного засобу та на­явність укриття, дотримання вимог техніки безпеки перевезень. На території баз і складів визначають умови праці робітників, стан складів і побутових приміщень, транспортних засобів, наявність у робітників спецобладнання та індивідуальних засобів захисту. Державні обласні проектно-технологічні центри охорони родю­чості ґрунтів і якості продукції перевіряють склади і умови збе­рігання добрив і пестицидів, місця утилізації тари, дотримання регламенту використання пестицидів.

Основним завданням державних підприємств агрохімічної служби є розробка рекомендацій використання сільськогоспо­дарських угідь і засобів хімізації на основі результатів наукових досліджень, проведення державного контролю за застосування добрив і інших засобів хімізації.

23.1.9. Агрохімічне обслуговування

Концепція розвитку агрохімічного обслуговування ґрун­тується на зацікавленості держави у підвищенні продуктивності землеробства і тваринництва, задоволенні потреб населення в продуктах споживання, а промисловості в сировині, створенні розгалуженої мережі підприємств, вільному виборі виконавців, які надійно і ефективно використовують землю і засоби хімізації. Контроль за наслідками їх екологічної та економічної діяльності здійснюється державою.

Агрохімічне обслуговування передбачає виконання робіт по­в'язаних з застосуванням засобів хімізації, створення матеріаль­но-технічної бази (склади, машини і механізми), добуванням і виробництвом місцевих добрив, впровадження в практику досяг­нень науки і передового досвіду з питань збереження і підвищен­ням родючості земель.

Науково-обґрунтована система ведення господарства спря­мована на створення оптимальних умов вирощування культур, підвищення родючості ґрунту. Підвищення потенціальних можли­востей землі неможливе без значних затрат праці. Продук­тивність землі залежить від технологічних (добрива та інші засо­би хімізації), технічних і організаційних засобів виробництва,

До агрохімічного обслуговування належить комплекс заходів і послуг, які забезпечують сільськогосподарських товаровироб­ників добривами, пестицидами, меліорантами, технікою і техно­логіями для їх застосування. До агрохімічних робіт відносять на­укові, розвідувальні, проектні, лабораторні роботи, застосування добрив, пестицидів, меліорантів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості продукції рослинництва.