27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури

Система передпосівного обробітку ґрунту — це сукупність прийомів, які виконують у певній послідовності для підготовки ґрунту до сівби сільськогосподарських культур. Передпосівний обробіток сприяє збереженню вологи в ґрунті, створює сприят­ливі умови для рівномірного заробляння насіння на потрібну гли­бину, його проростання і подальшого росту рослин. У разі по­треби перед сівбою знищують бур'яни та заробляють у ґрунт добрива й гербіциди. Цей комплекс прийомів у кінцевому підсум­ку дає змогу мати дружні повноцінні сходи сільськогосподарсь­ких культур.

Система передпосівного обробітку ґрунту під ярі культури складається з ранньовесняного його розпушування (закриття вологи), обробітку перед сівбою, який, залежно від ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей вирощуваної куль­тури, складається з культивації, глибокого розпушування, пере­орювання і коткування.

Основним завданням закриття вологи є збереження в ґрунті нагромадженої за осінньо-зимовий період вологи, яка навесні інтенсивно випаровується, особливо з ущільненого ґрунту. Підра­ховано, що при гребенястій поверхні з ущільненого ґрунту в ок­ремі сонячні дні навесні випаровується 80-100 т/га води. Тому закриття вологи є терміновою весняною роботою.

Ознакою готовності поля до закриття вологи є посіріння вер­хівок гребенів ріллі. Починати закриття вологи треба вибірково. Найбільше зберігається ґрунтової вологи при ранньовесняному обробітку зябу тоді, коли шлейфування і боронування проводять одночасно, тобто знаряддя знаходяться в одному агрегаті. При цьому ґрунт добре розпушується та вирівнюється його поверх­ня. Створення на поверхні ґрунту дрібногрудочкуватого шару запобігає випаровуванню вологи, оскільки переривається капі­лярний зв'язок між нижнім зволоженим та верхнім його шарами.

Порядок розміщення знарядь в агрегаті залежить від стану ґрунту. На дуже ущільнених ґрунтах у першому ряду тракторного агрегату знаходяться важкі борони, а в другому — шлейфи. На більш структурних ґрунтах, де після зяблевої оранки утворюєть­ся гребеняста поверхня, в першому ряду розміщують шлейф, а в другому — борони. Основною вимогою при закритті вологи є творення на поверхні ґрунту добре розпушеного дрібногрудоч­куватого шару завтовшки 3-5 см. Для цього шлейфування і бо­ронування виконують у два сліди навскоси (під кутом 45°) до напряму оранки.

Залежно від фізичних властивостей ґрунту та його вологості запроваджують також інші схеми розміщення знарядь під час закриття вологи. Так, спочатку в один слід боронують, а через кілька годин пускають агрегат із шлейфів, борін і райборінок.

Передпосівний обробіток фунту. Після весняного закрит­тя вологи проводять передпосівну культивацію, основним зав­данням якої є створення сприятливих умов для загортання на­сіння і появи дружніх сходів. Для багатьох культур передпосівну культивацію, як правило, здійснюють на глибину загортання на­сіння, щоб воно під час сівби лягло на однакову глибину в ущіль­нений та вологий ґрунт, а зверху прикрилося пухким шаром ґрунту. При створенні таких умов насіння буде забезпечене не­обхідними для проростання вологою і повітрям.

Найкращим знаряддям для передпосівного обробітку ґрунту є культиватор з підрізувальними лапами. Цим знаряддям можна досягти рівномірного і неглибокого розпушування ґрунту, знищи­ти сходи та розетки бур'янів. На важких і зволожених ґрунтах, де потрібна глибша культивація, для передпосівного обробітку більш ефективні культиватори з розпушувальними лапами.

Під ранні ярі культури ґрунт культивують один раз. Під пізні культури застосовують, як правило, дві культивації: першу на більшу глибину і приблизно в ті самі строки, що й під ранні ярі культури, а другу — перед сівбою на глибину висівання насіння. Після кожної культивації під ранні і пізні культури ґрунт борону­ють. У районах достатнього зволоження на малоструктурних ґрунтах, які запливають, передпосівну культивацію проводять на глибину 8-10 см, а в районах надмірного зволоження, де ґрунт навесні дуже ущільнюється, глибину передпосівного обробітку доводять до 14 см і більше, використовуючи для цього крім куль­тиваторів ще й чизелі.

Весняне переорювання зябу допускається тільки під час підго­товки ґрунту під пізні культури, наприклад, на важких ґрунтах у пів­нічних і західних районах України, особливо в роки з надмірною кількістю опадів, коли після культивації не можна добитися високої якості передпосівного обробітку. Переорюють зяб також і тоді, коли добрива вносять навесні.

На дуже пухких і чистих від бур'янів полях іноді ранні колосові та зернобобові культури можна висівати відразу після ранньо­весняного боронування і шлейфування без передпосівної куль­тивації.

До прийомів передпосівного обробітку належить і коткуван­ня, яке застосовують для вирівнювання поверхні ріллі. При цьо­му ґрунт ущільнюється, що сприяє надходженню, вологи з його нижніх горизонтів у верхні. Передпосівне коткування ґрунту дає змогу якісно провести сівбу, особливо дрібнонасінних культур (багаторічні трави, просо, овочеві тощо), насіння яких загорта­ють неглибоко.

Передпосівний обробіток, як правило, проводять у стані фі­зичної спілості ґрунту і в найбільш стислі строки, не допускаючи розриву між передпосівним обробітком та сівбою, оскільки це призводить до значних втрат ґрунтової вологи.

Післяпосівний обробіток ґрунту. Проводять після сівби або садіння сільськогосподарських культур. Він спрямований на зни­щення бур'янів, розпушування ґрунту та створення сприятливих умов для проростання насіння і розвитку рослин. Під час після посівного обробітку знищується більше бур'янів, ніж при осіннь­ому та передпосівному обробітках. Це пояснюється тим, що умо­ви весняного періоду сприятливі для активного росту бур'янів.

При недостатній кількості вологи в ґрунті та при стійкій сухій весняній погоді посіви прикочують кільчасто-шпоровими котка­ми без боронування. Прикочування поліпшує контакт насіння з ґрунтом, посилює надходження до нього вологи та вирівнює поверхню ґрунту. Проте котки з широким захватом, які викорис­товують для коткування, нерівномірно ущільнюють ґрунт, стиму­люють проростання бур'янів. Крім того, на дуже ущільненому ґрунті гірше поглинається волога. Тому більш ефективним є ряд­кове прикочування посівів сівалками з котками, які ущільнюють ґрунт тільки в рядку, залишаючи його пухким у міжряддях.

Ефективним прийомом післяпосівного обробітку є борону­вання посівів як до, так і після появи сходів. Для цього застосо­вують сітчасті борони та легкі борони типу зигзаг. Досходове бо­ронування руйнує ґрунтову кірку, яка може утворюватися після випадання опадів. Перше боронування зернових у разі потре­би проводять до появи сходів через 4-6 днів після сівби. У цей час насіння уже проросло і почало вкорінюватись, а бур'яни з'яв­ляються на поверхні ґрунту або знаходяться у фазі білих нито­чок і легко пошкоджуються зубами борін та грудочками ґрунту, оскільки перерослі сходи бур'янів знищуються важче. Встанов­лено, що одноразовим боронуванням можна знищити понад 60% пророслих малорічних бур'янів, а дворазовим — до 90%.

На посівах льону та інших культур, насіння яких зароблено мілко, а також на посівах зернових з підсівом багаторічних трав післяпосівне боронування ґрунтів, як правило, не проводять.

Післясходове боронування досить ефективне для знищення бур'янів та поліпшення фізичного стану ґрунту, проте при цьому можуть пошкоджуватись сходи культурних рослин. Для запобі­гання пошкодженню рослин посіви доцільно боронувати у другій половині дня, коли рослини мають понижений тургор клітин і стають менш крихкими. Боронування виконують упоперек рядків або під кутом до напряму сівби.

Урожайність просапних культур значною мірою залежить від ефективності післяпосівного догляду. Після проведення досходо-вого та післясходового боронування починають розпушування міжрядь. Міжрядна культивація має вирішальне значення у бо­ротьбі з бур'янами та в регулюванні водно-повітряного і пожив­ного режимів ґрунту, в підвищенні його біологічної активності. Цей обробіток виконують з урахуванням біологічних особливостей культури, забур'яненості посівів, погодних умов та стану ґрунту.

Перший міжрядний обробіток здійснюють на максимальну для даних умов глибину, оскільки там ще мало або зовсім немає ко­ренів рослин. Потім на культиватори встановлюють інші робочі органи і проводять розпушування мілкіше, щоб менше пошкод­жувати кореневу систему рослин, яка інтенсивно розвивається. Лапи встановлюють так, щоб залишалася захисна смуга між краєм лапи і рядком рослин. Хід агрегату має бути прямолінійним по сліду сівалки, інакше неминуче підрізування рослин у рядку.

Після культивації проводять 1-2 підгортання залежно від во­логості ґрунту та стану посівів. Підгортання сприяє додатковому корене- та бульбоутворенню, а також знищенню бур'янів. Підгор­тання рослин сухим ґрунтом шкідливе.

Перерва між обробітками міжрядь — не більше 10-12 днів, інакше бур'яни встигнуть добре вкорінитися і їх важче буде зни­щити.