- •Біологічно активні речовини, які одержують методом культури тканин
- •Трава ехінацеї —herba echinaceaepurpureae кореневища та корені ехінацеї —
- •Абрикосова камедь — gummi armenia cae
- •Трагакант — gummi tragacanthae
- •Листя подорожника великого — folia plantaginis majoris трава подорожника великого свіжа —
- •Plantago major l., род. Подо- рожникові — Plantaginaceae
- •Насіння подорожника блощиного —
- •Трава подорожника блошиного свіжа —
- •Листя підбілу звичайного (мати-й-мачухи) — folia farfarae
- •Папаїн — papainum
- •Арахідонова кислота
- •Мигдальна олія — oleum amygdalarum
- •Персикова олія — oleum persicorum
- •Рицинова олія — oleum ricini
- •Соняшникова олія — Oleum Helianthi
- •Кукурбітин
- •Насіння льону —seminAlini, льняна олія — oleum uni
- •Масло какао (олія какао) —
- •Цибулини часнику — bulbi allii sativi
- •Кислоти
- •Альдегіди
- •Тригідроксифеноли
- •Ехінакозид
- •Трава фіалки — herba violae
- •Herba paeoniae anomalae кореневища і корені півонії — rhizomataet radices paeoniae anomalae
- •Плоди малини - fructus rubi idaei
- •Цинарин
- •Кореневища дріоптерису чоловічого — rhizomata filicis maris
- •Умбеліферон Ескулетин Фраксетин
- •Псорален
- •Ангеліцин (ізопсорален) (фуро-2',3': 7,8-кумарин)
- •Глюкозид-о-пдроксикумарової кислоти (цис-форма)
- •Трава буркуну — herba meliloti
- •Насіння каштана—semina hippocastani листя каштана — folia hippocastani
- •Плоди амі великої — fructus аммі majoris
- •Плід пастернаку посівного —
- •6 Мм. Колір бурувато-со- лом ’який.
- •Імператорин
- •Листя смоковниці (інжиру) — folia ficusi caricae плоди смоковниці (інжиру) — fructus ficusi caricae
- •Кореневища та корені дягелю —
- •Дигідросамідин
- •Плоди віснаги морквоподібної —
- •Плоди кропу запашного —
- •Плоди моркви дикої — fructus dauci carotae
- •6. Флавон
- •7 Флавонол
- •10 Дигідрохалкон
- •Листя чаю — folia тнеае
- •Плоди горобини чорноплідної свіжі —
- •Квітки пижма — flores tana сеті
- •Корені шоломниці байкальської — radices scutellariae baicalensis
- •Frucrus sophorae japonicae пуп’янки софори японської—
- •Листя гінкго — folia ginkgo
- •Трава хвоща польового —
- •Корені солодки — radices glycyrrhizae
- •Трава череди — herba bidentis
- •Еритроцентаурин
- •Кора крушини — cortexfrangulae
- •Корені щавлю кінського — radices rumicis
- •Листя сени — folia sennae, плоди сени — fructus sennae
- •Трава звіробою —herba нурешсі
- •Кореневища і корені марени красильної — rhizomata et radices rubiae
- •Кореневища змійовика — rhizomata bistortae
- •Плоди черемхи — fructus padi
- •Класифікація ізопреноїаів
- •Листки бобівника трилистого
- •Кора калини — cortex viburni
- •Сесквітерпени і сесквітерпеноїди
- •Варіанти зображення молекули фарнезену
- •Біогенетичний взаємозв 'язок основних структурних типів сесквітерпенових лактонів
- •Госипол
- •Folia menthae piperitae м’ятна олія — oleum menthae piperitae
- •Кореневища з коренями валеріани — rhizomata cum radicibus valerianae
- •Плоди ялівцю — fructus juniperi
- •Мм; на поперечному розрізі видно шість канальців з ефірною олією. Запах ароматний, сильний, смак гіркувато-пряний.
- •Квітки ромашки — flores chamomillae
- •Хамазулен
- •Плоди анісу — fructus anisi vvlgAklS анісова олія — oleum anisi
- •Кореш аралі, маньчжурсько, —
- •Трава астрагалу шерстистоквіткового—
- •Спіростаноловий тип сапогеніну
- •Кореневища з коренями діоскоре, — rhizomata cum radicibus dioscoreae
- •Трава горицвіту весняного — herba adonidis vernalis
- •Трава конвалії—herba convallariae листя конвалії-folia convallariae квітки конвалії—flores convallariae
- •Азометин (шифова основа)
- •Кислота
- •Ізомери термопсин і анагірин
- •Трава софори товстоплодої —
- •Трава плауна баранця —
- •Меконова кислота
- •Я дро пептидних алкалоїдів споринні
- •Насіння шоколадного дерева —
- •Трава дельфінію сітчастошюдого—
- •Трава пасльону дольчастого —
- •Метилметіонінеульфонія хлорид
- •Рутин (3-рутинозид кверцетину)
- •Трава очитку великого свіжа —
- •Корені лопуха — radices bard anae
- •Трава полину звичайного —
- •Корені любистку — radiceslevisticae
- •Прополіс — propolis
- •Квітковий пилок
- •Лрс, яка містить па.Іс»іяри.Иі і використовується у складі бад
- •Лрс, яка містить фенольні сполуки і використовується у складі бад
- •Лрс, яка містить моно- та сесквітерпеноїди, ефірні олії і використовується у складі бад
- •Лрс, яка містить алкалоїди і використовується у складі бад
- •Лікарські ферментні препарати, які випускаються в країнах снд
- •Фармакологічна дія та використання лрс, яка містить ліпіди
- •Фармакологічна дія та використання лрс, яка містить лігнани
- •Фармакологічна дія та використання лрс, яка містить ірндоїди
- •Фармакологічна дія та використання лрс, яка містить ефірні олії
- •Фармакогнозія з основами біохімії рослин
Плоди горобини чорноплідної свіжі —
FR UCTVS ARONIAE MELANOCARPAE RECENTES
Г
оробина
(аронія) чорноплідна— Агдпіа
melanocarpa
(Michx.)
Elliot,
род.
розові
— Rosaceae
Арония черноплодная, син. рябина черноплодная; назва походить від грецьк. агоп 'ш — назва плода, схожого на мушмулу; від грецьк. melas — чорний i karpos — плід.
Рослина. Листопадний кущ від 0,5 до 2 м заввишки. Листки чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцеподібні, загострені, по краю пилчасті, зверху — темно-зелені, зісподу — світліші. Квітки двостатеві, правильні, п’ятипелюсткові, білі або рожеві, у щитковидних суцвіттях. Плід — кулястий, чорний, соковитий, яблукоподібний, ни верхівці із залишками оцвітини, діаметром 6-15 мм. Плоди достигають у серпні- вересні. '
Поширення. Походить з Північної Америки. В Україні вирощують як плодову, лікарську та декоративну культуру. '
Заготівля. Плоди збирають у вересні-жовтні. Використовують свіжими, сушать на відкритому повітрі або в сушарках при температурі 40-50 °С.
Хімічний склад сировини. Плоди містять ціанідин і його глікозиди, фенолокислоти (5-6 %), флавоноїди — рутин, кверштин, гесперидин, катехіни; пектинові речовини (2,5 %); аскорбінову кислоту (110 мг%), значну кількість йоду (5-6 мкг/100 г), а також нікотинову, фолієву кислоти, рибофлавін, токоферол, каротиноїди, ліпофільні речовини (ліпіди, віск, парафіни).
Біологічна дія та застосування. Свіжі плоди та сік використовують для профілактики Р-вітамінної недостатності. Вони корисні також хворим на гіпертонію.
Ліпофільні речовини входять до складу препарату аромелін репаративної дії. .
ТРАВА ФІАЛКИ—HERBA VIOLAE
Фіалка триколірна — Viola tricolor, фіалка польова — Viola arvensis Мшт., род. фіалкові — Violaceae
Фиалка трехцветная и фиалка полевая
Рослини вже були розглянуті у розділі «Лікарські рослини, що містять фенольні сполуки».
Хімічний склад сировини. Трава фіалки містить флавоноїди (0,51,5 %): рутин, та інші О-глікозиди кверцетину; С-глікозиди: вітек- син, сапонаретин, орієнтин та ін.; забарвлюють квітки антоціани віолаксантин, зеаксантин, віоланін, 3-глікозид дельфінідину, 3- глікозид пеонідину. Інші групи біологічно активних сполук трави фіалки розглянуто у розділі «Лікарська сировина, що містить фенольні сполуки».
Біологічна дія та застосування. У траві фіалки поєднуються антисептичні, протизапальні, бронхолітичні, відхаркувальні, діуретичні, потогінні, слабкі жовчогінні й спазмолітичні властивості. М’яка дерматонічна, гіпосенсибілізуюча, протизапальна, антимікробна, антисклеротична і болезаспокійлива дія виправдовують широке терапевтичне застосування фіалки.
КВІТКИ ЦМИНУ ПІСКОВОГО —
FLORES HELICHR YSI ARENARII
Ц
мин
пісковий — Helichry-
sum arenarium (L.) Moench.,
род.
айстрові
— Asteraceae
Бессмертник песчаный, цмин песчаный; назва походить від грецьк. helios — сонце і chrysos — золото та латин, arenarius, -ит — пісковий.
Рослина багаторічна трав’яниста з білим повстяним опушенням.
Стебла прямостоячі або висхідні, заввишки 15-20 см, біля суцвіть — гіллясті. Листки почергові, цільні, цільнокраї: нижні — видовжено- оберненояйцеподібні, поступово звужуються в черешок, середні й верхні — сидячі, ланцетні. Квітки дрібні, зібрані в кулясті кошики, що утворюють густий щиток.
Крайові квітки жіночі, трубчасті, ниткоподібні. Серединні — двостатеві, трубчасті, з п’ятизубчастим віночком. Обгортки кошиків
черепичасті, листочки лимонно-жовті, рідше — жовтогарячі Плід — сім’янка.
Поширення. Степові райони європейської частини СНД, Середньої Азії, Південного Сибіру. Росте по всій території України в соснових лісах, на пісках, степових схилах.
Заготівля. Заготовляють квітки (на початку цвітіння) із залишком стебла не більше 1 см. Сушать у затінку, не допускаючи знебарвлення.
Хімічний склад сировини. Флавоноїди (6,5 %) представлені флаваноном нарингеніном та його глікозидами — саліпурпозид, ізо- саліпурпозид і геліхризин; серед флавонів переважають апігенін і його 5-глікозид; флавонольна група складається з похідних кемпферолу.
У суцвіттях міститься ряд похідних фталевого ангідриду: 5,7-діоксифталід, 5-метокси-7-оксифталід і 5-метокси-7-глюко- зидфталід.
Фталевий ангідрид Саліпурпозид
У сироЕґйні виявлено дубильні речовини, ефірну олію, кумарини, стероли, смоли,органічні кислоти, слизи, каротиноїди.
Біологічна дія та застосування. Жовчогінний засіб. Посилює секрецію шлунка і підшлункової залози. Використовують настій, сухий екстракт, збори, препарат фламін.
