Трава хвоща польового —

HERBA EQUSETIARVENSIS

Х вош польовий —

Equisetum arvinse L., род. хво­щеві — Equisetaceae

Хвощ полевой; назва похо­дить від латин, equus — кіні» і seta— щетина.

Рослина багаторічна тра­в’яниста, з розгалуженим корене­вищем. Стебла двох типів: вес­няні, спороносні, після дозрівання спор в’януть, і літні, безплідні, залишаються до осені. Літні пагони яскраво-зе­лені, заввишки 15-40 см. Гіло­чок у кільцях по 6—18, спрямо­вані косо догори, чотири-, п’ятигранні, без порожнин. Лис­тки лускоподібні, розмішені кільцями, зростаються у піхви. Спороносить у березні-квітні.

Поширення. Росте по всій території України як бур’ян на по­лях, луках, у лісових розсадниках, порубках.

Заготівля. Траву (зелені вегетативні пагони) без грубих нижніх частин стебел заготовляють у червні — серпні. Зривають її рука­ми, зрізають серпом або скошують, якщо зарості суцільні, відки-

дають домішки і сушать у затінку на вільному повітрі, розстилаю­чи шаром завтовшки 5-7 см на папері або тканині.

Хімічний склад сировини. Основні діючі речовини — фла­воноїди: похідні апігеніну, лютеоліну, кемпферолу і кверцетину; трава містить також фенолкарбонові кислоти, дубильні речовини, сапоніни невстановленого складу. Вміст у зольному залишку крем­нієвої кислоти становить 6—10 %, а іноді досягає 20 %. Рослина концентрує також молібден і селен. Який вплив мають піридинові алкалоїди (нікотин, палюстрин та ін.) — токсичний чи фармаколог­ічний — не з'ясовано.

Біологічна дія та застосування. Виявляє багатобічну тера­певтичну дію: сечогінну, кровоспинну, протизапальну, іітодітичну, дезінтоксикаційну при отруєнні свинцем. . * '

Екстракт входить до складу комплексних препаратів марелін, фітоліт, фітолізин, мікстури Траскова, збору тарфазетин.

ТРАВА ЗЛИНКИ —HERBA ERIGERONIS CANADENSIS

З лНнка канадська — Erigeron canadensis L., род. айстрові —

Asteraceae

Мелколепестник канадскнІІ

Рослина однорічна трав’яниста, з жорстковолосистим, прямостоячшіі^еб- ристим, заввишки 30-100 см, у рйрхній частині розгалуженим стеблом. Листки чергові, лінійно-ланцетні, довгозвГОсд- рені, шорсткі; нижні — короткочерері- кові, рідкозубчасті; верхні — сидячі, цільнокраї. Квітки в дрібних кошиках, які утворюють розгалужені верхівкові суц­віття; крайові квітки маточкові, вузько- язичкові, білуваті; серединні— дво­статеві, трубчасті, блідо-жовті. Цвіте у липні — вересні. Плід — сім’янка.

Поширення. Росте по всій території України на смітниках, полях, біля доріг, у лісосмугах. Походить з Північної Аме­рики.

Заготівля. Заготовляють траву під час цвітіння рослини.

Хімічний склад сировини. Трава містить флавоноїди — апі­генін, лютеолін, кверцетин, ізорамнетин, дубильні речовини, холін та ефірну олію, до складу якої входять лимонен, дипентен, терпі-

неол; фенолкарбонові кислоти (кавова, хлорогенова, неохлороге- нова); кумарини (умбеліферон, скополетин), ситостерин.

Біологічна дія та застосування. Настій трави застосовують як протизапальний, кровоспинний, а препарат ерікан — як антидіа- рейний засіб.